Шеляг Євгеній Юрійович народився 16 листопада 1996 року в Шостці, був єдиною дитиною в родині. Навчався у школі-ліцеї № 2. З дитинства хлопчик ріс активним та натхненним – відвідував хореографічний колектив «Сюрприз», гурток ракетомоделювання, пізніше захоплювався парашутним спортом. Після здобуття середньої освіти Євгеній вступив до Київського національного університету харчових технологій за напрямком «Технологічна експертиза та безпека харчової продукції».

Після отримання диплому чоловік тривалий час працював у сфері логістики (м. Київ). Одружився, створив родину з коханою дівчиною.

За словами рідних, Євгеній був дуже харизматичною особистістю – щирий, відкритий до спілкування, товариський, позитивний, завзятий у роботі та вірний у дружбі… Одним з його «дорослих» захоплень була зброя та історія. Чоловік часто відвідував місцевий тир, дуже багато знав історичних фактів і вмів про них цікаво розповісти.

У червні 2024 року наш земляк добровільно став до лав Збройних Сил, приєднавшись до легендарної Третьої штурмової бригади. Після проходження військового вишколу виконував на фронті обов’язки бойового медика. «Він був легендарною людиною, врятував дуже багато людей. За честь було з ним воювати!», - напишуть фронтові побратими дружині Наталі пізніше.

Як людина відкритої душі та неабиякого почуття гумору, Євгеній обрав собі бойовий позивний «Пузо». Спочатку чоловік мав дещо кремезний вигляд, але перебування в екстремальних військових умовах призвело до втрати за кілька місяців понад 10 кг. Позивний вирішив залишити – на згадку про «дофронтове» життя… Разом з рідними вони гаряче мріяли про закінчення війни, перемогу України. Про те, як будуть разом подорожувати і поповнять рід Шелягів маленькими нащадками, побудують красивий дім, зустрінуться всі разом і обіймуть один одного…

Кілька днів тому родина Героя отримала страшну звістку.

Навідник розвідувального відділення механізованого батальйону, солдат Шеляг Євгеній Юрійович загинув 3 січня цього року, вірний військовій присязі та рідній Україні, повідомили в мерії Шостки.

Плаче за сином рідна Шосткинщина, схиляючись в доземному поклоні...

Світла пам’ять і вічна подяка Євгенію та його родині, яка віддала найдорожче заради вільної та мирної Батьківщини!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!