> ???
> Надо полагать за сим последует" телигент хренов-очки,шляпу
> надел.....

Очки и шапку носите наздоровье. И штаны по возможности тоже.

> Внесите ясность-Виктора Михайловича Глушкова Вы относите к
> паразитам?

А что он за переименование улиц в Сумах?

 

Чебураха написал:

Внесите ясность-Виктора Михайловича Глушкова Вы относите к паразитам?

Он такой же как и Иван Николаевич Малохеев.

Когда собаке нечего делать, она, прошу пардона, яйца себе лижет.
Когда у городской власти прорва нерешенных серьезнейших задач, как то : критическое состояние всех коммуникаций, убитые дороги, разваливающийся транспорт и т.д. и т. п. возникает дымовая завеса имитации бурной деятельности в виде переименования улиц.
А памятники сносить слабо? Жаль, Щербань снес(перенес) последнего Ленина.
Может себя любимого пора отливать в бронзе? Ну, хоть гипсовый - то памятничек пора сооружать. Потомки ждут-с!

Не хотел больше сюда писать - противно. Мнение жителей города все-равно никого не интересует..
Вот, будет и у нас улица Петлюры...

http://meria.sumy.ua/ua/different/discussion/

смт. Червона Яруга Білгородської області. Меморіальна доска на будинку: Здесь находился штаб рабоче-крестьянской гвардіі зверски разгромлений в 1918 году войскамі націоналістіческой петлюровской діректоріі прі поддержке немецких окупантов"
Ну от вони після Сум добралися в 18 і до Яруги. Так чогож за таке геройство вулицю не назвать. ( За одно згадати про кілок, який вони тоді в росії забили?)

 

Грустный Пьеро написал:

Не хотел больше сюда писать - противно. Мнение жителей города все-равно никого не интересует..
Вот, будет и у нас улица Петлюры...

http://meria.sumy.ua/ua/different/discussion/

Конечно будет. И Петлюры, и Мазепы, и Бандеры, и гауляйтера Коха.

Чебураха
как получить дополнительние сведения об Осадчем

 

гость написал:

смт. Червона Яруга Білгородської області. Меморіальна доска на будинку: Здесь находился штаб рабоче-крестьянской гвардіі зверски разгромлений в 1918 году войскамі націоналістіческой петлюровской діректоріі прі поддержке немецких окупантов"
Ну от вони після Сум добралися в 18 і до Яруги. Так чогож за таке геройство вулицю не назвать. ( За одно згадати про кілок, який вони тоді в росії забили?)

Ну... вполне правда будет повесить на этом месте табличку: "Здесь войска законного украинского правительства нанесли поражения советско-российским захватчикам"
Все зависит от точки зрения

Прохожий, но чтобы подняться над своей точкой зрения, надо и над обстоятельствами тоже подняться. А зачем заниматься абстракциями, ведущими дерибан? Если человек не понимает, что голый пришел в этот мир и голый уйдет, при БЕСКОНЕЧНОСТИ жизни, то что он кроме дерьма может оставить на этой Земле?

AWASS, твой пост мне напомнил древний анекдот.

Сидят на берегу озера две лягушки. Одна другой
- Видишь стог сена?
- Ну, вижу...
- Вот так вот и люди, сначала живут, а потом умирают...

Стог сена, для тебя объясняю, что ты появился от ТВОРЦА тебя создавшего, так будь и сам его достоин. До тех пор, пока Человек не научиться считать себя человеком, он будет ИГРУШКОЙ то ли в руках олигархов, то ли в руках революционеров. Пока нами играют олигархи, придет время и для других, а самими собой мы можем быть, стог сена?

Не мечите бисер перед свиньями, Авас - они вас все равно не поймут, но грязью забросают.

Ребята иторию надо изучать а не осуждать и делать из нее правильные выводы а вот ильинская вместо красногвардейской мне лично нравится. Как по мне надо просто вернуть улицам те названия которые им дали их строители. Не уподобляться коммунистам переименовывая а строить новые и называть так как громаде хочется. Да и некоторые здесь задели галычан так вот у каждого тогда было свое видение независимости и свободы а саогласно данных обл архива в сумской области вольных козаков которые служили немцам было раз в сто больше чем ковпаковцев. Я к тому что у них соринку видим у себя бревно не замечаем. и на финише добавлю они такиеже украинцы как и мы а колоть нацию на регионы это паскудство и предательство. Слава УКРАИНЕ.

УКРАИНЕ Слава !

rtv-i
Ага! Хайль Гитлер! "галЫчЫна" рулит!
Какой Украине? Образца 18 года, или 91?

Слава Украине!
Нынешней.
Голодной и терпеливой.
Богатой и бедной
С черноземами и пустынями.

Слава Украине!

нещодавно вулиця Січневого повстання в Києві стала вулицею Івана Мазепи, вулиця Червоноармійська в Луцьку перейменована на вулицю Героїв УПА, вулиця Кузнєцова (теж Луцьк) - на вулицю Генерала Шухевича тощо.

А в Сумах ще й досі є вулиці вбивць Урицького та Менжинського, провулок Дзержинського, вулиця Черепіна ну і, врешті, топонімічний хіт: провулок Павлика Морозова.

Слава Богу улицы Петлюры нет!
Тебе бы в Луцк переехать, там это реальнее

Надія на те, що в Сумах буде таки вулиця соціаліста Петлюри зараз близька до здійснення як ніколи.

я вот думаю а к чему в Сумах ул. Павлика Морозова и пер. Павлика Морозова ???

Говорят что дер-пук-таты (извините за пук) хотят переименовать площадь Баумана на площадь Голода и Мора. А улицу Новоместенскую на улицу наместника за выдающиеся заслуги перед городом в борьбе с безработицей, поднятием тарифов и вечной корупцией. СЛАВА ГЕРОЯМ!

Яке ж сильне те комуністичне минуле для декого , як класно за мізки тримає. І якщо реальність не узгоджується з вмістом мізків (а реальність - це українська незалежна держава), то тим гірше для реальності. Так народжуються утопії в розумінні Маннгейма.

Дело Гебельса живет и даже кому то греет его свидомую душу. Для них демьянюки, шухевичи, Ваффен СС херои! А ведь на таких же "героях" в 33-м в Германии к власти пришли фашисты. Неужели не хватаех этим свидомым мозгам хоть чуточку реализма?

Велика штука - антиукраїнські переконання. Момент переконаності як стіною відгороджує чергового російського нацюка від розуміння української правди. І тут нічого не поробиш. Там, де починається дія переконаності, раціо замовкає. Переможців в результаті суперечки переконаних бути не може. Навпаки, кожен в її результаті переконується: який же він правий був. Ну, а якщо в її ході аргументів не вистачає, то це поки що. Після вони обов'язково віднайдуться. Як же це моя свята правда та ще не може бути аргументована. Або ще, як в останньому випадку з Гостем, ляпай що завгодно, вали все в одну купу. Пройдьоть.

 

nazar ukr написал:

Велика штука - антиукраїнські переконання. Момент переконаності як стіною відгороджує чергового російського нацюка від розуміння української правди.

Правда (истина) - одна, и ни русских, ни украинских, ни каких либо других вариантов быть не может.
А правда такова, что при Союзе улицы строились и название получали от тех, кто их строил. А сейчас ничего не делается, а балабольства выше крыши. Да и тогда СТРАНА была, а сейчас одно название, так не рыба не мясо.

СПРАВКА: дивизия СС "Галичина"

14-я гренадерская дивизия СС "Галичина" была сформирована 28 апреля 1943 года из числа добровольцев-уроженцев Галиции (восточная часть этой исторической области сейчас входит в состав Львовской, Иваново-Франковской и Тернопольской областей Украины).

Согласно распоряжению рейхсфюрера СС Гиммлера, "галицийскую дивизию" запрещалось именовать украинской. Ее полное название - 114-я добровольческая пехотная дивизия СС "Галичина".

Текст присяги ее вояк гласил: "Я служу тебе, Адольф Гитлер, как фюреру и канцлеру Германского рейха, верностью и отвагой. Клянусь тебе и буду покоряться до смерти. Да поможет мне бог".

Эта дивизия принимала участие в подавлении народного восстания в Словакии, в борьбе с антифашистским движением сопротивления в Польше и других странах. Остатки дивизии сдались в 1945 году американским войскам.
--------------------

Назароукр призывает называть улицы именами этих героев?
Про совесть тут уже речь не идет, похоже человеку просто нужна помощь хорощего психотерапевта.

Пане NABLYUDATEL, істина звичайно одна, але вона не стосується ідеологічних суперечок тому , що тут не "працює" одна з головних ознак істини - її загальнозначущість. В ідеологічних суперечках "працює" інша ознака - часткової (партійної) правди. Така правда як складова переконань має для того, хто її сповідує абсолютні характеристики.
Ви писали:
А правда такова, что при Союзе улицы строились и название получали от тех, кто их строил.
Тоді було все те, що було вигідне для для світоглядного конструювання гомо совєтікуса. Ось Вам приклад того, як в Сумах в 1950 - 1952 роках було перейменовано 149 вулиць (саме перейменовано!):
http://www.meria.sumy.ua/ua/citizen/discussion/addon/addon3

Комуністи знали, що робили. Вони формували Ваші мізки.

Пане Гость77, Ви писали:
Назароукр призывает называть улицы именами этих героев?
Звідкіля Вам відомо, що я закликаю саме до цього?
Якщо ж все таки відповідсти на це питання, то я в цілому згоден з тим проектом, який знаходиться на сайті міської ради

ІІ. Імена визначних діячів, що пропонуються для перейменування

А. Імена відомих уродженців міста Суми та тих, чия діяльність пов’язана з Сумами

1. Герасим Кондратьєв (?-1701)–засновник м. Суми, козацький полковник.

2. Іван (1822-1891) та Павло (1853-1914) Харитоненки – цукрозаводчики, меценати, благодійники.

3. Никанор Онацький (1875-1937) – живописець, поет, мистецтвознавець, громадський діяч. Народився в с.Хоменкове Липоводолинського р-ну. Організатор та директор Сумського художнього музею. Розстріляний у 1937 році. Його ім’ям і названо Сумський художній музей

4. Микола Данько (1926-1993) – відомий сумський поет, дисидент.

5. Линтварьови – родина поміщиків, благодійників, громадських діячів, лікарів, учителів. Мали маєток у с. Лука. Наприкінці ХІХ – поч. ХХ століття їх відвідували Чехов, Плещеєв, Котляревський, Воронцов.

6. Геннадій Петров (1936-1996) – відомий сумський журналіст-краєзнавець, автор понад 1500 публікацій.

7. Олексій Алчевський (1835-1901) – відомий банкір, промисловець меценат. Ініціатор створення в Харкові «Громади». На його кошти були відкриті лікарні, бібліотеки, недільні школи в Сумах. Його ім’ям названо місто в Луганській області - Алчевськ. Народився в Сумах.

8. Павло Зайцев (1886-1965) – професор, літературознавець, автор однієї із найвідоміших біографій Шевченка «Життя Тараса Шевченка». Член Української Центральної Ради. Підготував 16-и томне повне видання творів Шевченка (Варшава, 1934-1939). Викладав у Варшавському ун-ті, Українському вільному інституті (Мюнхен). Народився в м. Суми.

9. Семен Сапун – діяч у сфері освіти, керівник ОУНівського підпілля в Сумах у роки Другої світової війни. Спалений фашистами 20 лютого 1943 року.

10. Софія Тихончук – керівник першого антифашистського підпілля у Сумах. Розстріляна фашистами у грудні 1941 року.

11. Петров Василь Степанович – двічі Герой Радянського Союзу, у 1941 році закінчив Сумське артилерійське училище.

Б. Імена відомих уродженців Сумської області

1. Олександр Олесь (Кандиба) (1878-1944) – поет, класик української літератури. Народився в м. Білопілля. В Сумах та Білопіллі йому встановлено меморіальні дошки, одна з вулиць у м. Білопіллі носить його ім'я.

2. Олег Ольжич (Кандиба) (1907-1944) – поет, політичний діяч. Син Олександра Олеся. Заступник голови Проводу ОУН. Закатований гестапівцями у фашистському концтаборі Заксенгаузен.

3. Пантелеймон Куліш (1819-1897) – письменник, поет, громадський діяч, один із зачинателів українського національного відродження ХІХ – початку ХХ століття. Товариш Т.Шевченка, засновник Кирило-Мефодіївського товариства. Народився в с. Вороніж поблизу Шостки.

4. Микола Хвильовий (Фітільов) (1893-1933) – письменник, класик української літератури. Ідеолог української культури періоду «розстріляного відродження». Народився у м. Тростянці. У Тростянці та Харкові йому встановлені меморіальні дошки.

5. Максим Березовський (1745-1777) – композитор, співак. Основоположник церковного хорового концерту. Академік Болонської філармонійної академії. Класик російської та української музики. Народився в м. Глухів.

6. Дмитро Бортнянський (1751-1825) – композитор, хоровий диригент. Класик російської та української музики. Народився в м. Глухів. Його ім’я носить Сумське вище училище мистецтв і культури. У Глухові встановлено пам’ятник Бортнянському.

7. Борис Антоненко-Давидович (1899-1984) – письменник, класик української літератури. Організатор краєзнавчого музею в м. Охтирка (1921 р.). Був репресований. Народився в м. Ромни.

8. Євген Адамцевич (1904-1972) – кобзар, відновив «Запорізький марш». Жив у Ромнах. В Ромнах йому встановлено меморіальну дошку.

9. Микола Василенко (1866-1935) – відомий український історик права, громадський і політичний діяч, академік Української АН. У 1918 році міністр освіти в уряді гетьмана Скоропадського. В 1921-1922 роках Президент Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Ініціатор відкриття перших українських державних університетів у Києві та Кам’янці-Подільському. Народився в с. Есмань Глухівського р-ну.

10. Абрам Йоффе (1880-1960) – «батько радянської фізики», Герой соціалістичної праці. Народився в м. Ромни.

11. Георгій Нарбут (1886-1920) – художник. Один із найбільших графіків сучасності. Автор символіки УНР та ескізів українських грошових знаків – гривень. Ректор Української академії мистецтв. Автор «Української абетки». Народився на х. Нарбутівка поблизу Глухова.

12. Платон Воронько (1913-1988) – поет, класик української літератури. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка. Під час Великої Вітчизняної війни воював у партизанському з’єднанні С.А.Ковпака. Народився в с. Чернеччина Охтирського р-ну.

13. Борис Гмиря (1903-1969) – великий український співак., народний артист СРСР, лауреат Державної премії СРСР. У 2003 році на його честь випущена ювілейна монета номіналом у 2 гривні. Народився в м. Лебедин. У Лебединському педагогічному училищі відкрито кімнату-музей співака.

14. Іван Кавалерідзе (1887-1978) – відомий скульптор-авангардист, кінорежисер, драматург. Автор першого пам’ятника Т.Шевченку у м. Ромни, а також пам’ятника Шевченку в Сумах, Сковороді в с. Чорнухи Полтавської обл., Франку в Лубнах, Хмельницькому в Кобеляках та багатьох інших. Народився на Роменщині.

15. Антон Лосенко (1737-1773) – художник. Представник класицизму, родоначальник вітчизняного історичного живопису. Академік Петербурзької академії мистецтв. Народився в м. Глухів.

16. Микола Мурашко (1844-1909) –художник, педагог, громадський діяч. Засновник Київської рисувальної школи. Народився у Глухові.

17. Пилип Морачевський (1806-1879) – поет-романтик, філолог, педагог. Працював викладачем математики Сумського повітового училища. Першим переклав українською мовою Євангеліє від Матвія. Уклав «Словарь малороссийского языка».

18. Олександр Лазаревський (1834-1902) – видатний український історик, археограф, краєзнавець, громадський діяч. Автор близько 450 наукових праць. Його праці переважно присвячені історії Гетьманщини 2-ї половини XVII-XVIII століть. Основоположник нового напрямку в історичній науці. У 1998 році Конотопська міська рада встановила премію ім. Лазаревського. У 20-і роки Конотопський музей також носив його ім’я. Народився в с. Гирівка Конотопського р-ну.

19. Олександр Паліцин (1749-1816) – просвітитель, поет, громадський діяч. Народився на х. Попівка біля Сум. Засновник просвітницького гуртка «Попівська академія». Один із ініціаторів створення Харківського університету (1805) – першого в Україні. В с. Залізняку встановлено пам’ятник на місці його поховання, проводяться традиційні Паліцинські читання.

20. Дмитро Туптало (Дмитро Ростовський) (1651-1709) – церковний і громадський діяч, проповідник. Автор книги «Четьї-Мінеї». Стиль його проповідей став класичним зразком церковного ораторського мистецтва. Канонізований у 1754 році. Був ігуменом Глухівського Петропавлівського монастиря (1694-1697).

21. Олександр Потебня (1835-1891) - мовознавець, фольклорист. Засновник психологічного напрямку у лінгвістиці на українському грунті. Член-кореспондент Петербурзької АН. Народився поблизу с. Гаврилівна Роменського повіту. Інститут мовознавства НАН України зараз носить його ім’я.

22. Василь (1873-1952) та Федір (1879-1947) Кричевські – відомі українські художники, організатори Української академії мистецтв. Василь як архітектор є творцем українського народного стилю, а як графік був автором проектів державного герба та печатки УНР, грошових банкнот. Федір у 1920-1922 роках був ректором Української академії мистецтв. Народились на Лебединщині.

23. Давид Бурлюк (1882-1967) – поет-авангардист, художник. Відомий як лідер російського футуризму (маніфест «Пощечина общественному вкусу»). Деякі з його художніх полотен зберігаються і в Сумському художньому музеї. Один із чільних творців українського модернізму початку ХХ століття. Народився на Лебединщині (х. Семиротівка). Навчався в Сумській Олександрійській чоловічій гімназії.

24. Володимир Куц (1927-1975) - 2-кратний олімпійський чемпіон. Народився у с.Олексине Тростянецького р-ну.

25. Василь Капніст (1758-1823) – класик російської літератури («Ода на рабство», комедія «Ябеда»). Один з останніх українських автономістів ХVІІІ століття. Їздив до Прусії просити допомоги на випадок визвольної війни проти «московської тиранії». Приїздив у село Попівку, де спілкувався з Паліциним та Каразіним. Сім’я Капністів була власником маєтку в с. Михайлівка Лебединського повіту.

26. Олександра Деревська (1902-1959) – мати-героїня. Довгий час проживала в Ромнах. Всиновила 67 (?) дітей. Її ім’ям названо одну із малих планет, вулицю в Ромнах, Роменську школу-інтернат, споруджено пам’ятник.

27. Степан Тимошенко (1878-1972) – видатний вчений-механік ХХ століття. Один із організаторів і перших академіків Всеукраїнської академії наук (ВУАН). Член Польської, Французької, Американської, Італійської АН, Королівського наукового т-ва у Лондоні. Іноземний член АН СССР. Основоположник школи технічної механіки в США. Ім’я Тимошенко присвоєно лабораторії технічної механіки Стенфордського у-ту. Народився в с. Шпотівці Конотопського р-ну.

28. Борис Грінченко (1863-1910) – відомий український культурний діяч, журналіст, письменник, перекладач. Один із лідерів українського національного руху кінця ХІХ – поч. ХХ століття. Народився на Сумщині (х. Вільховий Яр). Деякий час вчителював у с. Нижня Сироватка. Упорядник 4 томного «Словаря української мови».

29. Михайло Осадчий (1936-1994) - поет, прозаїк, доктор філологічних наук. Дисидент.

30. Степан Таранушенко (1889-1976) - мистецтвознавець, історик архітектури, пам’ятникознавець. Професор (1924). Був репресований. Відкрив кілька архітектурних шкіл. Автор біля 120 наукових публікацій. Народився в Лебедині.

31. Олексій Берест – Герой України, першим підняв Червоний прапор над фашистським рейхстагом. Народився на Охтирщині.

В. Знакові фігури всеукраїнського масштабу та історичні події в історичному розрізі

1. Григорій Сковорода (1722-1794) – великий український філософ. Під час своїх мандрівок не раз бував у Сумах, Лебедині, Боромлі, с. Попівка поблизу Сум., у с. Мала Чернеччина. Його ім’я носить Інститут філософії НАН України.

2. Володимир Великий – Великий князь Київський (979-1015)

3. Ярослав Мудрий – Великий князь Київський (1019-1054)

4. В’ячеслав Чорновіл – політичний діяч, публіцист, Герой України.

5. Дмитро Багалій (1857-1932) – видатний український історик, праці якого присвячені в основному історії Слобідської України (в тому числі сучасній Сумській області), академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН) ( з 1919).

6. Семен Гулак-Артемовський – класик української музики, автор першої української опери «Запорожець за Дунаєм» (1863).

7. Симон Петлюра (1879-1926) – публіцист, політичний діяч. Один із лідерів української нації під час національно-визвольних змагань 1917-1921 рр.

8. Григорій Квітка-Основ’яненко (1778-1843) – письменник, класик української літератури. Його життя і творчість дуже тісно пов’язані із територією сучасної Сумщини (особливо Глуховом і Конотопом). На матеріалах із життя містечка Конотоп написав одну із кращих своїх повістей – «Конотопська відьма».

9. Микола Міхновський (1873-1924) – юрист, громадський і політичний діяч, ідеолог відновлення незалежної української держави. У рефераті «Самостійна Україна» (1900 р.) вперше у Наддніпрянській Україні висунув гасло політичної незалежності України («Одна, єдина, нероздільна, вільна, самостійна Україна від гір Карпатських аж по Кавказькі»).

10. Іван Мазепа (бл. 1640-1709) – гетьман України. В останні роки свого життя прихильник відокремлення України від Московії.

11. Пилип Орлик – Гетьман Війська Запорізького. За його гетьманування була прийнята перша українська конституція – «Пакти і Конституція законів та вольностей Війська Запорізького» (5 квітня 1710 року).

А також:

12. Конотопської битви (1659 р.)

13. Героїв Крут (1918 р.)

14. Марусі Чурай (ХVІІ століття)

ВСЬОГО: 56 назв

Г. Повернення історичних назв вулицям центра міста

1. Вул. Червоноармійську на вул. Нижньо-Соборну

2. Площу Свердлова на майдан Лучанський

3. Червона площа на майдан Український

4. Вул. Жовтневу на вул. Покровську

5. Пров. Піонерський на пров. Суханівський

6. Пров. Дзержинського на вул. Губенкова

7. Вул. Горького на вул. Суджанську

8. Вул. Калініна на Анненську

9. Свердлова пров. на Троїцький пров.

10. Бєлінського вул. на пров. Безсмертний

Д. Переклад українською мовою зрусифікованих назв

Вул. Августовська – Серпнева

Пров. Ковалевський – Ковалівський

Вул. Погранична – Прикордонна

Пров. Весінній – Весняний

Вулиці Продольні на Поздовжні

Делать нацюкам определенно нехер. С дурмою головою ни себе покою ни согражданам.

Не название улиц надо менять, а название остановок. На одной Харьковской; завод Сумсельмаш, Красный текстильщик, пивзавод. Иначе мозги детей сами повернуться не в ту сторону куда желали бы властьпридержащие. Но все это пустое, лучший агитатор - сама жизнь, а жить становится подавляющему большинству населения все хуже и хуже, а 13-ти тысячам миллионерам по всей Украине все лучше и лучше на материальном плане. А на духовном - все мы катимся в пропасть