Найбільше горе для батьків - ховати своїх найрідніших, ховати найкращих, ховати свою дитину…

З полеглим воїном Путивльська громада сьогодні попрощалася назавжди. Тільки-но процесія рушила від рідної домівки, то й лелеки піднялися зі своїх гнізд. Та вони повернуться, а Ярослав – ні.

Хлопець народився в місті Путивль, зростав і навчався в с.Зінове.

Про захисника в учителів та однолітків збереглися в пам’яті тільки теплі спогади. Він був «золотою дитиною»: і вчився гарно, і дружити вмів. А ще в нього було загострене почуття справедливості. Звичайний сільський хлопець, але з великими мріями про світле майбутнє. Тому, після закінчення школи, вступив до Путивльського педагогічного коледжу, згодом став студентом Сумського державного педагогічного університету фізико-математичного факультету.

Усі, хто знали Ярослава, згадують хлопця товариським, завжди готовим прийти на допомогу, саме таким його виховали батьки: Олена та Олег. Життєвим кредом захисника були: правда, порядність, вірність.

У квітні 2021 року призваний на строкову військову службу. З початком війни став на захист своєї країни.

4 травня 2024 року молоде життя захисника обірвалося.

Путивльська громада розділяє болюче горе разом з родиною в тяжкі хвилини скорботи. Нехай світла пам'ять про Ярослава назавжди залишиться в наших з вами серцях, повідомили в мерії Путивля.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який до останнього подиху захищав Батьківщину та кожного з нас.