Тригером став пост народного депутата від Сум Ігоря Васильєва, який сам, що правда, жодного стосунку до міста не має, адже обирався від партії “Слуга народу”, а в Сумах, схоже, на той момент, 6 років тому, не знайшлося кращих кандидатур, ніж уродженець Полтави. Тоді він ще запам’ятався тим, що назвав Суми “Суммами” (саме так із двома буквами “м”).

Нардеп з Полтави за «сумчан»

Так-от, у неділю він написав:

“Чи будуть «сумчани» в Сумах?

Після зібраної на Сумщині петиції, щодо внесення змін в статут міста Суми з «сумʼян» на «сумчан», вирішив долучитись до пошуку істини і направив звернення у відповідні структури:

- Український інститут національної памʼяті, для визначення, чи назву «сумчани» навʼязали нам під час російської імперської пропаганди?

УІНП відповіли, що «назва «сумчани» НЕ НАЛЕЖИТЬ до символіки російської імперської політики» і тому використання даного слова не є підігруванням ворогу. Також у відповіді порадили - «для дослідження історичності та відповідності катойконімів «сумчани», «сумʼяни» звернутись до Інституту української мови НАН».

- Інститут української мови НАН у відповіді рекомендує вживати наступні катойконіми:

в однині «сумчанин», «сумчанка»;

в множині «сумчани».

Направляю дані листи зі своїм зверненням до Сумської міської ради, для врахування при внесенні змін у статут міста.

Від себе додам, що сумчани - це не тільки мешканці міста Суми, але й мешканці Сумщини. Тому потрібно більш виважено ставитись до даних змін.

І наостанок, жодним чином не проти, щоб люди називались «сумʼянами» чи «сумцями», але я за «сумчан».”

Фейсбучні баталії

Після “рекомендацій” від Інституту української мови в сумському фейсбуці почалися баталії. “Сумчани” вимагалися від усіх і вся визнати, що саме вони були праві, доводячи, що “ось тепер точно сумчани взяли гору” і “все вирішино”, “нас визнали” тощо. Хоча це були лише рекомендації.

Натомість були й такі, що поставили під сумнів компетентність самого Інституту української мови, адже у листі на ім’я Ігоря Васильєва, до нього звернулися у кличній формі “Ігоре”, а не “Ігорю”, як за новим правописом 2019 року. Що цікаво, інший інститут - національної памʼяті до нардепа звернувся правильно...

Думка мовознавця

Відомий сумський науковець, краєзнавець, поет і художник Сергій П’ятачанко теж висловив свою думку:

“Надані пояснення (Інституту української мови — Ред.) є неповними й неточними – дійсно, модель творення катойконімів із суфіксом -чан є типовою для української мови, але лише у тих випадках, коли в корені маємо -цьк або – ц. Тоді відбувається чергування: Донецьк-донеччани, Вінниця – вінничани. У слові Суми такого чергування немає, тому маємо утворення сум’яни, подібно до Харків – харків’яни, Львів – львів’яни. Про це писали авторитетні мовознавці від Б.Антоненка-Давидовича до О.Пономарева. Дивно, що лист Інституту української мови не містить цих положень, відомих усім навіть за шкільними підручниками. Найважливіше у цьому листі – його РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ характер. Лист лише рекомендує, а не зобов’язує чи «узаконює».

Цілком ймовірно, що автори листа не сильно заглибилися в історію і проблематику питання. Дійсно, на сьогодні чинною і більш поширеною є форма «сумчани», але згідно з історичними документами, твердженнями краєзнавців та думкою мовознавців, форма «сум’яни» була поширеною перед запровадженням форми «сумчани», і зараз є суспільний запит на її повернення, оскільки люди обґрунтовано сприймають її як більш відповідну українській мові. (Більш детально про сумчан і сум’ян у першому коментарі).

Отже, що ми маємо У ПІДСУМКУ. Один з листів – ні про що, адже це НЕ В ЇХНІЙ КОМПЕТЕНЦІЇ, другий – з помилками і без пояснень – носить ВИКЛЮЧНО РЕКОМЕНДАЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР. Таким чином, вони НІЧОГО НЕ УЗАКОНЮЮТЬ, НЕ УТВЕРДЖУЮТЬ, І НІЧОГО НЕ ЗАБОРОНЯЮТЬ. Мова взагалі розвивається не за приписами, рекомендаціями чи циркулярами. Усе залежить від мовців. Яскравий приклад – фемінітиви, люди захотіли їх творити і вживати – і тепер вони всюди. Так може бути і з «сум’янами». Якщо мовці почнуть масово використовувати саме цю форму, то з Києва надійдуть листи іншого змісту. А поки що можна заспокоїтися і дати мові розвиватися самостійно, без втручань політиків, державних органів чи органів місцевого самоврядування. ЖОДНИХ ОБМЕЖЕНЬ ДЛЯ ВЖИВАННЯ У МОВІ СЛОВА «СУМ’ЯНИ» НЕМАЄ. Із часом якась із цих форм переможе й утвердиться в мові. Головне, щоб це були українські форми катойконімів, а не російські. Тому і «сумчани», і «сум’яни» - на сьогодні це значно краще, ніж «сумчанє».

Чотири листи на користь “сум’ян”

Наступного дня депутатка Сумської міської ради, радниця в.о. міського голови ірина Дяденко оприлюднила ще чотири листи щодо “сум’ян/сумчан”. Вони були отримані за останні два місяці від Центру професійного розвитку педагогічних працівників Сумської міської ради, Сумського державного педагогічного університету, Сумського державного університету та Інституту мовознавства ім. О. Потебні.

Усі вони висловлюють свою думку, що саме “сум’яни” правильний варіант:

- Центр професійного розвитку стверджує, що саме форма звернення “сум'яни” відповідає правилам української мови

- СумДУ підтримує саме цю форму, підкреслюючи, що «сум’яни» — єдино можливий варіант у сучасному національному контексті;

- СумДПУ акцентує, що саме «сум’яни» — це історично сформований та фонетично вмотивований варіант, що не має сторонніх мовних впливів.

- Інститут мовознавства рекомендує вживання форми «сум’яни» як нормативної;

До того ж всі досить розлого пояснюють думку, на відміну від Інституту української мови, де вистачило одного речення взагалі без доводів.

Що цікаво обидва київських інститути (і мови і мовознавства) входять до структури Національної академії наук України і розміщуються в одній будівлі, на Грушевського, 4.

У будь-якому випадку далі слово за депутатами міської ради, які мають розглянути і петицію, і рекомендації і прийняти або не прийняти зміни до статуту громади, проєкт якого готувався кілька років, тож у кожного на той момент сумчанина був час висловитись про свою ідентичність.

Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.