Український ринок страхування хоч і насичений, але не вихований. Коли вкотре користуватиметеся послугами таксі, спробуйте запитати водія, що він думає з приводу введення в дію обов'язкового страхування. Ймовірно відповідь буде «ще один збір з бідного народу» або щось подібне. Може бути і твердіше пояснення. Навряд чи він зможе детально розповісти про умови цього виду страхування.

Парадоксально, але cаме таксисти є найбільш ризиковою групою водіїв, оскільки специфіка їх роботи передбачає постійне перебування у найнебезпечніших зонах дорожнього руху. Іншими словами, на такому страхуванні вони і виграють найбільше, адже зможуть економити значні суми, отримувати компенсації, що в десятки разів перебільшують страхові внески. Принаймні так стверджують страховики.

Чи готові ми до нової системи обов'язкового страхування? З наближенням часу «ікс», а саме 1 квітня 2005 року, коли страхування стане обов'язковим для всіх автовласників за відсутність полісу ОЦВ введуть адміністративну відповідальність, таке питання стає щоразу актуальнішим. Якщо будувати прогнози на основі порівняння із державами, які «днями» запровадили систему обов'язкового страхування, можна прослідкувати декілька чітких тенденцій.

Насамперед ціни. Суми, котрі тратимуть на ОЦВ українські водії

Прослідкувати та визначити суми, що тратитимуть українські водії на ОЦВ можна вже зараз. Ціна на поліс ОЦВ формуватиметься з базового тарифу — 291грн. та так званих коригуючих коефіцієнтів, що залежать, зокрема, від: строку дії полісу, типу, але не марки транспортного засобу, території його переважного використання, сфери цього використання (фізична чи юридична особа) та водійського стажу. Окрім цього, на вартість страховки впливатимуть кількість осіб, зазначених в договорі страхування, та наявність або відсутність у підприємства-страхувальника протягом попереднього року доведених у судовому порядку спроб страхового шахрайства або випадків, що були підставою для пред'явлення регресного позову.

Як бачимо, розрахунок вартості страховки ОЦВ є справою абсолютно здійсненною, однак дещо складною для пересічного водія. Тому спробуємо розрахувати, як приклад, скільки складатиме приблизна вартість річного полісу за договором третього типу (найбільш популярний) для одного (коеф. – 1) мешканця великого міста (1-1.2), фізичної особи (1), з водійським стажем у п'ять років (1.2-1.5), що керує легковим автомобілем з об’ємом двигуна 1300 куб.см (0.71) та не мав спроб страхового шахрайства (1). Отож, така особа заплатить за поліс орієнтовно 206 грн. 61 коп.

Слід зауважити, що на вартість страховки впливає також т.зв. бонус-малус – коефіцієнт, що зменшує або збільшує вартість полісу, залежно від безаварійної чи аварійної експлуатації транспортного засобу. Однак застосовуватиметься він лише до договорів, строком більш ніж півроку. У нашому випадку він становив одиницю.

З 1 квітня 2004року кожна особа, яка керує транспортним засобом, зобов'язана мати при собі страховий поліс , який пред'являється посадовим особам ДАІ, а при перетинанні державного кордону України – представникам державної прикордонної служби по першій їх вимозі. Передбачена адміністративна відповідальність за відсутність поліса у водія.

Хто виграє?

Вже тепер починають розходитись чутки про те, що постанова кабміну «1175», котра зініціювала ОЦВ, була лобійована українськими страховиками виключно для свого збагачення. Що матимуть від цього наші страхові компанії? На це запитання відповів один з ініціаторів Закону, Заступник Генерального директора страхової компанії «Універсальна» Михайло Гомівка: «Чутки є безпідставними. Це, у першу чергу, соціальний захід. ОЦВ — це базовий вид для страховиків «цивілізованого» світу. Україна остання держава у Європі, де ще не діє подібний закон. На жаль, багато хто не розуміє, що введення в дію ОЦВ дозволить захистити бідних від багатих і навпаки. Щодо «мегаприбутків» страхових компаній – теж перебільшення. Наважуся сказати, що даний напрямок буде неприбутковим. Фінансова привабливість представленого проекту полягає у нагромадженні коштів. Таким чином для страховиків, зокрема, компаніїї «Універсальна», це у першу чергу величезний об’єм роботи».

Впровадження ОЦВ: дорога крізь терни

Чи «встигнуть» впровадити повноцінне функціонування  — поки що таємниця. Виглядає, що основна вага виконання Закону покладена на плечі автоінспекції, адже контроль за наявністю поліса ОЦВ у кожного водія зможуть повноцінно здійснювати тільки ДПС-ники. Відтак кожен інспектор повинен бути проінструктований, ознайомлений з особливостями поліса, правами громадян та, зрештою самою системою функціонування ОЦВ. Окрім того, правила дорожнього руху необхідно доповнити ще одним пунктом, адже з квітня 2005-го водій зобов'язаний мати при собі додатковий документ – поліс ОЦВ.

Візьмемо досвід сусідів – у Білорусі та Росії. Там, обов’язкове страхування «патронується» президентами. Звичайно, що такий патронат дозволяє уникнути мало не усіх «підводних каменів». Українцям про президентський контроль наразі доводиться тільки мріяти. Хоча, у нас є час для організації такої діяльності.

Ще одне «але» — можливе незадоволення громадськості. У Росії, після введення ОСАГО (російська система обов'язкового страхування) розпочалася широкомасштабна акція водійського протесту – згідно порад організаторів, усі незадоволені події повинні були «прикрасити» свій автомобіль будь-яким шматком білої тканини. Акція відбулася «на ура», згідно журналістських спостережень, майже кожне десяте авто у великих російських містах майоріло білими прапорцями.

Чи протестуватимуть українці? Професіонали страхування запевняють, що ні. Уже тепер можна передбачити, що не виникне підстав для таких протестів. Ставки у нас будуть порівняно меншими, та й у водіїв є достатньо часу, щоб усвідомити соціальні переваги нового Закону.