10 березня у Свято-Миколаївському храмі у Сумах прощалися з розвідником Русланом Іваненком, пише Суспільне. Військовослужбовець загинув 4 березня в бою на Донеччині. Провести захисника в останню путь прийшли його близькі і знайомі. Рідні Руслана приїхали з Вінницької області, звідки він родом.

“Добра, хороша дитина була. Життєрадісний, милосердний, дуже хоробрий був, справедливий”, - сказала тітка загиблого пані Галина.

“Він змалечку любив історію, шанував Степана Бандеру, дуже любив Україну. В нього була мрія, він навіть коли був там, мріяв творити історію і мріяв написати книгу про ті події, через які він проходив”, - розповіла вчителька Руслана Іваненка Ірина Савчук.

“У рідному селі Перемога на Вінничині Руслан організував гурток корисних справ, - згадує його двоюрідний брат Олександр. - Прибирали в лісі і такими добрими справами займалися в нас”.

Олександр розповів, що Руслан переїхав у Суми, коли одружився. З майбутньою дружиною познайомився під час учбової практики в Німеччині.

“Він справжній патріот, він пішов сам. Він сказав: Хто як не я буде захищати своїх дітей, свою рідню.

Ми його збивали, казали: "Чекай повістку". А він раз пішов – у військкоматі йому відмовили, другий – відмовили, третій, а на четвертий раз сказав: "Якщо не дасте повістку, я тут намет поставлю і буду тут". Пішов. Він так розумів, що це треба, що це обов’язок”, - сказала мама Руслана Іваненка Любов.

Як розповіла мама Руслана, Любов, в нього залишився син, йому 4 роки. Він його дуже любив, він для нього жив, він пішов його захищати.

Руслану Іваненку було 28 років. Поховали захисника на Алеї Слави Баранівського кладовища.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!