Три роки тому Верховна Рада ухвалила зміни до закону "Про звернення громадян", якими передбачила можливість громадян звертатися до органів влади та місцевого самоврядування за допомогою електронних петицій.

Сьогодні результати прийняття цієї невеличкої поправки не дуже відчутні пересічному громадянину, проте вони обов’язково принесуть свої плоди у недалекому майбутньому.

Адже світ невпинно наближається до нового етапу свого розвитку – до електронної демократії. І Україна має всі шанси стати одним із рушіїв цих змін у світі.

А поки що нам варто хоча б почати користуватись інструментом електронних петицій, своєрідним тренажером для підготовки країни до змін.

Як електронні петиції запрацювали на рівні місцевого самоврядування? Дослідимо це питання на прикладі Кіровоградської області та міста Кропивницького.

Так, станом на кінець 2017 року, із 63 органів місцевого самоврядування області (якщо не брати до уваги сільради), лише 19 створили розділ для електронних петицій на своєму сайті.

З них – лише у 9 радах було виявлено спроби зібрати підписи під петиціями, але лише в трьох радах петиції розглядалися.

Якщо говорити про успішність петицій, то зі 174-х петицій (з них 134 – у Кропивницькому) лише 32 набирали необхідну кількість голосів (з них у Кропивницькому – 26) і були розглянуті.

З цієї кількості петицій лише п'ять почали втілювати в життя. Тобто мешканці області були мало обізнані з існуванням цього механізму, а тому ним практично не користувалися.

Цю проблему виявили активісти ГО "Асоціація Політичних Наук" і, спільно з колегами з Українського незалежного центру політичних досліджень, почали її вирішувати.

Вони провели навчання спершу для чиновників, потім – для місцевих активістів, звернулися з офіційними листами до порушників закону з проханням передбачити можливість створення електронних петицій на офіційному сайті.

Після цього додатково з’явилося ще шість розділів. Кардинально виправити ситуацію зможе реакція Уповноваженого ВРУ з прав людини – саме до нього були відправлені скарги на всі виявлені порушення закону "Про звернення громадян".

А доки цього не відбулося – активісти почали створювати електронні петиції до своїх органів місцевого самоврядування на сайті громадської організації"Асоціація Політичних Наук".

За півроку також додалася ще 21 петиція на сайті Кропивницької міськради, і 6 петицій вже були підтримані.

Важливо розуміти – самі по собі електронні петиції нічого не вирішують. Рішення в будь-якому разі ухвалюватимуть депутати – з будь-якого питання. Проте це зручний спосіб заявити про свою проблему, залучити на свій бік однодумців, запропонувати шляхи її вирішення.

Петиції – не панацея, але в поєднанні з іншими "ліками" вони здатні суттєво допомогти у вирішенні проблеми. Цими додатковими інструментами можуть бути вуличні акції, особисті зустрічі з депутатами та чиновниками, публічні дискусії тощо.

Чому місцевим депутатам не вигідно ігнорувати електронні петиції? Та хоча б тому, що кількість підписів, необхідних для підтримки петиції, подекуди більша, ніж кількість виборців, що голосували за деяких чинних депутатів.

Якщо петицію підтримують мешканці – вона має значні шанси на успіх.

Але найголовніше, що потрібно для успіху, – це діяти. Якщо вас дійсно хвилює якась проблема вашого міста – зробіть перший крок.

Хоча б зареєструйте свою петицію!

Публікація здійснена за підтримки Європейського Союзу і Центру демократії та верховенства права (проект "Посилення коаліції РПР") в рамках виконання проекту "Кіровоградський пілот: електронні петиції як засіб дієвості адвокасі-кампаній на місцевому рівні", який впроваджується спільно ГО "Український незалежний центр політичних досліджень" та ГО "Асоціація Політичних Наук".

Дмитро Сінченко, голова ГО "Асоціація Політичних Наук"