Але що робити, якщо роботодавець "забув" вас розрахувати?
Працівник, якому не виплатили заробітну плату, має право не тільки стягнути саму заборгованість, але також середній заробіток за період затримки розрахунку, а також компенсацію втрати невиплачених доходів.
Стаття 175 КК України передбачає кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати у вигляді штрафів, аж до позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Відсутність грошей у роботодавця не є поважною причиною для невиплати заробітної плати працівнику.
Стягнути заборгованість по заробітній платі можна 2 способами. Це досудовий і судовий порядок.
У досудовому порядку варто звертатися до комісії по трудових спорах (якщо вона створена на підприємстві). Якщо такої комісії немає або вона не створена, необхідно звертатися зі скаргою на роботодавця в державну службу з питань праці. Територіальні відділення Держпраці існують у всіх областях України. Цілком ймовірно, що після того, як ви звернетеся до них зі скаргою на роботодавця, вам буде виплачена заробітна плата і не доведеться додатково звертатися до суду. Це істотно заощадить ваш час і ви досягнете результату набагато швидше.
Якщо досудовий порядок не приніс бажаного результату, залишається один тільки шлях. Звертатися до суду. Для цього потрібно:
- для початку – звернутися письмово із заявою до роботодавця з вимогою виплатити заробітну плату. Таку заяву потрібно відправити поштою рекомендованим листом і залишити собі чек та копію такої заяви. Можна також здати заяву в канцелярію роботодавця
- звернутися із заявою на ім'я роботодавця про видачу довідки про нараховану, але невиплачену заробітну плату. Якщо з якоїсь причини роботодавець не надав ці документи, то тоді потрібно звернутися до Пенсійного фонду і взяти довідки за формами ОК5 і ОК7. З цих документів буде видно, по-перше, офіційну заробітну плату працівника, а також яке підприємство платило соціальні внески за цього найманого працівника
- якщо у працівника на руках є трудова книжка із записом про останнє місце роботи, є наказ про прийняття на роботу і наказ про звільнення, копії таких документів також будуть додаватися до заяви в суд. Якщо таких документів немає, то тут доведеться обійтися тільки довідкою ОК5 і ОК7
- найголовніше – скласти позовну заяву до суду. Або ж заяву про видачу судового наказу. До речі, остання, так званий наказовий порядок подається в тому випадку, коли позовні вимоги беззаперечні. Тобто, якщо роботодавець жодним чином не заперечує саму суму заборгованості і згоден з нею. Такі суперечки розглядаються набагато швидше. За п'ять днів ви вже можете отримати судовий наказ, який є виконавчим документом та подається до виконавчої служби для примусового виконання
- якщо є які-небудь суперечки про суму заборгованості, тут доведеться вже звертатися з повноцінною позовною заявою. Такі трудові суперечки можуть розглядатися за спрощеним порядком, але термін розгляду не повинен перевищувати 60 днів.
Будь-які терміни давності на такі суперечки не поширюються, тобто, стягнути заробітну плату можна і через п'ять років з моменту, як її не виплатили. Крім того, позивачі за законом в таких суперечках звільнені від сплати судового збору.
Виникли запитання? 0 800 213 103 єдиний номер системи безоплатної правової допомоги в Україні
Всего тем на форумах 179835
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65041
Последний зарегистрированный пользователь beredis