Ця розмова відбулася в рамках проведення ювілейної, 40-ї Генеральної Асамблеї європейських прикордонних регіонів на базі єврорегіону «Ярославна» (Сумська область України та Курська область РФ). У її роботі взяли участь представники понад 100 єврорегіонів з Німеччини, Іспанії, Скандинавії, країн Східної Європи та держав, що не є членами ЄС.

Перебуваючи на Сумщині, напередодні саміту «Східного партнерства», Генсек Асоціації європейських прикордонних регіонів  Мартін Гуільєрмо-Рамірес провів переговори з головою Сумської ОДА Юрієм Чмирем, головою обласної ради Геннадієм Михайленком, відвідав Сумський державний університет. Про підсумки свого візиту і не тільки пан Рамірес говорив з директором Сумського Центр досліджень місцевого розвитку Романом Петренком.

Пане Рамірес, Ви часто буваєте і в регіонах країн Європи, і на території колишнього соцтабору. На Сумщині Ви вперше. Які Ваші враження від нашої області? Що Ви згадаєте, якщо Ваші колеги в Європі попросять дати характеристику Сумській області?

М.Гуільєрмо-Рамірес: Ви знаєте, що днями ми побували в Курську, де відбулося засідання Генеральної Асамблеї європейських прикордонних регіонів. Це була 40-ва ювілейна Генасамблея, місцем проведення якої було визначено єврорегіон «Ярославна», створений на базі вашого регіону – Сумщини та Курської області Росії. Тому я прийняв запрошення колег із Сум взяти участь і у заходах на території вашої області, познайомитися з регіоном, отримати про нього максимальну інформацію, побувати  начальних закладах.

І саме тут, у Сумах, я зрозумів реальне значення єврорегіону «Ярославна». Також у мене була можливість порівняти Сумщину з іншим прикордонним регіоном – Курською областю. І я дуже зрадів, зустрівши у вас таку кількість людей, зацікавлених у співпраці з ЄС.  

Одним із головних питань Ваших зустрічей на Сумщині було поширення інформації про місію та завдання Асоціації європейських прикордонних регіонів…

Так. Адже в Європі, не тільки серед держав-членів ЄС, а у всій Європі є багато прикордонних регіонів. Більшість із них знаходяться на периферії, тому у них не досить розвинена інфраструктура, і вони потребують нашої допомоги.

Водночас, я вважаю, що у прикордонних регіонів є великі перспективи розвитку. І тому нашим головним завданням є скооперувати, об’єднати зусилля і можливості Євросоюзу, національних урядів і регіональної влади щодо підтримки розвитку прикордонних територій. Нещодавно нам вдалося внести це питання на розгляд ключових структур Євросоюзу і підписати угоду щодо розвитку прикордонних територій.

Ще одним важливим напрямком роботи АЄПР є створення певної мережі серед країн ЄС, яка дозволяє об’єднувати зусилля для розвитку прикордонних регіонів і на території Євросоюзу, і в усій Європі.       

Сьогодні відбулася Ваша зустріч з керівниками Сумської області. У ній взяли участь голова обласної державної адміністрації Юрій Чмирь та голова обласної ради Геннадій Михайленко. Про що йшла мова під час цієї зустрічі?

Спершу я розповів про те, чим замається АЄПР і яку допомогу може надати Асоціація для розвитку Сумщини і єврорегіону «Ярославна». Керівники області мені подякували і сказали: давайте перейдемо до головних питань. Було запропоновано низку проектів, в реалізації яких і я, і АЄПР може підтримати Сумщину. Тому зараз я маю деякий час, аби все проаналізувати і зробити те, що необхідно, аби здійснити ці проекти. 

Я хочу повернутися до ювілейного, 40-го засідання Генеральної Асамблеї європейських прикордонних регіонів, яке днями пройшло на базі єврорегіону «Ярославна». Мабуть, вперше міжнародний форум такого масштабу відбувся не на території Євросоюзу.

Для нас це велика честь – приймати гостей і однодумців із понад 100 прикордонних регіонів Європи. Але цікаво, чому для проведення Генеральної Асамблеї було обрано саме наш єврорегіон?

До складу АЄПР входить понад 100 прикордонних регіонів, в основному з Німеччини, багато представників Іспанії, Скандинавії тощо. Тобто, переважною мірою в АЄПР представлені регіони країн-членів Євросоюзу.

Але, починаючи з 1989 року, зростає кількість наших прихильників з числа країн, що раніше входили у так званий «соцтабір». І в новому тисячолітті членами АЄПР стали не лише представники членів ЄС, але і єврорегіони, створені на кордоні України і Росії, Грузії та Вірменії тощо.  

Завдяки своїй діяльності, АЄПР доводить до відома структур Євросоюзу, що існує багато єврорегіонів і за межами ЄС, що прикордонне співробітництво не обмежується виключно рамками Євросоюзу.

Виходячи з цієї логіки, найкращим вибором було рішення відсвяткувати нашу 40-ву річницю на базі єврорегіону, розташованого поза межами ЄС.    

Наступне запитання у травні цього року я задавав послу, голові представництва Єврокомісії в Україні пану Жозе Мануелу Пінту Тейшері. Його зміст наступний. Курс на європейську інтеграцію послідовно реалізує Президент України та керівництво держави. Європейський вибір України підтримує більшість наших громадян. На рівні громадських організацій, навчальних закладів, муніципальних органів влади запроваджується європейський досвід урядування, проводиться широка роз’яснювальна робота, здійснюються спільні проекти.

Тобто всім нам очевидно, що майбутнє України – в Європі. Але, на думку експертів, для України сьогодні дуже важливо здійснити такі ключові кроки, як підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, створення зони вільної торгівлі з Євросоюзом та запровадження безвізового режиму.

Для нас дуже важливо, щоб депутати Європарламенту, Єврокомсія знали про настрої і очікування громадян України не тільки з офіційних джерел, але і завдяки таким зустрічам, як сьогоднішня. Тож я хотів запитати, чи Ви, як Генсек АЄПР, як людина, до чиєї думки прислухаються в Єврокомісії, підтримуєте такі кроки?

Так, безумовно.

Чи можемо ми розраховувати на те, що Ви донесете до керівництва ЄС позицію мешканців України?

Так, і не тільки це. Бо ми в Європі добре розуміємо, що Україна має бути членом Європейського Союзу.

І, врешті, чи можемо ми просити, аби така авторитетна організація, як АЄПР, виступила адвокатом європейських устремлінь України?

Звичайно. Я маю багато однодумців, які підтримують мене у тому, що Україна має вступити до ЄС. Це не лише представники АЄПР із України, але і, наприклад, з Німеччини. Вони розуміють, що Україна має визначальне значення для ЄС, і вона має стати членом Європейського Союзу.

Також Україна займає ключову позицію і відіграє велику роль у співпраці Європи і Росії. Я не впевнений, що Росія буде членом ЄС, скоріше, наші стосунки залишаться такими, як є. Але от говорячи про Україну, ми повинні згадати, що вона знаходиться у центрі Європи і є дуже важливою країною для ЄС.

Дякую Вам, пане Рамірес, за таку, справді партнерську позицію і підтримку. Зраз я хочу повернутися до, власне, прикордонної проблематики. Ви знаєте, що для багатьох мешканців Сумщини державний кордон між Україною та Росією ускладнив родинні зв’язки, розірвав економічну співпрацю, культурний обмін, заважає науковому співробітництву тощо. Водночас, у країн Європейського Союзу є величезний досвід налагодження співпраці прикордонних регіонів. Це і зменшення негативного впливу державного кордону. І подолання розриву в рівні життя людей по різні боки кордону. І, навіть, створення спільних органів управління єврорегіоном, які дозволяють вирішувати проблеми обох прикордонних територій не поодинці, кожен своїми силами, а разом.

Тому я хотів би запитати, які першочергові кроки, з Вашої точки зору, нам треба реалізувати для розвитку єврорегіону «Ярославна»?

Перше, про що слід сказати – це необхідність інтеграції прикордонних  регіонів як між собою, так і на континентальному рівні. Я не розумію, чом кордони повинні ставати бар’єрами для співпраці регіонів по обидва боки?

У нас в АЄПР є дуже влучний вислів: «Кордони – це шрами на історії». І мета АЄПР – виправити ці шрами на європейській історії.

Тому, говорячи про те, що треба зробити єврорегіону «Ярославна», треба визначитися з тим, що Євросоюз готовий зробити для допомоги таким єврорегіонам, як «Ярославна». Бо якраз проблематика вашого єврорегіону, досвід її вирішення стане одним із кроків розвитку прикордонного співробітництва в усій Європі.

Я сподіваюся, що між Сумською та Курською областями буде підписано необхідні угоди, аби дати єврорегіону додаткові можливості для наукового, економічного, культурного співробітництва, спрощення питань перетину кордону. АЄПР вітала би такий крок.

Наступне. Буде дуже добре, якщо цю тему підтримає керівництво ЄС, України і Росії. Тобто будуть надані необхідні ресурси і повноваження для продовження вашого інтеграційного процесу.

Якщо вони не зроблять це найближчим часом – ми їм про це нагадаємо.      

Довідково: Сумська (Україна) та Курська (Росія) області у 2007 році створили єврорегіон «Ярославна», у 2009 році стали повноправними членами АЄПР.

АЄПР була створена у вересні 1971 року. В даний час організація об’єднує близько 100 європейських прикордонних регіонів, що складає 40% площі Європи, на якій проживає біля 32% населення Європейського континенту.

Організація покликана представляти інтереси прикордонних регіонів у міжнародних та національних органах влади, ініціювати, підтримувати та координувати зв’язки прикордонних регіонів у всій Європі, здійснювати обмін корисною інформацією для вироблення механізмів вирішення проблем прикордонної співпраці.