Ігор Віталійович Романовський народився 17 червня 1989 року в селі Івот. Тут пройшли його дитячі роки. Закінчивши Івотську середню школу Ігор вступив до Воронізького професійно - технічного училища, де отримав професію тракториста.

Свій трудовий шлях почав трактористом в рідному селі в агрофірмі «УГАК», потім переїхав до села Глазове, де також працював трактористом.

В Глазовому Ігор зустрів свою долю. Саме там він познайомився зі своєю майбутньою дружиною Ніною. Вони стали одне для одного надійною підтримкою та опорою.

Крім дружини у загиблого захисника залишилися брат Роман та двоюрідна сестра Юлія.

Ігор був відповідальним та високопрофесійним працівником, мав добру репутацію у колег і начальства. За відмінну роботу неодноразово був нагороджений Почесними грамотами.

Щирий і добрий Ігор мав багато друзів, був для них та своїх рідних справжньою паличкою – виручалочкою. Він завжди з повагою ставився до оточуючих та мав особливий підхід до кожного.

Ігор ніколи не боявся труднощів. Тож коли була мобілізація, пішов без зволікань захищати Батьківщину.

«Все буде добре» - заспокоював він рідних...

18 грудня 2023 року Ігор Романовський став на захист України.

l8 лютоrо 2024 року солдат Ігор Віталійович Романовський загинув пiд час виконання бойового завдання в районi села Новомихайлiвка Покровського району Донецької області, повідомили в мерії Шостки.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав рідну Україну і кожного з нас! Щирі співчуття рідним і близьким.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!