Так він же не краєзнавець

На конференції є напрям "Всесвітня історія та міжнародні відносини". Див.: http://www.sspu.sumy.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=56&Itemid=16

Може Щербань і розкаже, як Сталін став героєм для Росії і України. Бо у книжці Філіпова Сталін так і представлений, за що Філіпова критикують самі росіяни. А Щербань, не розуміючись у цьому, по дилетантськи списав книжку... тепер його дружина Щербань Т.Ю. по ній викладає історію Росії.

Гость: олег владимирович, снова здравстуйте. Ваш бред нигде не слушают, так решили ещё одну темку открыть? третья, или четвёртая уже? 

А ви, Петре Миколайовичу, напишіть що-небуть ще.  Тепер бажано про всю "історію государства расєйського". Джерело візьміть тут: http://www.kulichki.com/inkwell/text/special/history/karamzin/karahist.htm і застосуйте усі свої знання з "Методики опрацювання історичних джерел", яку ви викладаєте студентам.

От і буде нова тема, або навіть рубрика: "Смішне перо не в гусака, а у Щербаня-історика!"

Прикольно тут у вас. Дурдом, какого свет не видывал. Одни преподаватели друг друга грязью поливают!!! Печально, друзья

Очень печально не только на историческом, а и во всем педе. Не те люди рулят по ходу.....дорулились....

 

Случайный гость написал:

Одни преподаватели друг друга грязью поливают!!! Печально, друзья

То, что Щербаня обвинняют в плагиате - это не грязь, а кое-что посерьёзней. Если студент пишет реферат, "скатывая" текст из интернета, то это обычное явление.

А если кандидат исторических наук, зав.кафедрой Щербань П.Н. переписывает чужую книгу и выдает за свою, даже представляет её на конкурс и претендует на премию, то это уже событие, которое свидетельствует о его уровне квалификации и халтуре, которую он гнал все эти годы и продолжает гнать.  

Его халтурный опыт передаётся молодым и успешно внедряется в практику работы кафедры всемирной истории:

Например, новоиспеченный декан факультета Гончаренко, как научный руководитель дал переписать свою кандидатскую диссертацию "Боснія та герцоговина в зовнішній політиці Великобританії та Росії у період східної кризи 1875-1878 рр." магистрантке Подлесной Алине. 

В результате получилась неплохая магистерская работа "Балкани у зовнішній політиці Росії під час східної кризи 1875-1878 рр", которую она блестяще защитила перед ГЭК, председателем которой была доцент той же кафедры Сергейчук И.Н.

Никто плагиата не заметил, ведь это обычная практика кафедры. 

А кто будет вести курс "История терроризма"? Говорят, это платно? Сколько стоит посещать этот курс? И что выдадут тем, кто его прослушает? Удостоверение илисертификат?

Щербань подарит свою грамоту губернатора................За развал исторического факультета...........

Панове викладачі істфаку, так а що там із святкуванням 30-и річчя факультету? Буде щось 4 листопада чи як?

Безумовно буде свято. Особливо для Петра Миколайовича Щербаня, бо йому за видатний внесок у історичну науку - навчальний посібник "Новітня історія Россії", який він списав з відомої книжки росіянина Філіпова, будуть вручати Почесну грамоту губернатора області.

Да это конечно позорище для истфака. А для вуза и вообще. а что полутше кандидатур не было по типу Сергийчук или Турков?

Да, интересно будет посмотреть с каким видом Щербань будет получать эту грамоту на глазах у всех преподавателей и студентов, которые уже давно судачат о его шедевре плагиаторства.

Ну що, ось і відсвяткував істфак своє 30-ліття. Як вам?

Все пройшло дуже кльово. На концерті Петра Миколайовича студенти знову "протягли" на предмет "этимологии", а декану Гончаренку у стилізованому фільмі натякнули на хабарі.

Дуже вдалою була байка про Щербаня, що на лекціях у нього студенти почуваються наче "мавпи у клітці", бо нічого з його слів не розуміють.

А взагалі ювілей відбувся на хорошому рівні. Особливо дотепно і весело виступили колишні випускники(а тепер викладачі) Діма Усік і Діма Будянський. І студенти молодці - справжні таланти.

Правда, по деяким номерам сценарію було видно, що декан Гончаренко одноосібно претендує на "зірку". Але на це уваги ніхто не звернув. Нехай тішиться хлопчик. У нього ще все попереду.

На фуршеті уже Петро Миколайович претендував на "зірку", але згодом на нього уже ніхто не звертав увагу. Усі почали кучкуватися і згодом розійшлися продовжувати свято за відомим студентським звичаєм.

Учора на історичному факультеті пройшла традицийна "ІХ Всеукраїнська краєзнавча конференція з міжнародною участю".

Уперше майже за 20 років її проведення це було схоже на позакласний шкільний захід. Головний доповідач - декан істфаку Гончаренко А.В. прочитав перед присутніми тези своєї кандидатської дисертації, яку захистив у 2004 р., про зовнішню політику Росії та Великобританії в період політичної кризи на Балканах 1876 р. Ніхто не здивувався темі доповіді, бо присутні студенти будь-які виступи декана завжди приймать бурхливими оплесками.

Декілька фахівців, які зайняли у аудиторії не більше 15 місць (разом з організаторами конференції - викладачами кафедри історії України), слухаючи доповідь Гончаренка А.В., не могли збагнути, до чого тут Боснія і Герцоговина часів 1876 р. і війна Болгарії з османським ігом. 

Толік Гончаренко знову продемонстрував свій примітивний інтелект і науковий рівень, доводячи, що проблеми  кризи на Балканах 70-х років ХІХ століття і проблеми сучасного краєзнавства на Сумщині - це одне і теж. А може він доповідав не про те, про що треба, а як школяр про те, що колись вивчив...(це метод і школа Щербаня П.М. - коли заготовки-штампи 20-річної давності є основою усіх лекцій і доповідей).

Найавторитетнішому науковцю у галузі краєзнавства Сумщини і засновнику цієї конференції Корогод Г.І. навіть не дали слова, хоча вона була присутня і було вино, що вона готувалася до виступу. Видно, Толя таким чином хотів наголосити усім присутнім, що він, а не хто інший тут головний краєзнавець. І смішно, але це дійсно так... 

Прикро, але факультет із-за такого замозакоханого неука 2-й рік поспіль не тільки втрачає наукові традиції, а просто гине.

То списаний у росіян навчальний посібник зав.кафедри Щербаня П.М., то списані з дисертації декана Гончаренка А.В. магістерські роботи. Тепер примітивність у науковій роботі в цілому. Невже така картина на факультеті влаштовує керівництво університету? Мабуть родинні зв'язки декана з ректором все ж таки важливіші за якість роботи і науку.  

Такі люди як фізкультурник Артюх і визначили рівень цієї конференції:

Із інформації на сайті ДАСО:

Про участь в IX Всеукраїнській історико-краєзнавчій конференції

У програмі конференції записані більше 70 осіб з усього СНГ. І всі вони звітувалися про участь у ній. Але фактично майже нікого на конференції не було, у тому числі і директора архіву Артюха. Був Атрюх, але з СумДУ. Посидів і пішов. Бо, мабуть, як усі був здивований несерьйозністю цього заходу і примітивністю організації конференції.

До конференції повинен був виданий збірник статей учасників, за що з авторів зібрали гроші. Але його чомусь не надрукували. Мабуть Гончаренко щось "мудрує", бо за ним таке водиться - живі грошенята до долонь самі прилипають.  

 

Гость" писал написал:

Например, новоиспеченный декан факультета Гончаренко, как научный руководитель дал переписать свою кандидатскую диссертацию "Боснія та герцоговина в зовнішній політиці Великобританії та Росії у період східної кризи 1875-1878 рр." магистрантке Подлесной Алине.  В результате получилась неплохая магистерская работа "Балкани у зовнішній політиці Росії під час східної кризи 1875-1878 рр", которую она блестяще защитила перед ГЭК, председателем которой была доцент той же кафедры Сергейчук И.Н. Никто плагиата не заметил, ведь это обычная практика кафедры. 

А вот еще одна диссертация, которая защищалась еще в СССР: "Восстания в Боснии и Герцеговине и российская дипломатия (1875 - апрель 1877 гг.)" Год: 1984. Автор: Вяземская, Елена Константиновна. Ученая cтепень: кандидат исторических наук. Место защиты диссертации: Москва. Код cпециальности ВАК: 07.00.03 Специальность: Всеобщая история.

Из нее Гончаренко А.В. брал вдохновение для своей кандидатской диссертации, а сейчас передает такой опыт студентам. Чувствуется школа Щербаня П.Н.

Источник смотреть здесь: http://www.dissercat.com/content/vosstaniya-v-bosnii-i-gertsegovine-i-rossiiskaya-diplomatiya-1875-aprel-1877-gg

Ні фіга, хлопці, як ви глибоко копнули. Ну і що, ніяк цього Гончаренка за плагіат притягнути до відповідальності не можна?

Якби це було в іншому вузі, то Гончаренка б уже звільнили за таке шахрайство при наймні з посади декана. І Щербаня, як завкафедри, разом з ним за те, що чинить халтуру у підготовці фахівців. І Сергійчук за те, що як голова ДЕК не помітила цього, хоча вона фахівець із всесвітньої історії. А тут навпаки - нагородили і Серійчук, і Щербаня грамотами губернатора. Колись ще при Лимані така халтура трапилася на філфаці, так там комісію створили і хоч трішки дали прочухранки.

При союзі був такий випадок у Горлівському педінязі, де ректором був нині покійний Швачко. Так там прокуратура скасувала захисти дипломних робіт, які були списані з дисертацій і відібрала у випускників дипломи. Кажуть, із-за цього Швачко опинився тут, але уже проректором.

А тут ця халтура не просто має місце, а процвітає... бо такий рівень у Гончаренка і Щербаня, які зараз керують факультетом. Усі це бачать, але ніхто не втручається, бо Гончаренко - синок ректора. Подивимось, які дипломні і магістерські роботи будуть у цьому році... і по скільки вони будуть коштувати. 

А докторскую диссертацию Гончаренку А.В. пишут магистры. Вот его тема: «Східне питання та британсько-російські відносини. 1875-1888 рр.». А вот темы защищенных за последние три года магистерских работ выпускниками истфака под его руководством: 

1. Лісов О.В. "Еволюція російсько-британских відносин. 1856-1871";

2. Подлєсна А.В. Балкани у зовнішній політиці Росії. Східна криза 1875-1878;

3. Лісова А."Еволюція російсько-британских відносин. 1885-1899".

Ребята постарались и для себя и для руководителя. Каждая по 120-130 стр. Вместе - как раз объем докторской диссертации. Осталось только соединить и диссертация готова.

Наверное, в Луганском университете, где он был в докторантуре, его так научили?

Если да, то советуем ему присоединить туда и исследования российских коллег, чтобы уже получить степень не доктора, а сразу академика: 

1. Кенкишвили С.Н. Британо-российские отношения: восточный вопрос: середина 50- х-начало 80-х гг. XIX в. : диссертация ... кандидата исторических наук : 07.00.03.- Ростов-на-Дону, 2007.

2. Каспарян К.В. Российско-британские внешнеполитические отношения и династические связи : Конец 30-х гг. XIX в. - начало XX в. : диссертация ... кандидата исторических наук : 07.00.02. - Пятигорск, 2006. - 226 с.

Класс! Кто это бы мне написал?

Писаки, лучше сходите взрочните слегка и пар віпустите.

Цікава реакція. Кого ж це так дістають ці плагіаторські викриття(разоблачєнія). Певно ж не простого читача форуму. А слова вживають такі, що відповідають певному інтелектуальному рівню. Тут без знання етимології не обійтися... Треба запитати у Петра Миколайовича, що означає "взрочните" і "віпустите"?

Да интересненько... Одно понятно - никогда не отдавать ребенка учиться на исторический факультет. Ужас - загрызут и обворуют... А самим преподавателям хотелось бы дать совет. Если хотите и дальше работать, то склоки лучше оставить вне виртуального пространства. И вообще, как-то даже несолидно и мерзко для педагогов с таким вдохновением поливать друг дружку грязью...

Бруд іде від подружжя Щербанів, у яких Гончаренко "під ковпаком". Вони ж його "надихають" на халтуру і нехлюйство у роботі. Поки вони будуть там працювати, доти не скінчиться цей бруд і ця халтура. А Кудренко боїться їх відправити на пенсію, бо мабуть, є пістави їх боятися.... 

 

Гость 13 написал:

А самим преподавателям хотелось бы дать совет. Если хотите и дальше работать, то склоки лучше оставить вне виртуального пространства. И вообще, как-то даже несолидно и мерзко для педагогов с таким вдохновением поливать друг дружку грязью...

Какие тут склоки? Речь идет о халтуре в работе и науке, которая исходит от вышеупомянутых "иториков". Поэтому в этом году на первый курс еле-еле заполнили бюджетные места. А к следующему году факультет вовсе может закрыться.

Гончаренко А.В. стал членом специализированного совета по защите кандидатских диссертаций по всемирной истории в Луганском университете. Поздравляем!!! Приятно, что наши люди теперь есть и в Луганске. Теперь, наконец, Леся (его жена) защитит свою диссертацию о Бисмарке, если, конечно, члены совета в её работе не заметят компиляции и плагиата... Ведь тема колониальной политики Бисмарка давно раскрыта в российских диссертационных работах и в бакалаврских работах студентов истфака, которыми Леся руководила в прошлом году. Своих открытий там, видимо, нет. Хотя, кто знает... надо почитать. 

Поддерживаю Гостя 13. Занимайтесь, люди работой, а не "халтурой" в работе.

Читать стыдно... Понятно, что в такой среде не будет ни научных достижений, ни высот в работе со студентами.