Аліса Ковальова, мама першокласника, розповідає, що її чоловік – ветеран АТО, капелан місцевої військової частини. До Глухова родина переїхала декілька років тому з Луцька. Конфлікт стався, говорить жінка, через підготовку до Дня Святого Миколая, пише Суспільне.

“В мене дитина приходить зі школи і наспівує російську пісню. Кажу: сину, а де ви таку пісню вчите? Каже: у школі вчимо, показує як ми її співаємо. В телефонному режимі звернулася до вчительки, кажу що моя дитина зовсім не розуміє російської мови, чи можливо її замінити на український аналог. Вона не висловила, що це щось порушує, тобто, проігнорувала. Звернулася до директора, він сказав, що так, навчальний план не передбачає вивчення російськомовного контенту і він вирішить цю ситуацію”, - розповідає жінка.

Йдеться про пісню, яку використали на одному зі шкільних свят. Аліса Ковальова показує відео, зняте одним із батьків класу: діти танцюють під фонограму пісні російською мовою. Її планували також використати на день Святого Миколая.

Аліса Ковальова вдруге звернулася до вчительки з проханням замінити пісню українським аналогом, після чого у батьківському чаті вчителька написала, що свято скасовується, і видалила маму з чату.

На питання – “чому?”, вчителька Наталія Билевщук відповіла, що свято не скасовували, а скоротили – через карантин.“Якби ми, так як планували, провели це свято в актовій залі, в нас би було 40 хвилин. Діти готували вірші з батьками і такі, які вони вважали за потрібне, і тою мовою, якою вони вважали за потрібне. Пісні на цьому святі співались українською мовою", - розповіла вчителька.

Вона також підтвердила, що видалила Алісу Ковальову з чату, бо не бажає, щоб "вона використовувала скріншоти переписки з батьками для вселюдної гидоти".

"Про неї ми не говорили жодного слова. Звідки вона взяла, що це було саме про неї сказано, що одна особа проти, чого вона це прийняла на свій бік, я не знаю”, - сказала Наталія Билевщук.

Директор школи Едуард Маринченко говорить, що всі уроки в школі винятково українською. На День першачка діти не співали, а виконували руханку.

“Діти виконували танцювальні рухи під музику російського виконання, але умовно російського, тому що там була пісня із кінофільму "Пригоди Електроніка", 1979 року, здається. Цей фільм було знято на Одеській українській кіностудії і пісню, яка виконує полячка французького виховання Едіта Станіславівна П’єха "Сосєд" 1967 року. До російського кордону - 10 км. Місто Глухів російськомовне на 99% і у побутовому спілкуванні використовується, переважно, російська мова”, - пояснив директор школи.

Керівниця Глухівського відділу освіти Оксана Юдіна перший день на посаді. Говорить, що 22 грудня на апаратну нараду до мерії прийшли батьки класу, де навчається син Аліси Ковальової, і зареєстрували звернення.

У зверненні йдеться: “Аліса Ковальова безпідставно звинуватила класного керівника Билевщук Наталію Миколаївну у тому, що вона, начебто, змушує вчити наших дітей вірші російською мовою та співати вірші російською мовою. Про цей брехливий наклеп ми дізналися з соціальних мереж. Запевняємо, такого в нашому класі не було та бути не може”.

Аліса Ковальова не одна мама в цьому класі і будемо розбиратися з ситуацією, сказала Юдіна. Вона також розповіла, що під зверненням підписалися двоє батьків, а назасідання прийшли кілька людей.

У класі, де сталась ця історія, навчається 28 дітей. Тепер, говорить вчителька, усю інформацію про життя класу, вона повідомлятиме Алісі Ковальовій окремо.

Наразі у ситуації в Глухівській школі № 3 розбирається районний відділ освіти. Аліса Ковальова написала скарги до мовного омбудсмена та омбудсмена у справах дітей.

Чи правильно вчинила вчителька, видаливши одного з батьків зі створеного нею інтернет-чату, говорить психологиня Дар’я Черенщикова.

“Якщо дорослі люди не змогли домовитися, то є це показником того, що мають бути вжиті певні заходи. Якщо одні конкретні батьки однієї конкретної дитини своїм невдоволенням починають розхитувати всю систему класу, то всі починають заражатися цим настроєм і починається хвилювання", - говорить психолог.

На її думку, якщо вчитель взяв на себе відповідальність і намагався безпосередньо домовитися, але не вийшло, то для уникнення подальшого розгортання конфлікту доречна ізоляція.

"З іншого боку, якщо між вчителем і батьками не було контакту, не було можливості домовитися і конструктивно вирішити ситуацію, а вчитель скерувався власними емоційними станами або особистісною неприязню і ізолював, то ця дія може кваліфікуватися зовсім по-іншому”, - вважає Черенщикова.

На думку експертки недержавного аналітичного центру - Інституту ім. Пилипа Орлика Алли Ярової, ще 6 років тому, вірогідно, такого конфлікту не було б. Зараз же, мовне питання є болючим.

“Наше покоління стало свідками того, як мовне питання призвело до агресії, як інша держава скористалася цим, зокрема Росія, і перетворила мовне питання на знаряддя та причину агресії щодо України. Тому, розглядаючи будь-яку ситуацію чи конфлікт пов’язаний з мовою, найперше ми спираємося на чинне законодавство, і, я думаю, що треба спиратися на те, що то в Запоріжжі, то в Дніпрі, то от в Сумах, то в Одесі, виникають конфлікти на мовному ґрунті. Чому, тому що в суспільстві вже є запит на іншу мовну поведінку, запит на українську мову як державну і провідну”, - вважає Ярова.