«Наш етнос – горюни – унікальний. Цей фестиваль – платформа, на якій ми можемо продемонструвати свої традиції, обряди, гастроспадщину, народні ремесла», – розповіла начальник відділу культури і туризму та охорони культурної спадщини Новослобідської сільської ради Тетяна ЛУЧАНІНОВА. – Нам є чим здивувати і є що відроджувати. Власне ми відроджуємо свою прадавню культуру, тож запрошуємо на гостини до горюнів усіх бажаючих. Сьогодні у нас присутні Донецька, Полтавська, Чернігівська області, які також приїхали на фестиваль зі своїми традиціями. Сподіваємося, що сьогоднішній дебют «виросте» у щорічне свято».

На фестивалі представлено 5 куренів, кожен з яких презентував по 4 страви. Відтак, гостей вражали: суп із маком та огірками, січники, борщ із щавлем та автентичні напої – спеціальні горюнські «чаі».

В інших локаціях можна було поміряти традиційні горюнські костюми, сфотографуватися із свійськими тваринами, «побитися» мішками. Проводилися на фестивалі й майстер-класи виробів із глини, витинанки, художньої обробки шкіри, писанкарства, лялькарства та ткацтва тощо.

Також гостей фестивалю запрошували на ярмарку крафтових виробників Сумщини.

Також горюнську культуру на фестивалі представляв місцевий ансамбль «Колос», якому у цьому році виповнюється 20 років з часу заснування. Спочатку колектив виступав з весільним обрядом. Поступово репертуар розширювався, з’являлися купальські, обрядові пісні, вечори. Народним фольклорним аматорським ансамблем «Колос» було відтворено стародавній горюнський обряд «Кукушка», який розпочався біля Музею горюнської культури й проходив вулицями села до локації фестивалю субетносів України «На гостини до горюнів». Цей обряд супроводжувався горюнськими піснями. Він проводився здавна жінками, щоб був багатий урожай, гарна погода та щасливе життя.

«У наших піснях і традиціях відображено горюнський дух. Вони унікальні, адже розповідають про непросту долю нашого народу. Зокрема, у піснях прослідковуються унікальні музичні інтервали, які більше ніде не зустрічаються, – розповів учасник народного горюнського ансамблю «Ярославна» Ігор ЛОМАКА. – Ми живемо з піснею і зберігаємо нашу культурну спадщину».

Зберігачами горюнських пісенних традицій є мешканки села Линове. «Пєсням горюнов» притаманні місцева говірка (в якій поєднується діалектична лексика і фонетика) та своєрідна інтонаційна виразність. Манера співу ґрунтується на особливостях діалекту, музичної мови і виконавського досвіду ряду поколінь линівських народних співаків. Пісні села Линове виконуються без супроводу музичних інструментів, сама пісня починається «заспівувачем» сольно, після чого приєднуються решта виконавців, які співають «на нізах». Гуртовій частині пісні зазвичай притаманні риси багатоголосся: в окремих випадках поліфонія досягає 7 голосів. Однією з яскравих ознак місцевої традиції є «гуканки» – специфічні вигуки у кінці пісень чи строф певної довжини та висоти.

Довідково. Народність горюнів вважається однією з найстаріших в Україні. Уперше вона згадується в 1591 році в працях путивльських писців. Цей давній народ поєднав білоруські, російські та українські елементи побуту та традицій, створивши власну культуру.

Унікальний для Східної України етнографічний музей горюнської культури відтворює садибу горюнів кінця ХІХ – початку ХХ ст. Щоб відвідувач відчув самобутність горюнів, екскурсії проводяться горюнською мовою.

З 2021 року в Новослобідській громаді започатковано фестиваль «На гостини до горюнів», організатори якого обіцяють, що він стане традиційним.