Останнім часом стрімко зріс потік контрабанди сиру до Росії. Цьому сприяють не лише торгівельні війни, які тривають між країнами з довоєнних часів, а і бажання заробити не чистих на руку ділків від влади. На жаль, не зупиняє контрабандистів навіть факт прямої агресії країни, вояків якої у тому числі кормлять сумські зрадники.

Своїм корінням ця історія сягає далеких двохтисячних років, коли тоді ще молодий Юрій Больбіт очолював у ДПІ у м. Сумах напрямок роботи з безхазяйним майном. Виявляється, саме так класифікується вилучений прикордонниками товар при спробі його незаконного переміщення через кордон. Контрабандисти-виконавці, які транспортують сир, відмовляються від нього під приводом, що не знають, як він потрапив у борт автомобіля. У подальшому, згідно із законодавством, сир потрапляє до податкової, яка організовує його облік, зберігання, продаж чи утилізацію у залежності від висновків експертизи.

Начебто логічно, проте є нюанси. Через кілька днів знаходиться власник сиру, який звертається з рядом заяв до державних органів щодо втрати сиру та прохання про його повернення. Проте, лише суд може прийняти відповідне рішення про повернення, а податкова зобов‘язана його виконувати.

На жаль, терміни розгляду заяв та виконання всіх процедур можуть перевищувати навіть довгий термін придатності до споживання сиру.

Дивний збіг обставин дозволив сумським контрабандистам скоротити до мінімуму термін рятування сиру, оскільки керівник з податкової Юрій Больбіт та суддя Вікторія Рунова, яка розглядала справи про повернення безхазяйного майна, є подружньою парою.

Схема контрабанди прорахована до дрібниць, діє роками та лише вдосконалюється. Головне, що вона виключає витрати на підкуп прикордонників та інших крім податкової служб, оскільки легалізація повернення сиру через суд не дає можливості притягнути винуватців до відповідальності.

Проте, народні обранці, удосконалюючи податкове законодавство з метою унеможливлення ухилення від оподаткування, зробили велику послугу контрабандистам.

Безумовно, партії сиру, які подекуди сягають обсягів двадцятитонних фур, не можуть відпускатися виробничими підприємствами без оформлення належних документів, у т.ч. що стосуються податку на додану вартість. Таким чином, контрабандисти мають повний комплект чистих документів на придбання сиру, проте не мають жодних документів на його реалізацію. Вихід було знайдено. За документами сир буцімто продається іншим підприємствам, які, безпідставно користуючись правом на податкові кредити, зменшують свої зобов‘язання щодо сплати податку на додану вартість до державного бюджету. За ринковими розцінками вартість таких податкових кредитів коливається від 5 до 12,5 відсотка від обсягу операцій. Тобто в середньому вигода з тони сиру сягає 7000 грн., з фури вже 140000 грн., щомісяця кордон перетинають 25-30 вантажівок.

У разі встановлення підчас податкової перевірки, що фактично ніякого сиру не було, акти відбиваються у суді через вже згадану дружину керівника податкової.

Тому, виявляється, що тіньові ділки заробляють на контрабанді щонайменше двічі, виснажуючи і без того знекровлену державну казну.

З метою унеможливлення проведення податкових перевірок щороку підприємства змінюються, одночасно ж їх працює декілька щоб не привертати увагу величезними обсягами сиру, які не в змозі спожити жителі Сумської області.

Номінальними власниками підприємств є брати Мамасідікови Алішер та Рустам, а також Олександр Шияновський. За тривалий час використовувались підприємства, оформлені і напідставних осіб, зокрема: ТОВ «Союзпертнер-північ», ТОВ «Продекспортгруп», ТОВ «Фудз-сейл», ТОВ «Альтернатива-трейд», ТОВ «Велес тіо груп». На теперішній час вказані підприємства покинуті напризволяще, працюють ТОВ «Кратос-С» та ТОВ «Продальянс север». Всі зареєстровані у Сумах, у Києві зареєстроване ТОВ «Альтернатива 2016».

Революція Гідності похитнула налагоджену систему, оскільки та сама суддя, яка легалізувала вилучений сир та скасовувала акти податкової, зненацька не пройшла відповідне оцінювання суддів. За інформацією з відкритих джерел причиною цього була відсутність зрозумілих пояснень щодо набуття членом її сім‘ї права власності на нерухомість у одній із країн Євросоюзу. За іншою інформацією, яка більше схожа на істину, грошового внеску вистачило лише на відстрочення прийняття остаточного рішення про результати оцінювання. Тим самим було надано час на збір коштів, і вже у вересні спливає піврічний термін, відведений на офіційну перепідготовку судді.

Тим часом, з метою формування внеску за майбутнє суддівство дружини Юрій Больбіт розширює сфери прикриття незаконної діяльності підприємств, які формують паперовий податковий кредит.

Тривалий час використовувалась схема, за якою псевдосільгосптоваровиробник, який не мав жодного гектару землі, за документами постачав великим переробним підприємствам шалену кількість насіння соняшника, зернових. Оскільки прикриття схеми без вертикального розподілу незаконно отриманої вигоди не може тривати довше певного часу, потрібного на виявлення схеми, підприємства змінювались. При цьому, податкова не помічала відсутність будь-яких умов для ведення сільськогосподарської діяльності. Такими підприємствами у різний час були ТОВ «СФГ Колос», ТОВ «Аграрна компанія «Акр», ТОВ «Лан». За деякими твердженнями, реальними власниками підприємств були особи, пов‘язані з однією з чисельних служб по боротьбі з економічною злочинністю, роль Юрія Больбіта полягала лише у прикритті з боку податкової.

Оскільки змінами до Податкового кодексу була унеможливлена стара схема по використанню пільг для сільгосптоваровиробників, на заміну Юрій Больбіт підшукав варіант з курячими стегенцями. На підприємствах Сумщини за документами вони перетворювались на різноманітні товари та послуги. На превеликий жаль, розслідування кримінальної справи за цим фактом йде дуже мляво, перспективи щодо її закінчення та притягнення винуватців до відповідальності відсутні.

Нове підприємство ТОВ «Видис», діяльність якого завдяки Юрію Больбіту непомітна для податкової, перетворює імпортовані господарчі товари на все той же соняшник. З огляду на принцип роботи підприємства та напрямок, за цією схемою можуть стояти ті ж самі особи, що і за псевдоселянами.

На жаль, час спливає, перемоги Революції Гідності нівелюються, пухлина пристосуванців після нетривалої ремісії знову почала прогресувати. Активні дії з боку Юрія Больбіта вказують на його непереборне бажання жити по-старому.

Олеся Кононова