Сучасне життя дуже складне, багатогранне та ще й пов'язане з величезною кількістю нюансів, здатних круто змінити природний хід подій. Саме так сталося в 2014 році після агресії Росії проти України і окупації нею Кримського півострова. З метою здійснення державної безпеки і запобігання спробам проникнення на територію України диверсійних груп з Росії, наша влада в однобічному порядку приймає рішення про зачинення безлічі пунктів пропуску протягом всього кордону.
Але час вирушає своїм ходом, поступово загострюючи багато внутрішніх проблем, окремі з яких пов'язані з майже повним припиненням взаємодії з Росією. Найбільш гострі і болючі з них, перш за все, пов'язані з припиненням щирого людського спілкування між родичами, що проживають по обидва боки кордону, відсутністю можливості приходити один до одного по вихідним, сідати за одним столом, розповідаючи про життєві події. Тому нам треба змінити своє ставлення до цієї проблеми. Припинимо жити тільки образами й злістю до свого сусіда. Подивиться, проблеми такого поділу вже починає висвітлюватися в українських засобах масової інформації, наприклад ICTV:
https://www.youtube.com/watch?v=x7Tec1IsleQ.
Проблема розділених родин та розірваних дружніх відносин на догоду політики є наявною для багатьох регіонів світу. І ми не є винятком. Але з цілком об'єктивних обставин, з Росією нас об'єднує величезне історичне минуле і близькі одна одної культури. Саме тому немає ніякого сенсу продовжувати політику поділу двох близьких, майже рідних один одному народів.
Вячеслав Киричок
Росія - споконвічний вогог України, а не близький народ. Це ненаситний хижак. На жаль, Тетяна, автор статті, цього не помічає.
А як вона пояснює захоплення Криму і частини Донбасу?