Із Сумщиною так чи інакше пов'язані  восьмеро народних депутатів поточного скликання Верховної Ради. Шестеро з них обрані в одномандатних виборчих округах, а ще двоє (Михайло Ананченко та Артем Ковальов) – за партійним списком «Слуги народу». Серед депутатів-мажоритарників четверо (Тетяна Рябуха, Ігор Васильєв, Максим Гузенко та Микола Задорожній) обрані від партії президента, Ігор Молоток – самовисуванець, який потім приєднався до групи «За майбутнє» та Андрій Деркач – самовисуванець, який не входять до складу жодної фракції чи групи. ОПОРА проаналізувала діяльність народних депутатів із Сумщини у Верховній Раді протягом весни 2021 року.

Голосування у Раді

У середньому депутати Сумщини протягом весняної сесії парламенту 2021 року були відсутні на 19% голосувань (тобто, майже на кожному п’ятому голосуванні). Зокрема, згідно з даними офіційного порталу Верховної Ради обраний від 159 виборчого округу Андрій Деркач цієї весни був відсутній майже на 1616 (91%) голосувань. Також у 89 випадках (5%) він не голосував, в 23 (1,3%) випадках утримався, у 45 (2,5%) випадках голосував «за» та у 5 (0,3%) випадках голосував «проти». Натомість, депутат від 162 округу Микола Задорожній у цей же відрізок часу не з’явився лише на три голосування, що становить 0,2% усіх голосувань. Цей же депутат майже в 60% випадків (1063 голосування) утримався, 28,3% випадків підтримав законопроєкти, у 9,7% випадків не голосував та у 2% випадків (36 голосувань) був проти.

 

 

 

 

Показники участі у голосуваннях інших депутатів перебувають всередині цього діапазону. Наприклад, депутат від 158 виборчого округу Ігор Васильєв пропустив менше одного відсотка всіх голосувань весняної сесії (16 голосувань). При цьому на двох третинах голосувань (66,5% або 1182 голосування) депутат утримався. Депутат підтримав 488 (27,4%) законопроєктів, висловився проти 14 (0,8%) та не голосував у 78 випадках (4,4% голосувань).

Тетяна Рябуха, обрана від 157 виборчого округу, пропустила лише 9 голосувань (0,5%). При цьому депутатка проголосувала проти 579 ініціатив (32,6%), підтримала 505 законопроєктів (28,4%) та утрималась у 570 (32,1%) випадках. 115 разів (6,5%) Тетяна Рябуха не голосувала, хоча і була присутня у сесійній залі.

Депутат від 161 виборчого округу Максим Гузенко має високий порівняно з іншими мажоритарниками від «Слуги народу» відсоток «прогулів» – 198 голосувань або 11,1%. У 64 випадках (3,6%) депутат не голосував, а ще у 991 випадку (55,7%) утримався. Максим Гузенко підтримав 511 законодавчих ініціатив (28,7%) і висловився проти 14 (0,8%).

Значним відсотком позитивних голосувань може похвалитись депутат від 160 виборчого округу Ігор Молоток. Він висловився «за» 1075 (60,5%) винесених на голосування ініціатив. У 14,5% випадків депутат утримався, у 12,8% не голосував та в 11% був відсутній. Лише 1,2% відсотка законодавчих ініціатив не знайшли підтримки нардепа.

Обраний за партійним списком «Слуги народу» Михайло Ананченко менше ніж у 5% випадків був відсутній (3,4%) або не голосував (1,4%). 1% ініціатив не знайшли підтримки у депутата, ще у 491 випадку (27,6%) він висловився «за». У двох третинах голосувань (66,6%) Михайло Ананченко утримався.

Артем Ковальов пропустив 14,5% голосувань та не голосував у 17,8% випадків. 25,6% законодавчих ініціатив отримали підтримку від депутата, тоді як лише у 0,2% голосувань він висловився «проти». Під час 746 голосувань (42%) Артем Ковальов утримався.

Загалом, можна прослідкувати певні тенденції у голосуваннях депутатів від Сумщини протягом весняної парламентської сесії 2021 року. Так, переважна частина депутатів від «Слуги народу» має досить високі показники явки до сесійної зали. При цьому депутати переважно утримувались під час голосувань. Депутати від інших політичних сил або мало долучаються до голосувань (Андрій Деркач), або голосують «за» (Ігор Молоток).

Також депутати від Сумщини переважно мають високий рівень внутрішньофракційної дисципліни. Так, за даними ресурсу rada4you.org, члени фракції «Слуга народу», пов’язані із Сумською областю, голосують разом із фракцією у 70-90% випадків. Наприклад, Михайло Ананченко більше ніж у 90 % випадків голосує разом із фракцією «Слуга народу», що є найвищим показником серед «сумських» депутатів. Майже такий же показник підтримки позиції фракції демонструє Ігор Васильєв – лише у 9,9% випадків його позиція розходилась із позицією депутатів-однопартійців. Максим Гузенко у 13% голосуваннях висловився урозріз із позицією переважної частини фракції. Микола Задорожній голосував «проти фракції» у 17% випадків. Артем Ковальов не погодився із переважною частиною фракції у 21% випадків. Найбільш «бунтівною» серед сумських мажоритарників від «Слуги народу» видається Тетяна Рябуха – у понад чверті голосувань (26%) вона проголосувала проти позиції переважної частини депутатів фракції.

Натомість, представник групи «За майбутнє» Ігор Молоток доволі часто голосує «проти лінії депутатської групи». Зокрема, у поточному скликанні його позиція розходилась із позицією переважної частини групи у 38% випадків.

Законодавчі ініціативи депутатів із Сумщини

Весна видалась доволі плідною для депутатів із Сумщини в аспекті законодавчої діяльності. Так, найбільш продуктивними ініціаторами законопроєктів стали Ігор Васильєв та Микола Задорожній, кожен з яких протягом п’ятої сесії зареєстрував у співавторстві по 16 законопроєктів.

Із 16 законопроєктів, до розробки яких долучився Микола Задорожній, майже половина (7) стосуються економічної політики. По три законопроєкти були присвячені галузевому розвитку та правовій політиці, і ще по одному – безпеці й обороні, державному будівництву та соціальній політиці. Переважно всі ці проєкти подавались як основні, і лише два («Про внесення змін до Бюджетного кодексу…» та «Про розвиток бджільництва та захист бджіл») як альтернативні. Станом на зараз два з цих проєктів очікують розгляду, а решта – опрацьовуються у комітетах. Депутат більш активно висвітлює свою діяльність на виборчому окрузі, аніж законотворчу, проте час від часу повідомляє про нові ініціативи. Деякі законопроєкти депутата викликали неоднозначну реакцію громадськості та ЗМІ, відтак він вдався до широкого пояснення своєї позиції щодо них. Так відбулось, зокрема, із проєктом закону «Про внесення змін до Кодексу адміністративного судочинства України, щодо відновлення принципу справедливості…».

Ігор Васильєв цієї весни переважно зосередив свої зусилля на галузевій політиці (7 законопроєктів або майже 44%) та економічній політиці (6 законопроєктів). По одному законопроєкту стосувались державного будівництва, правової політики та соціальної політики. Як і його колеги, лише два із законопроєктів, ініційованих депутатом, були подані як альтернативні – вже згаданий вище «Про розвиток бджільництва…» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції». Проте, із поданих Ігорем Васильєвим законопроєктів три очікують розгляду, решта 13 опрацьовуються. Депутат висвітлює роботу як парламентські голосування, так і роботу в комітетах, розповідаючи про свою позицію щодо окремих розроблених ним законопроєктів.

Дещо нижчий рівень законопроєктної активності демонструє Тетяна Рябуха. Протягом весняної сесії вона стала співавторкою 11 законопроєктів. Депутатка сконцентрувалась на економічній політиці (3 законопроєкти або 27,3%), по два законопроєкти стосувались правової та гуманітарної політики, державного будівництва та галузевого розвитку. Тим не менш, саме Тетяна Рябуха може похвалитись найвищою результативністю своєї законотворчої роботи – один із законопроєктів, де депутатка була співавтркою («Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо впровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян України житлом») вже підписано президентом. А ще один («Про внесення змін до Закону України «Про театри і театральну справу») готується на друге читання. Два законопроєкти очікують розгляду, а решта опрацьовуються. Комунікуючи з виборцями, депутатка розповідає як про роботу у парламентських комітетах, так і про новели законодавства у питаннях сім’ї та молоді, на яких спеціалізується.

Андрій Деркач протягом весни долучився до розробки 9 законопроєктів, всі з яких є основними. Переважно вони стосуються галузевого розвитку (5, або 55,6%), два проєкти стосуються державного будівництва, по одному – безпеки і оборони та гуманітарної політики. Наразі всі внесені депутатом проєкти опрацьовуються. Сторінку депутата у соціальній мережі було видалено адміністрацією Фейсбук наприкінці 2020 року. Зараз інформацію про свої законодавчі ініціативи Андрій Деркач оприлюднює на особистому сайті. 

Максим Гузенко долучився до розробки 8 законопроєктів протягом п’ятої сесії поточного скликання парламенту. Вони переважно стосувались галузевого розвитку та економічної політики (по 3 проєкти, тобто по 37,5%). По одному проєкту стосувались безпеки та оборони та правової політики. Всі згадані проєкти, крім проєкту закону «Про амністію з нагоди 30-ї річниці незалежності України» вносились як основні. Наразі проєкт закону «Про внесення змін до додатків № 3 та № 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» щодо забезпечення діяльності Міністерства аграрної політики та продовольства України» заслухано та знято з розгляду, а решта внесених депутатом законопроєктів опрацьовуються. Навесні депутат також інформував як про роботу в комітетах, так і про питання, що розглядаються протягом пленарного тижня.

Ігор Молоток протягом весняної сесії розробив два законопроєкти. Один із них («Про внесення змін до Бюджетного кодексу України…») стосується економічної політики і був внесений як альтернативний. Натомість, другий законопроєкт («Про внесення змін до Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» щодо стимулювання виробництва молока»), хоч і вносився як основний, наразі знятий з розгляду. Депутат також активно інформує своїх виборців як про результати пленарних засідань, так і про засідання комітетів. 

Михайло Ананченко став співавтором трьох законопроєктів, які стосувались економічної політики («Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»), галузевого розвитку («Про особливості надання електронних публічних послуг») та державного будівництва («Про місцевий референдум»). Всі ці проєкти вносились як основні. Наразі перший зі згаданих проєктів очікує розгляду, а решта опрацьовується. Депутат періодично висвітлює основні події пленарного тижня та пояснює свою позицію щодо резонансних законопроєктів. Єдиним депутатом, пов’язаним із Сумщиною, який під час весняної сесії не висував законодавчих ініціатив, став Артем Ковальов.

7 хвилин – загальна тривалість виступів депутатів Сумщини

Загалом протягом п’ятої сесії депутати від Сумщини не надто активно артикулювали свої позиції із парламентської трибуни. Всі сумські народні обранці разом виступали навесні 2021 року трохи більше 7 хвилин. Найбільш активними «спікерами» серед депутатів-мажоритарників Сумської області можна назвати Тетяну Рябуху та Андрія Деркача, які хоча і мали по одному виступу, проте говорили приблизно по дві хвилини. Тетяна Рябуха також присвятила окремий виступ захисту прав дітей – темі, яка є однією із профільних у напрямках діяльності депутатки. Артем Ковальов має подібні показники активності – він мав один виступ тривалістю майже дві хвилини. Микола Задорожній, хоча йому і надавалось слово 6 разів протягом весняної сесії, «наговорив» лише на одну хвилину хронометражу – ймовірно, він передавав право виступу іншим депутатам. Схожа ситуація склалась щодо Ігоря Молотка – він отримував право говорити двічі, проте загальний хронометраж виступів не перевищує 20 секунд. Максим Гузенко, Михайло Ананченко та Ігор Васильєв не долучались до виступів цієї весни.