“Шановний пане Президенте!

Прошу присвоїти почесне звання Героя України (посмертно) моєму чоловікові, старшому солдату Маландій Ярославу Сергійовичу. Бо він дійсно герой не тільки для мене, він - герой нашої держави, який мужньо відстоював її суверенітет до останнього подиху.

Маландій Ярослав Сергійович народився 10 серпня 1982 року в м. Суми. Навчався у школі №19, закінчив ПТУ №2, потім працював на місцевому заводі (тоді ще ПАТ СМНПО ім. Фрунзе, цех №14).

У 2016 році став на захист Батьківщини. В зоні АТО був водієм-електриком відділення управління командира батальйону взводу зв’язку військової частини А4532, А1376, А4583 сухопутних військ Збройних сил України. З 2019 року захищав країну на посаді старшого водія 1-го мотопіхотного відділення 2-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти.

Протягом всіх цих років служби з Ярославом служив і його військовий пес породи пітбуль на ім’я Харіс. 23 березня 2020 року під час виконання бойового завдання в автомобіль, яким кермував мій чоловік, влучив снаряд. Цей пес закрив собою Ярослава, врятувавши того разу йому життя. Мій чоловік зміг врятуватися і витягти з понівеченої автівки побратима. На знак вдячності Харісу за своє врятоване життя він привіз додому його цуценя, яке назвали Кімою.

За час служби Ярослав мав чимало контузій. Але після отриманих того дня травм чоловік звільнився з військової служби.

В перший же день повномасштабного вторгнення Ярослав Маландій пішов на захист рідного міста, долучившись до територіальної оборони Сум. А вже зовсім скоро знову приєднався до лав Збройних сил України. Продовжив службу у військовій частині А0222 навідником 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 5-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону.

Маландій Ярослав Сергійович загинув 19 травня 2023 року від отриманих поранень під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Авдіївка, Донецька область. Він до кінця свого життя був відданим військовій присязі на вірність українському народу. Без батька залишилася неповнолітня донька, яка є інвалідом дитинства.

Це тільки невеличка частина більше ніж п’яти років служби мого чоловіка. Це був його свідомий вибір. І він із честю виконував обов’язок щодо захисту своєї держави та до останнього подиху був вірним присязі українському народу та Україні.

Маландій Ярослав – справжній герой, який заслужив найвищої державної нагороди – Героя України (посмертно).

Україна – мати найкращих синів своїх. Герої не вмирають! Вічна пам’ять всім,хто віддав своє життя за наше світле майбутнє”, - пише авторка петиції Маландій Олена Вікторівна.