Про це йдеться у результатах дослідження, опублікованих в журналі Nature Geoscience, пише Українська правда з посиланням на Popular Science.

Науковці дослідили зразок з льодовика Гулія на Тибетському плато, який розташований на висоті понад 6 кілометрів. У ньому містилося приблизно в 50 разів більше інформації про віруси, ніж вчені колись отримували з льодовиків.

Віруси, отримані із ядра льодовика Гулії, належать до групи прокаріотів. Тобто вони заражають бактерії та археї, а не людей, тварин чи рослини.

"Такі дані є основоположними для того, щоб ставити будь-які запитання про те, який вигляд Земля мала раніше. Збір цих 1700 геномів тепер дає змогу вченим, які проводять льодовикові роботи в інших місцях, розкривати історії, що, так би мовити, перебувають у цих морозильниках", – пояснив співавтор дослідження мікробіолог Метью Салліван.

Вчені "витягли" всю ДНК, яку змогли, з 9 ділянок льодового ядра довжиною 310 метрів. Кожна з них представляє різний часовий горизонт і кульмінаційний період.

Наймолодшому зразку лише 160 років, тоді як найстарішому – понад 41 тисяча років.

Взявши ДНК з кожного зразка в масі, вони використали метагеномний аналіз, щоб вибрати якомога більше окремих штамів вірусу з отриманого генетичного супу.

Науковці виявили, що вірусне співтовариство суттєво відрізнялося, залежно від кліматичних умов, зафіксованих на кожній глибині та часі перебування в ядрі льоду.

У холодні періоди в минулому нашої планети віруси з льодовика Гулія поверталася до подібного, хоча й не ідентичного складу. Тоді як кожне потепління додавало абсолютно нову сукупність видів вірусів.

Найрізноманітніша та унікальна суміш мікробів виникла приблизно 11,5 тисячі років тому, коли на Землі завершувався останній льодовиковий період. Це свідчить про те, наскільки тісно пов’язані між собою клімат і мікроби.

Вчені також порівняли зразки з відомими вірусами. Вони виявили, що понад 70% зібраних із крижаного ядра зразків є унікальними для льодовика Гулія. Їх ніколи раніше не знаходили на Землі.

Лише 12% від загальної кількості вірусів відомі за межами Азії.

Та незначна частка – менше 1% – задокументовані в нельодовикових середовищах.

Вчені переконані, що краще розуміння стародавніх заморожених вірусів може допомогти спрогнозувати наше власне майбутнє.

"Наявність такого геномного ресурсу є ключем до інформування наших можливостей моделювання", – зауважив Метью Салліван.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!