Остання дорога додому для 38-річного молодшого сержанта Максима Приходька була довжиною більш ніж у 4 місяці.

9 березня під час важкого бою за село Лукашівку на Чернігівщині, коли бійці 16 батальйону 58 омпб стримували рашистів, він пропав безвісти. Останнє, що було відомо, - Приходько на цивільній машині повіз боєкомплект побратимам, які були майже в оточенні.

Встановлено, що його машину розстріляли з гранатомету. Останки ідентифікували за допомогою тесту ДНК.

Вічна пам'ять українському воїну! Слава захиснику Батьківщини, який мужньо і сміливо боровся з ворогом!

Максим був молодшим серед трьох синів у родині Приходьків. Батько був військовим, сім’я свого часу жила у росії, у місті Петропавловськ-Камчатський, де і народився Максим. На початку 1990-х родина повернулась на рідну землю, у село Некрасове на Глухівщині, де було коріння обох батьків.

М.А.Приходько працював у поліції, а з 2016 року підписав контракт із ЗСУ. За словами товаришів і рідних, він жив армією, був вимогливим до себе, енергійним і хоробрим. Весь час був на першій лінії оборони.

Вдома його чекали донечка, дружина, мама, багато рідні. На жаль, для великої родини Приходьків ця проклята війна підготувала ще одне важке випробування...

У 16 окремому мотопіхотному батальйоні Максим служив разом з рідним братом Григорієм. Тиждень тому родина отримала сповіщення, що у кровопролитних боях на Донбасі пропав безвісти і він… Наразі доля старшого брата точно не відома. Разом із рідними сподіваємось на краще.

Дай, Боже, сил і міцності усім нам дочекатися своїх воїнів живими-здоровими додому.

А полеглих - гідно вшанувати і пам'ятати вічно про їхній внесок у перемогу над рашистами, у наше вільне життя на своїй святій землі.

Шановна громадо! Схилимо голови перед подвигом і пам’яттю вірного сина української землі Максима Анатолійовича ПРИХОДЬКА. Планується, що його поховають у рідному селі Некрасове у вівторок, 2 серпня.

Про час і деталі церемонії прощання повідомимо додатково.

Глухівська міська рада