Зі слів очільниці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Ірини СВИСТУН, створений за ініціативи першої леді Олени Зеленської «Довідник безбар’єрності» становить собою гід з коректного спілкування, де зазначені нові норми безбар’єрної мови.

ЛЮДИНА З ПОРУШЕННЯМИ СЛУХУ

Термін «глухонімий» не є коректним, адже люди з повною втратою слуху (до прикладу, внаслідок травми, через стан здоров’я або вікових змін) зберігають здатність мовлення. Щобільше, діти, котрі народжуються з порушеннями слуху, також можуть навчитися говорити. Звісно ж, їхня вимова відрізнятиметься від вимови тих, хто має слух.

До речі, термін «глухий» серед спільноти людей з порушеннями слуху частина вважає прийнятним, інша – ні. Тому краще використовувати припустимий термін для всіх, а саме «людина з порушеннями слуху».

ЖЕСТОВА МОВА

Терміни «мова жестів» не є правильним, а «сурдопереклад» – застарілим. Адже насправді мову жестів використовує кожен з нас: коли щось пояснюємо, говоримо, сміємося та використовуємо жести й міміку. А от жестова мова – це мова, яку використовують саме люди з порушеннями слуху, у неї є свої правила, структура та словник.