А все так гарно починалося. Західні експерти оцінювали наші шанси як найкращі на теренах СНД. Ми стартували в рівних умовах з поляками. І де тепер Польща, а де ми?

   Найпростіше пояснення-ми бідні, тому що дурні. (Не всі, звичайно, але більшість). І, справді, важко це заперечити, якщо ми, українці, обрали президентами вєлікороса Януковича і єврея Зеленськоґо. Це не могло статися в жодній країні СНД, у наших західних сусідів. Скрізь обирають представника національної більшості. Так працює здоровий глузд. Але тільки не у нас. Як сказав Олег Соскін, нащадки свинопасів і гречкосіїв не здатні обрати собі керівника із власного середовища.

   Але мені більше імпонує пояснення економіста і політика Віктора Суслова: в Польщі все добре, тому що там весь час при владі були патріоти, а в Україні все погано, тому що патріоти при владі не були ніколи. Був один напівпатріот-Ющенко, успішний прем'єр і керівник Нацбанку, але не мудра людина. Оточив себе червоненками, трет'яковими, жваніями. А воно їм нада, ця Україна. Яку вони розглядають, як територію, населену хахлами, для заробляння бабла. А як припече, тікають на свою историческую родину: Янукович--в Росію, Грановський, Коломойський-в Ізраїль. І все ж таки, якби не жінка з косою Юлія Тимошенко, я думаю, навіть у немудрого Ющенка і України вийшло б. Про це свідчить успішна співпраця президента з прем'єром Єхануровим. Про Тимошенко, у якої українське тільки прізвище чоловіка, російський політолог Бєлковський сказав, що це людина, на яку звернув увагу Путіна Медведчук, як на таку, яка може знівелювати негативні для Росії наслідки майдану. А Григорій Омельченко сказав, що вона ймовірно була завербована ФСБ. А там ще ж був права рука Тимошенко Турчинов, якого Ющенко, виконуючи домовленості,, призначив керівником СБУ. Про якого той же Омельченко сказав, що він був завербований ще КГБ. Нагадаю, що в 2014р. Турчинов з Тимошенко були причетні до здачі Криму без бою.

   Але виникає питання, чому в Польщі патріоти весь час були при владі, а в Україні ні? На те є дві причини. По-перше, ми, українці, на відміну від поляків, росіян, грузин і т. д. не є повноцінною нацією. Ми напівнація, квазінація. І це не наша вина, це наша біда. Це тому, що ми ніколи не мали власної держави. Тому нікому було формувати націю і патріотизм. А не мали держави, тому що нам, українцям історично не повезло. Як не повезло древнім римлянам, єгиптянам. Де вони тепер? А євреям, полякам, росіянам повезло. Долю народу визначає геополітичні положення. Тобто, які сусіди, який клімат, територія. Ну, і его величество случай. 

   Як наслідок, сформувалась рабська психологія ліш би нє било войни. В той час, як найуспішніша нація світу англосакси на протязі не одного десятиліття мужньо відбивали напади вікінгів і врешті-решт перемогли, наші предки поляни, сіверян здалися тим же варягам-вікінгам без бою. В той час, як маленька Єстонія виставила проти більшовицької армії 40тисячне військо і відбилася, то 40млн. Україна спромоглася лише на 30 тис. Наслідки відомі: репресії, голодомор. В той час як маленька Фінляндія у війні з 150млн Росією втратила 80 тис. своїх громадян (це все одно якби ми втратили 800 тис) і вистояла, і завдяки таким жертвам сьогодні це одна з найуспішніших і найзаможніших країн світу. А ми у війні з Росією втратили 14 тис., і вже всі втомилися, мами плачуть, діти плачуть, Геращенко плаче. І тому ми найбідніша країна в Європі. 

   І все ж головна причина нашого неуспіху це нездатність української еліти об'єднатися, запропонувати суспільству одного гетьмана. А народ що? Народ це, як казав Конфуцій,  трава: куди вітер влади дує, туди він і хилиться. Наведу ще один приклад. Перед обранням Ющенка лідери проукраїнських партій домовились створити після перемоги на виборах єдину українську партію. Але після виборів відразу забули про цю обіцянку. 

.