19 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Мартинівка Суджанського району Курської області його життя обірвалося внаслідок вибухів та осколкових поранень.

Майже через два роки Руслан повертається до Успенки…

Не так, як мріяли й чекали рідні. Він повертається додому на щиті – як Воїн, як Герой, як син української землі, який віддав найдорожче – своє життя.

За кожним таким поверненням – згорьована родина, невимовний біль, нездійснені мрії та порожнеча, яку вже нічим не заповнити. Жодні слова не здатні втамувати цей біль. Але пам’ять про Руслана житиме в серцях земляків, у рідній землі і в історії України.

Схиляємо голови у глибокій скорботі. Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам полеглого Захисника.

Про дату, час і місце прощання та поховання Захисника України з метою дотримання безпекової ситуації повідомлятися не буде, розповіли в мерії Бурині.

Вічна пам’ять і слава Герою!

Герої не вмирають!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!