За його результатами - споконвічна мрія українського народу про незалежність знайшла політичне оформлення.

І молода держава доволі швидкими темпами почала будувати відносини з іншими країнами - на основі взаємної поваги суверенітету, незалежності й територіальної цілісності, розвитку всебічних політичних, економічних та культурних зв'язків.

Що ж ми за 20 років збудували? В якій Україні ми зараз живемо? Кожний самостійно може дати відповідь на ці запитання. І будуть ці відповіді, переконаний, різними.

А я промовчу. Ні, не промовчу. Скажу власним віршем…

УКРАЇНА  В НАС ОДНА 

Ми всі помрем?..

Бо хто ж ми є?

Дрібні піщинки

від  землі…

Тихенько, мовчки

відживем?

Росою випадем

у млі…

Ми всі помрем?

Комахи бідні?

Дрібні краплинки

у росі?

Чи вже й нащадків

ми не гідні

в оцій простій

земній красі?

Ми всі помрем?

Бо хто ж ми є?

Дрібні піщинки,

ой, малі…

Невже хтось

ноги обітре,

А чи по стінці

«розітре»

на рідній матінці-землі?

А , може, рано

помирати?

Та й не дрібні

комахи ми…

І досить скиглити,

стогнати…

Свободу треба

відстояти,

на захист стати

всім грудьми.

То й не помрем

на цьому світі.

Перейдем в інший

стан колись…

Життя продовжать

наші діти.

За їх майбутнє

помолись…

Одягне кетяги

калина…

Бо доля справді

непроста.

Вона у нас - в усіх

єдина.

І Україна в нас -

                      одна!