Сам не гам, але комусь дам

Блиск медалей, спалахи камер, феєрверки, палкі промови, купання в славі. В момент, коли найвідоміші біатлоністи сходять на найвищі п’єдестали мало хто звертає увагу на їх інвентар. Атлети у своїх інтерв’ю ще можуть нахвалити виробника лиж чи інших спонсорів – часто це все прописано в контрактах великих зірок. Але, виявилось, що частина історії успіху великих кується майже на північному українському "нулю" – в Ромнах на Сумщині.

Юрій Татаринов і сам займався біатлоном. Але якось зрозумів – спалахи камер, палкі промови, блиск медалей – йому не світять. У 21 рік полишив спорт, але в ньому залишився. Сягнув висот без бігу на лижах та стрільби в мішені. Став відомим ремісником у світових зимово-спортивних колах. І саме його ремені та приклади для гвинтівок допомагають топам бути на висоті.

Ми більше зосередимось на ременях. Кілька днів тому їх замовила вдома італійська біатлоністка Доротея Вірер, і саме ця новина вказала на те, що титулована біатлоністка повертається у великий спорт. Де Альпи, а де Ромни. Але ж земля кругла ще і яка.

 

Глобуси їхні, а ремені наші

38-річному чоловіку не було й 20 коли почав цю справу, мав гени, але про це далі. Клієнтська база розширювалась поступово, мав контакти у світі біатлону – так і виходив на ринок. Один ремінь, другий, третій. Біатлоністи оцінювали та замовляли. І пішла робота. З багатьма біатлоністами-клієнтами в постійному дистанційному контакті.

"Найбільше, мабуть, працював з норвежцями та італійцями. Уже зараз додалися німці та шведи. Хоча саме їм роблю вироби з їхньою рекламою, тому там не видно, що то мої ремені".

"З найбільш іменитих зіркових норвежців у мене був "Тарік" (Тарьей Бо – олімпійський чемпіон, чемпіон світу, володар "Кришталевого глобуса"), але поки що в нас не виходить з контрактом. У них же там свій виробник є, він може й образитись якщо будуть чуже брати, можливо, в цьому причина. Але потроху їхні тренери замовляють в мене. Пару останніх сезонів і в дівчат мої ремені "проскакують", Маріт Скоган, знаю, точно користується. А також багато біатлоністів не з основної збірної".

"А Йоганес Бо (олімпійський чемпіон, переможець загального заліку Кубку світу) і надалі виступає з моїми ременями. Йоганес Дале також. Загалом, список довгий, важко всіх простежити".

"Італія вся майже моя, та і не майже, а вся. Ліза Вітоцці (переможниця загального заліку Кубку світу), Доротея Вірер (олімпійська призерка, чемпіонка світу), Лукас Гофер (олімпійський призер), молоді хлопці – Дідьє Бьона, Томаззо Джакомель".

"Французи зараз в мене 15 ременів замовили. Емільєн Жаклєн, Кантен Фійон Майе – мої хлопці. Жулія Сімон виборола в моїх ременях "Великий кришталевий глобус" у позаминулому сезоні, а в цьому й Лізка, вона королева тепер", – розповідає Юрій, перебираючи в голові зіркову клієнтську базу".

Війна ламає логістику, але не людей

Як і в багатьох бізнесах – велика війна зламала багато чого. Але сумський майстер сумував недовго. Як зміг переналаштувався. Допомогла вижити й проукраїнська позиція європейських атлетів.

"На початку війни найважче було з логістикою. Матеріалів не було, практично нічого не завозилось в Україну. Тепер все більш менш налагодилось, але всі матеріали подорожчали. А раніше основні компоненти з Харкова їхали. Добре, що мої біатлоністи підтримують Україну. Можливо, через їх співчуття вони почали більше замовляти, хочуть допомогти вижити моєму ремеслу" – каже Юрій.

Для українських біатлоністів виготовляє спорядження безплатно, як спонсор. Згадує, як колись робив ексклюзивний приклад для гвинтівки олімпійської чемпіонки Віти Семеренко, вона теж з Сумщини.

Юрій Татаринов із сестрами Семеренко 

"Для Олімпіади вирішили виготовити Віті ексклюзивну копію прикладу. Бо тут збоїв не може бути. Робили з іншими майстрами точнісіньку копію, так не часто буває. Бо на Олімпіаді, у разі чого, не було б часу прилаштуватись до нового. Це високотехнологічний вид спорту. Тому й робота має бути ювелірною".

"Малюю", контролюю, все бачу та чую

Аби відстежувати як працює його ж інвентар майстер намагається дивитися багато трансляцій.

"Працюю, а паралельно дивлюсь. Треба бачити як матеріал працює, хоча воно все перевірено роками. Але деколи бачу, що краще замінити, що куди поставити. Ременя біатлоністу вистачає на два сезони інтенсивної роботи. Хоча це від спортсмена залежить. Є такі хто більше береже, хтось менше. Деколи в трансляції впізнаю свій виріб, а він як новенький. А є і "розгільдяї", на асфальт інвентар кидають. Але то спорт".

Всі у стрій – треба крій!

Справа Юрія давно стала сімейною. Самому тягнути лямку майже нереально, каже пан Татаринов.

"В мене четверо дітей, дружина в декреті, зайнята постійно. На один ремінь йде десь пів дня. Але залежить від типу – є на плечі, є на лікті, різні технічні нюанси. А за крій в мене відповідає мама. Я зшиваю крій, який вона вирізає, а ще й деталі підганяє. Діти підростають, то буду і їх навчати. Я ж теж шиттю з дитинства від мами навчився"

Спортивне життя – шиття

Мама, каже майстер, розбирається в біатлоні, та в інших видах спорту. Працювала все життя вчителькою фізкультури, закінчила київський "Інфіз".

"В нас спортивна сім’я. Бо і батько випускник цього вишу. Він свого часу запустив в наших Ромнах біатлон, тренером працював".

"А брат мій спортивний психолог, науковець. Зараз має співпрацю з лідером збірної України Дмитром Підручним.

Це ж Сумщина, тут без біатлону ніяк. Зараз троє наших роменських спортсменів в збірну України потрапили. І перша медаль була міжнародною, Сергій Супрун, наш юніор, її здобув. Ще є Владислав Чихарь, Ксенія Приходько. Радію, що зараз наші роменські тримають марку. Це надихає", – ділиться враженням спортивний ремісник.

Як і всім, його роботі дошкуляють ворожі обстріли та відключення світла. Але Юрій каже, тут без варіантів – завів генератор і до праці. Інакше світле майбутнє не настане. Його обладнання споживає небагато електроенергії. Головне, вважає, аби енергії життєвої у нас всіх було вдосталь.

 

 

Юрій Татаринов зі своїми виробами

Усі світлини надані Юрієм Татариновим з особистої колекції