В своем выступлении на митинге, заботливо записанном и распространенном пресс-службой, г-н Чмырь заявил, что мы живем в сложное время, но вовсе не потому, что жить плохо, как могли подумать некоторые неокрепшие умы, а по той причине, что неразумные граждане начали «забывать символы, связанные с Великой Победой наших отцов, дедов и прадедов». Глава области попросил ветеранов напомнить молодежи, что такое фашизм, и обеспокоился тем, что в интернете распространяются «сказки про фашизм». В конце своего выступления губернатор заверил: фашизм не пройдет на Сумщине.
Понятное дело, что оппозиционные крикуны тут же набросились на Юрия Павловича, обвинив его в том, что, когда развивать экономику не получается, начинают бороться с фашизмом. Тут же вспомнили про останавливающиеся один за другим сумские заводы, про ужасные дороги, вздумавшие дорожать маршрутки и прочие мелкие и досадные недочеты успешного воплощения в жизнь программы «Новая Сумщина». Вот, мол, куда нужно обращать свой взор губернатору, а не бороться с фашизмом, который вроде как уже давно не только разбит, но и осужден.
Однако позволю себе не согласиться с хаятелями губернатора и выступить в его защиту. Потому что сказанные им слова очень своевременны и небывало смелы. И, произнося их, г-н Чмырь рискует не только своей должностью, но и, возможно, свободой. Судите сами. Как воспринимали фашисты завоеванные земли? Как источник ресурсов, который можно хищнически использовать, не думая об их пополнении. Фашистов не интересовало, будут ли работать школы и больницы для аборигенов, будут ли местные унтерменши получать жилищно-коммунальные услуги. Теперь же мы слышим, что Сумы вынуждены существенно урезать бюджетные расходы на образование, медицину и ЖКХ, потому что не в состоянии выполнить завышенные цифры, доведенные вертикалью. Оккупантам нужны были физически сильные, но необразованные рабы, поэтому фашистам было плевать на науку и образование, а вот спорт они вполне поощряли, потому что студент может заартачиться, а футболист подойдет для работы и на поле, и у станка.
Фашисты гораздо больше заботились о состоянии своих автобанов, а не о дорогах на оккупированных территориях. Посмотрите на цифры, как распределяются деньги на ремонт дорог в Украине, где одни регионы получают все, а Сумщина и ее собратья по несчастью — лишь жалкие копейки. Почитайте впечатления нашего мэра Геннадия Минаева от поездки на Донбасс и тамошних прекрасных дорог, после чего наши кажутся лишь жалкими направлениями!
Наконец, главной особенностью фашистов было отношение к местным жителям как к скоту. Мог ли сумчанин занимать какой-то высокий пост? Никогда! Максимум, что ему светило, быть полицаем оккупационного режима, то бишь подпоркой тогдашней вертикали. На все руководящие должности завозились расово правильные кадры истинных арийцев, членов национал-социалистической партии. А теперь посмотрите на последние кадровые назначения. Разве не наполняют Сумщину исключительно кадры «правильной» региональности и партийности?
Неужели мало всех этих недву-смысленных параллелей, чтобы убедиться: слова нашего губернатора весьма своевременны и полны глубокого смысла! Другой вопрос: фашизм не пройдет на Сумщине по той простой причине, что он тут вполне утвердился и прекрасно себя чувствует, работая по принципу «Все для фюрера, все для победы» и не забывая ухватить себе лакомый кусок, что весьма легко при наличии мест в оккупационной вертикали.
гоость
Гость
А Суми уже часть Российской федерации?
Суми не частина РФ, але російські націоналісти, як видно, і тут своє кубло організували. У випадку з фашистським хрестом ініціатором його встановлення (без дозволу міськвиконкому) був московський піп Євлогій (учень російського фашиста з Одеси митрополита Агафангела), а підтримку надавав регіональний гопник з Макіївки Чмир.
А,
29,30 Гренадерская дивизия СС РОНА, состояли из русских и галычанам далеко до этих вояк!!!Русские своим геройством показали свою преданность Гитлеру!!!Не ТАК как под бродами услышав выстрел т 34 САМОСТИЙНЫКИ розбежались кто куда.
ШОСТКА
Гость,тот что АНТИФАШИСТ,прав,в РФ коллаборантов не чествуют и не героизируют ,но так же не скрывают это позорно пятно в истории.Им стыдится нечего,там недостатка в НАСТОЯЩИХ героях нет,и не нужно вытастивать из затлых схронов скелеты фашистстики дедушек.
На счет русских дивизий СС,так их было две:29-я,и 30-я,не считая друхих более мелких формирований.Та, что именовалась РОНА(29-я дер ваффен СС),была сформирована на основе вооруженных сил Локотской республики,т.е. на территорильной основе,такая себе "ладс-милиция", если хотите.Они учавствовали в боях с партизанами ,жгли села в С.-Будском р-не(партизанская зона),были на Курской дуге.,а после "переехали" в Лепельский р-н Белоруссии,там их надолго запомнили как изуверов.Потом было участие в подавлении Воршавского восстания , боевые действия против партизан Тито и мифическая "оборона" Праги.Те подразделения,что попали в 36-ю дивизию дер ваффен СС "Дерливангер" просто не могли не "замазаться" кровью,"Дерливангер"-просто изуверы.
Вся информация общедоступна и хорошо растиражирована,достаточно посмотреть обучающие фильмы по этой тематике снятые в России и в украине,чтобы понять разницу в отношении к коллаборантам.Укрогадина имеет таких же ХЕРое- подонков,ибо что может дать миру урод-только урода,как морального,так и физического.
profitmaker
приветствую где пропадали? на морях?
profitmaker
похоже обознался пардон
Гoсть
А может это по-тому, что у них дефицит приличных людей?
По-этому мазепинство в почете, в почете те, кто уничтожал своих же граждан, но под вилами и шведским флагом - это херои для запукрянской части неньки. Ну а так, как истинных героев нет, то окромя пукания и фальсификаций ничего предоставить не могут, вот и героизируют чушкевичей, котоненавистников, побегущих и прочих отморозков.
ШОСТКА
Нет,все точно,взаимный реверанс.Просто расширяю словарный запас
profitmaker
На чем мы с Вами остановились перед Вашим исчезновением? помните?
profitmaker
И???
profitmaker
АУУУ!!!! НЕ СЛЫШУУУУУ!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
profitmaker
с ясновидящим шутки плохи
Гoсть
Профик, тебя Виттория ждет не дождется, займись делом. В количесве постов за одну минуту ты ее явно обгонишь ))))))))))))
profitmaker
ой Вы уже не ШОСТКА да?
ШОСТКА
Прошу прощения,были технические проблемы.
Помнится закончили мы с Вами на религиозности Иосифа Виссарионовича,но это ведб не в контексте обсуждения,чи то пак ОФФ-ТОП.
profitmaker
да, долго искали, но к сожалению не то и не там
ШОСТКА
Прикольно у бандерлогов получается,как только их носом в зловонное их прошлое ткнешь,так они сразу:"..А вы!А у вас..!".А у нас такого НЕТ,поскольку мы и различаемся МИРОВОСПРИЯТИЕМ и оценкой исторической ретроспективы,а то ,что негатив присутствовал и НЕ ОТРИЦАЕМ,но ПОРИЦАЕМ,в отличие от ВАС.
ШОСТКА
Я ничего не искал,а перезагружал и чистил комп,а не заходил на форум потому,что просто надоело.Сделал непродолжительные выходные,так что морями и не "пахнет"
profitmaker
я Вам говорю что не об этом мы с Шосткой говорили...может хватит валять дурака?
ШОСТКА
Ну не помню ей-Богу,Профит.Если все держать в голове -жесткий диск слетит.Вот была бы электронная подпись,тогда вопрос бы сняли.Либо определяйте по "высокому штилю".А то вот и так-Слава И,В.Сталину.Теперь верите?
profitmaker
чтобы Шостка да и не помнил? если это Вы то что Вы мне сказали накануне свое исчезновения? даю подсказку... что Вы просили оставить обсуждать до лучших времен?
ШОСТКА
Профит,к чему эта конспирология,не мойму?В голове масса инфы,могу полне не вспомнить,рыться в прошлых обсуждениях нет желания:федеративное устройство страны или может разрушение культовых сооружений в Москве
profitmaker
Вас понял все мимо
profitmaker
не слишком ли много ошибок уважаемый?
ШОСТКА
Ну так посмотрите мои другие тексты,раскладка на клавиатуре древнего ноутбука осталасть в той же степени затертости,кстати благодаря этому печатаю быстро и почти не глядя на клавиатуру.За верхнее прошу прощения ,просто не отредактировал написанное -и сразу в чат.Ах вот еще,вроде вы спрашивали верующий ли я человек,но все равно это в контекстной привязке к Сталину и его мифическом стремлении контроля над РПЦ.Не так ли
ШОСТКА
Теперь вдогонку сумским фашистам ,которые в упор НЭ БАЧАТЬ,информации о русских коллаборационистах.
Что это вы "панове" - фашисты,"брэшэтэ".Сколько фильмов об этом снято,не ленитесь искать,они только РОССИЙСКИЕ и есть в эту тему.Более скажу: что генерал Краснов,что генерал Власов не родились предателями,они ими стали в следствие ряда причин.И памятник Краснову на Дону-это памятник казачьему генералу,а не фашистскому прихвостню.Так же генерал Власов, достоин если не похвалы,то уж точно уважения за бои на Львовском выступе в должности комкора 4-го механизированного корпуса,или за оборону Киева в должности командарма 37-ой армии.Подумайте над этим на досуге.Вот вашего Бандеру можно так же рассматривать не как фашиста в "белом воротничке",а еще и как малолетнего прыщавого душителя котов,в том же образе и увековечить,где-нибудь в Тэрнопили.А Сциборский-суть капитан царской армии-тоже не сразу ссучился человек.
Когда воспринимаешь НАЦИОНАЛИЗМ как психическое расстройство,то сразу все становится на места и поведение "хэроев" становится простым и понятным в русле этой логики.Ну заболел Краснов или Сциборский душевной хворью,ну раньше-то он здоров был.Отчего же клеймить всю ДОООЛГУЮ жизнь индивида.
profitmaker
Вы ищете не то и не там повторяю!!!! лучше бы в голове поискали у Шостки
не не, это Вы кому-нибудь другому лапшу вешайте про Не глядя!!!!! ошибки-то не механические, а грамматические
ШОСТКА
Погуглите "бои за Немиров",танковое сражение за город 24-26 июня 1941г.-его ,Власовская работа(в том числе конечно).Очень много фотоматириала по немировским танкам(я просто ими увлекаюсь).Ну и организованный отход из КиУРа с 37 армией.Пусть даже это не единоличная заслуга,но все же,многие в таких условиях потерями управление войсками или просто бежали.Другое дело как он повел себя в плену,вот Лукин комкор 19-й армии,в Вяземском котле тоже так же был пленен,но на сотрудничество не пошел.В 45-м Сталин просил "..передать спасибо Лукину за Вязьму",и никаких репрессий и ущемлений по службе.Можно же было и таким путем идти,ну да не нам это обсуждать,а вот осуждать-это можно.
Dreadnought
Який же збочений той долбопєнь бузина, любов до нквс та брехні вибила всі мізки з цього лисого дєбіла. Але не меншим дєбілом є той хто постійно викладує всяку херню цього ідіота, якого ніхто не сприймає фахівцем в питаннях про які він пише. Українці в Радянській армії кидали неозброєних на кулемети і кілька страчених німцями просто ніщо у порівнянні з Радянською армією і “заградотрядами”, які розстрілювали тисячі солдат, їх навіть ніхто не рахував.
Як зазначає кандидат історичних наук Владислав Гриневич, активні мобілізаційні заходи РСЧА розгорнула з перших днів вступу на українську землю, і вони не припинялися до кінця 1944 року. Так, улітку 1943 року в Сталінській (нині Донецька - І.О.) області передовими частинами було призвано і мобілізовано 12 860 осіб, у Сумській - 24 031 особи. У вересні 1943 року тільки з районів Донбасу до з'єднань Південного фронту влилося 120 тисяч осіб. Війська 2-го Українського фронту за період із 1 по 23 січня і в березні-квітні 1944 року отримали поповнення - 330 тисяч осіб із колишніх окупованих територій. Для передачі характеру цих мобілізацій дослідник посилається на спогади колишнього командира полку 5-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії 4-ї гвардійської армії генерал-майора І.Попова "Батальйони ідуть на захід", у яких той зазначає, що його полк восени 1943 року мобілізував на Черкащині у селі Власівка 800 осіб (мабуть, усіх чоловіків, які були в селі). Вже під час боїв з'ясувалося, що колишніх артилеристів "загнали" в піхоту, а тих, хто гармати в очі не бачив, відправили в артилерію.
А ось як змальовує армійсько-призовну м'ясорубку відомий український письменник-фронтовик Анатолій Дімаров: "Ніяких медкомісій не було. На фронт забирали калік і хворих. Я вже у 20 років був інвалідом, сліпий і глухий від контузії, все одно взяли. І погнали нас на німецькі кулемети знаєте з чим? З половинками цеглинок! То другий геноцид проти українців був. Ми були не обмундировані, не озброєні. Нас гнали цілий день по морозі лютому, й пригнали в містечко, зруйноване дощенту. Видали ті половинки цеглин, показали велетенську водойму, скуту кригою, і сказали чекати сигналу - ракети. А коли вона злетить, дружно висипати на кригу й бігти на ворога, який засів на протилежному боці за міцною огорожею, й... вибивати його звідти напівцеглинами. А він хай думає, що то... гранати. Назад повернути ніхто не міг, бо нам показали добре обладнані шанці, у яких через кожні три кроки сиділи смершівці з націленими нам у спину кулеметами. Мене врятувало лише те, що я вже порох нюхав і біг не в першому ряду, а у п'ятому. Ми добігли за метрів сто від тієї огорожі, німці нас підпустили. Ви уявляєте, голий лід, нема де сховатися! І як сипонули з кулеметів кинджальним вогнем! Хлопці переді мною падали, як підкошені, я теж впав і лежав, а солдат переді мною аж крутився від куль, що у нього потрапляли. Весь час на мене наповзав... Потім німці почали стріляти з мінометів, чули про такі міни, які називали "квакушки"? Падає, б'ється об лід, не вибуха, а підскакує вгору метрів на 4-5, тоді вибухає й осколки ідуть вниз. Як мене тими осколками не вбило?.. А потім вибух - і чорна яма, в яку я провалився. Мене санітари так і підібрали: з намертво затиснутою цеглиною у руках".
Чи не найбільше чорносвитників - неозброєних чоловіків у домашній одежі сталінська військова машина знищила під час форсування Дніпра. Запланувавши здобути Київ до 26-ї річниці жовтневої революції (7 листопада 1943 року), головний удар по ворогу було вирішено нанести силами 1-го Українського фронту з Букринського плацдарму, де дуже високий і крутий правий берег Дніпра, який до того ж був добре укріплений німецькими військами. Як свідчать очевидці - через кілька метрів кулемет, гранатомет, гармата. Саме на цю неприступну цитадель злочинно, без підготовки, без переправних засобів з маршу під кулі, бомби і снаряди кидали червоні командири сільських хлопців і дядьків. Відомий російський письменник Віктор Астаф'єв, який брав участь у форсуванні Дніпра, згадує: "Двадцять п'ять тисяч воїнів входить у воду, а виходить на тому березі три тисячі, максимум п'ять. Через п'ять-шість днів усе це спливає. Уявляєте?".
У своїй повісті "Батальйон не обмундированих" Дмитро Міщенко зазначає: "Цілий батальйон щойно мобілізованих українських чоловіків восени 1943 року, не обмундированих і неозброєних, кинули на форсування Дніпра й втопили всіх до одного". Вояки у цивільному йшли, як на ешафот. Попереду - ріка, німецькі кулемети, а позаду - "заградотряди" автоматників-енкаведистів.
Як стверджують історики Володимир Кучер та Петро Чернега у книзі "Україна у Другій світовій війні (1939-1945)", втрати лише 1-го Українського фронту на Букринському плацдармі склали 240 тисяч бійців і командирів. Похоронні команди не встигали виловлювати трупи по затонах. Тіла загиблих навіть перекривали русло ріки. Задоволення примхи генсека - здобути столицю України до 26-ї річниці жовтневої революції вартувало 417 тисяч людських життів. Німецькі ж втрати у Київській операції склали всього 124 тисячі солдатів і офіцерів.
Десятки тисяч нашвидкоруч мобілізованих українських селян використовувалися як гарматне м'ясо і під час знаменитої Корсунь-Шевченківської операції. Червоні командири і політруки цинічно гнали неозброєну "чорну піхоту" на ворожі позиції, щоб вона змусила німців витратити боєприпаси і цим самим дозволить виявити їхні вогневі точки, які накриють свіжі частини Червоної армії і змусять ворога відступити із зайнятих рубежів. Офіційна радянська історіографія Другої світової війни стверджує, що німці, данці, голландці, норвежці, шведи, естонці і бельгійці, які опинилися в корсунському котлі, втратили 55 000 убитими і 18 000 полоненими. Близько 3 000 солдатів і офіцерів встигли вивезти транспортними літаками. Хоча відомий дослідник П.Карель вказує, що втрати убитими і полоненими у німців не перевищували 18 800 осіб. Правда, радянська історична наука, полководці у своїх мемуарах, як правило, обходили мовчанкою втрати Червоної армії у "героїчній" Корсунь-Шевченківській битві. А вони, за найскромнішими підрахунками дослідників сягають 149 640 осіб убитих, поранених та таких, що пропали безвісті. Тобто і тут переможці втратили майже втричі більше, ніж переможені.
Восени 1943 року Олександр Довженко після чергової зустрічі та розмов із земляками записує: "Усіх мучить думка про нелюдські, небачені страждання народу. Розповідають, що в Україні починають уже готувати для мобілізації 16-річних, що в бій женуть погано навчених, що на них дивляться як на штрафників, нікому їх не жаль. Як страшно думати, що внаслідок такого Україна може залишитися без людей. Тому що 19-річних дівчат уже теж призивають в армію..." Ще він передає розповідь російського письменника і літературознавця Віктора Шкловського про генерала, який під час бою дивився на дії непідготовлених чорносвиток і плакав.
Як і в Східній Україні, основний тягар при проведенні мобілізації покладався на армію. На 27 березня 1944 року війська 1-го Українського і 2-го Білоруського фронтів мобілізували в західних областях, відповідно, 64269 і 8614, а військкомати - тільки 2826 осіб. При цьому основними методами мобілізації були насильницькі. Наприклад, на 20.04.1944 року із 69 110 призовників у Рівненській області добровільно з'явилися у військкомати тільки 2620 осіб (не враховуючи міст Рівне, Здолбунів, Сарни), решту взяли шляхом проведення облав у селах і лісах.
Переглядаючи "Історію Великої Вітчизняної війни" у шести томах, що видана у часи правління Хрущова, я надибав один знімок, датований жовтнем 1943 року. Очевидно, ним комуністичний вождь хотів увіковічнити свою пропагандистську роботу серед щойно призваних бійців 1-го Українського фронту. Але за цим бажанням особистої слави в історію потрапила гірка правда. У такому вигляді (без обмундирування і без зброї) люди воювали у регулярній радянській армії.
Таким чином, упродовж 1943-1944 років Червона армія залучила у свої ряди, за підрахунками фахівців, понад три мільйони осіб або 10 відсотків усього населення України (у Волинській області цей показник склав 16 відсотків). У військах 1-4 українських фронтів (у переважно піхотних частинах і з'єднаннях) українці складали 60-80 відсотків. Ними сталінські командири завалювали ворога і здобували перемоги. Мільйоном трупів лише українських синів і дочок встелила радянська армія нашу землю. Під маркою визволення від німецьких окупантів, сотням тисяч наших співвітчизників Червона армія просто влаштувала страту. Про це слід також пам'ятати.
ШОСТКА
Профит,вы меня утомили,грамматическими,подобные ошибки становятся АВТОМАТИЧЕСКИ,когда вместо нужной клавиши нажимаешь соседнюю "наугад",а после не редактируешь.Неужели не ясно!Вам бы в СБУ работать с такой конспирологической подозрительностью,с большим удовольствием предложил бы в ОГПУ,но вы не согласитесь,хотя это организация намного более достойная и более уважаемая.
Гoсть
Напрасно вы так с пациентом Роменской психиатрической больницы . Пусть человек самореализовуется хоть таким способом :)