80-річна легкоатлетка Катерина Шведова славить Глухів та всю Україну на світових спортивних аренах. Глухівчанка почала займатися спортом, коли вийшла на пенсію – у 60 років (до цього був любительський).
Цю пенсіонерку одні називають дивачкою, інші – візитівкою та гордістю міста. Третього квітня вона привезла із чемпіонату світу, який проходив у Польщі, «бронзу» за зайняте третє місце. Вона – єдина із Сумської області взяла участь у цих змаганнях.
Кореспондентка «Глухів.City» поспілкувалася з пані Катериною та розпитала в неї про спортивне життя.
Катерина Шведова народилася у воєнному 1943 й була четвертою дитиною в багатодітній родині – крім неї, батьки вже мали трьох малюків.
«Мій батько воював на фронті. Загинув у молодим. Тож я бачила його всього лише один раз у житті. Пам’ятаю, це було тоді, коли той приїздив із фронту додому ненадовго», – розповідає Катерина.
Катерина зізнається, що завжди була витривалою як фізично, так і морально. Наприклад, жодного разу не пролила ані сльозинки за татом. І ніколи не відчувала це неповноцінно. «Зламати» Катерину – важко.
У сім років Катерина пішла до школи, яка розташовувалася за два кілометри від дому. 10 років поспіль учениця діставалася туди й назад пішки будь-якої пори року та погоди. Так, дівчинка відкрила в собі тягу до любительського спорту. І згодом кожної вільної хвилини шукала, де б пострибати, побігати, поплавати.
Фото: з архіву пані Катерини
Також Катерина стоїть у планці впродовж хвилини. А дистанцію в 10 км пробігає за одну годину, як і в 60 років. Аби поплавати, жінка їде велосипедом у будь-яке село поряд із Глуховом – на ставок. Але перед водним тренуванням досліджує акваторію та прочищає її дно: бувало, виносила на берег цілі оберемки пляшок та скла. Зізнається, що навіть якби в Глухові й був басейн, вона віддала б перевагу відкритій водоймі.
«Що таке басейн? Помийна яма!», – відмахується співрозмовниця.
Наша героїня вже двадцять років у ветеранському спорті. Каже, що тримається він виключно на ентузіазмі пенсіонерів. Адже його ніхто не фінансує. Де взяти гроші на участь у чемпіонаті – справа самих спортсменів. Спонсорів немає.
Щоби потрапити на чемпіонат Європи, який відбувався чотири роки тому в трьох країнах, потрібен був авіапереліт. Тож 75-річна глухівська пенсіонерка поїхала на заробітки до Одеси – працювала на винограднику. Так, заробила на квитки на літак і на внески.
«Було дуже важко. Але від страшної перевтоми та виснаження рятувала чітка мотивація: кожна копійка наближає мене до омріяного закордонного чемпіонату!», – зізнається Катерина.
Переможницею вона стала вже на плантаціях. Коли молодь валилася з ніг, а пані Катерина мужньо збирала врожай, знаючи, що це необхідно в першу чергу їй самій.
Катерина – дуже скромна. Вона живе на мінімальну пенсію. Усе життя пропрацювала електриком, «лазила» стовпами. Жінка зізнається, що вдягається в секонд-хенді, харчується вівсянкою на воді, медом та молочними продуктами.
Попри все Шведова тримається впевнено й ніколи не відчуває себе меншовартісною через «не такий» зовнішній вигляд. Одного разу вийшла на старт у старих розірваних кросівках, у той час, як інші суперники виставили в стартової лінії ноги у фірмовому дорогому взутті. Катерина фінішувала першою.
Був випадок, коли під час перевірки перед змаганнями жінка засоромилася показувати свої кросівки, з яких залишилася майже сама підошва. Вона просто зняла та викинула їх. Згодом попросила взуття в когось із суперників.
Жінка розповідає, що дістається на чемпіонати та назад перекладними та автостопом із купою пересадок – так дешевше! У 76 років спортсменка в такий спосіб їздила до Білорусі, а в 78 – до Києва.
«Дістаючись туди, я, бувало, їхала, а, бувало, йшла пішки багато кілометрів, – говорить пенсіонерка. – А якось на зворотному шляху виявилося, що автобус зі станції «Лісова» поїхав ще годину тому, коли в нас тривало нагородження. Наступний мав бути лише за добу. Тому я поїхала попутнім транспортом. До Глухова доїхала із шістьма пересадками!».
Як зізнається співрозмовниця, її по життю рятує почуття гумору та нестандартність мислення. До того ж вона постійно потрапляє в якісь чудернацькі історії та пригоди.
Наприклад, із чемпіонату України, який проходив у Києві, тоді ще 78- річна Катерина Шведова повернулася абсолютною чемпіонкою у всіх видах легкоатлетичного троєборства: забіг на 60 метрів, стрибки у висоту і штовхання ядра.
Глухівчанка виступала у віковій категорії 75+. Однак за результатами обігнала навіть значно молодших суперників. Так, коротку 60-метрову дистанцію подолала у свої 78 за 8,23 секунди, а наступна за нею суперниця, якій усього лише 54, прибігла за 13, 19. Та найбільше засмутилися молоді спортсмени. Адже результат, який показала Шведова, є нормативом для 30-річних бігунів.
«Одного разу мене нагородили кількома золотими медалями, але я попросила обміняти їх на срібні та бронзові, – ділиться з нами Катерина. – Для того, аби розбавити власну колекцію іншими кольорами. Бо вдома вже набридло дивитися на жовту стіну, на якій висить суцільне золото».
Фото: з архіву пані Катерини
Що ж стосується віку, то й тут глухівчанка знайшла креативний підхід у мисленні. Попри те, що часто всі учасники втричі молодші від неї, вона не відчуває себе дорослою на їхньому фоні.
«Ми всі один з одним на «ти», і для всіх я просто Катя, а вік – це лише для протоколів», – каже Шведова.
Катерина відрізняється від загальної маси не лише кількістю прожитих років, а і статурою. Вона – справжня Дюймовочка: маленька й худенька.
«Вишикувались якось штовхати ядро, і всі жінки тут – стандартні «штовхачки»: крупногабаритні силачки. А я стою останньою, як чиясь дитина, – згадує цікавий момент пані Катерина. – Але коли підійшла до снаряда, усіх випередила й показала найкращий результат».
Я запитала в героїні, чи заохочує її якось керівництво Глухова. Адже саме завдяки Катерині Шведовій на світових спортивних аренах та чемпіонатах серед ветеранів легкої атлетики майорить український прапор і звучить гімн України. Співрозмовниця відповідає, що ні.
«Та я і не чекаю від них допомоги. Адже виступаю заради своїх вболівальників та самої себе, – пояснює глухівчанка. – Щоправда, спонсорську допомогу на придбання квитків надає місцеве аграрне підприємство та окремі підприємці, за що їм – велика подяка!».
Пані Катерина дістає із шухляди футболку з надписом «Спортивна особистість Сумщини» розміром удвічі більше за неї: цей раритет – подарунок від обласної влади. Та не підійшов – завеликий…
Катерина зізнається, що не може мовчки пройти повз лавки, на якій цілими днями сидять пенсіонерки.
«Вони годяться мені в доньки. Ну як можна себе не любити, щоб жити так нудно?!», – каже Катерина.
А ще жінка дивується: як можна по Глухову їздити маршруткою? Мовляв, скільки там того міста. Спортсменка за 13 років існування в місті громадського транспорту жодного разу ним не користувалася: ходить пішки або їздить на велосипеді.
Фото: з архіву пані Катерини
Здавалося б, уже всі світові арени підкорені, усі кубки та медалі виборені. Але Катерина вважає, що без спорту її немає – якщо вона припинить брати участь у виїзних змаганнях, то настане кінець її життя.
«Скоро мені 80, і я виступатиму в категорії 80 – 85, тобто буду наймолодшою учасницею на старті», – оптимістично дивиться в майбутнє Катерина Шведова.