«На фоні стрімкого поширення у світі та в Україні зокрема коронавірусу, нам вдалося не допустити масового поширення цієї хвороби у місцях попереднього ув’язнення та установах виконання покарань. Якщо в ув’язненого з’являються симптоми коронавірусу – його відвозять до медичного закладу, де він проходить ПЛР-тестування. Якщо в результаті підтверджується COVID-19 – контактні особи захворілого теж проходять таке тестування», – зазначає Міністр юстиції Денис Малюська.

Серед інших досягнень у пенітенціарній сфері за рік – впровадження та наповнення Єдиного реєстру осіб, узятих під варту та засуджених. «Запуск та забезпечення функціонування цієї системи дозволяє створити єдину базу даних інформації про засуджених та ув’язнених, забезпечити оперативну комунікацію між органами та установами пенітенціарної системи та пробації, а також забезпечити взаємодію з іншими державними структурами, які працюють з реєстрами. Наразі до Реєстру підключено 92 установи, навчено 551 співробітник, внесено 53 584 реєстраційні картки», – розповідає очільник Мін’юсту.

Крім того, було запроваджено експериментальний проєкт платної послуги з надання поліпшених побутових умов у СІЗО. Наразі до проєкту вже долучилось 22 слідчі ізолятори, за користування платними камерами в яких вже сплачено понад 1,9 млн грн. За рахунок цих коштів було відремонтовано 25 безкоштовних камер на 162 місця. Крім того, протягом 2020-го року було розпочато «великий розпродаж в’язниць», законсервовано 12 установ виконання покарань, що дозволить оптимізувати видатки та залучити їх для будівництва нових слідчих ізоляторів, а також запроваджено систему рейтингування (оцінки ефективності) в’язниць.

«Чинний підхід до управління установами виконання покарань не є системним, а переважно орієнтований на реагування, коли «щось трапляється» в окремих установах. Це призводить до прийняття «епізодичних» управлінських рішень, замість регулярних системних рішень, які засновані на чітких показниках. Новий ж механізм комплексної оцінки успішності установ складається з інструментів оцінки та цифрової аналітичної карти виправних колоній та СІЗО. Цей інструментарій допоможе Міністерству юстиції регулярно відстежувати прогрес установ виконання покарань у таких сферах діяльності, як фінанси, кадрове забезпечення, безпека/режим, соціально-виховна робота, матеріальні умови тримання, права людини, охорона здоров’я, державне підприємство установи виконання покарань», – розповідає заступниця Міністра юстиції Олена Висоцька.

Чимало протягом року вдалося зробити і в сфері примусового виконання рішень. Зокрема, на порталі «ДІЯ» запроваджено функціонал «Виконавче провадження».

«Така цифровізація виконавчих проваджень та штрафів за порушення ПДР надає можливість будь-якій фізичній особі пересвідчитися у відсутності чи наявності у неї заборгованості; отримати інформацію щодо виконавчого провадження, стороною якого вона є, зокрема щодо природи наявної заборгованості та щодо основних процесуальних дій, вчинених виконавцем; сплатити суму штрафу чи заборгованості в рамках відповідного виконавчого провадження онлайн усього в кілька кліків», – пояснює заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби Андрій Гайченко.

У сфері захисту прав людини було розроблено проєкт Указу Президента України, яким пропонується викласти відповідну Національну стратегію в новій редакції, вдосконалити механізм оцінки її реалізації; розроблено законопроєкти (№№ 3892, 3893, 3894), спрямовані на підвищення гарантій прав потерпілих від насильницьких кримінальних правопорушень. Також було зроблено кроки на шляху до створення в Україні системи медіації та третейських судів.

«У 2020 році було розроблено законопроєкти про медіацію (№ 3504 прийнятий ВРУ у першому читанні) та про внесення змін до закону про третейські суди (у ВРУ №3411), які спрямовані на впровадження та удосконалення альтернативних методів вирішення спорів, що надасть змогу зменшити навантаження на державні суди», – зазначає заступник очільника Мін’юсту Олександр Банчук.

Ще одним із ключових досягнень Міністерства за 2020 рік стало розроблення першого етапу впровадження Автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність» – підсистеми «Електронний кабінет арбітражного керуючого».

«Він, зокрема, включає реєстрацію, авторизацію та автентифікацію арбітражного керуючого; отримання відомостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства, щодо суб’єктів, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)», – повідомляє заступник Міністра юстиції з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Орлов.

Разом із тим протягом останнього року Мін’юстом було утворено Комісію з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини, розроблено законопроекти щодо виконання рішень ЄСПЛ та завдяки злагодженій роботі Уряду Комітет міністрів Ради Європи припинив нагляд за виконанням 108 рішень ЄСПЛ у справах проти України. Значимим у цій сфері стало ще й створення за запуск для користування україномовного інтерфейсу бази даних Європейського суду з прав людини HUDOC.

«Ця база надає доступ до практики Європейського суду, Європейської Комісії з прав людини (рішень та звітів) та резолюцій Комітету Mіністрів. Україномовний інтерфейс HUDOC має поглибити розуміння практики ЄСПЛ серед юристів та широкої громадськості. Вкрай важливо, щоб європейські стандарти ширше застосовувались національними судами, які стоять на захисті прав людини», – стверджує заступник Міністра юстиції України – Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Іван Ліщина.

Серед досягнень, яких вдалося досягти упродовж 2020 року в системі державної реєстрації та нотаріату, – посилення безпеки даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРП) та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР), зокрема, шляхом запровадження обов’язкового підключення державних реєстраторів та нотаріусів до засобу додаткової ідентифікації користувача при виконанні реєстраційних дій у цих реєстрах.

«Такий крок унеможливить будь-які несанкціоновані втручання в роботу ЄДР і ДРП та мінімізує ризики використання електронних ключів доступу реєстраторів для здійснення рейдерських атак на бізнес і шахрайських дій із корпоративними правами суб’єктів господарювання», – говорить перший заступник Міністра юстиції Євгеній Горовець.

Крім того, було запроваджено інформаційний обмін із Державною судовою адміністрацією України: державним реєстраторам та нотаріусам надано можливість отримувати повний текст судового рішення при розгляді заяв у Державному реєстрі прав.

«Цьогоріч було також переформатовано персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Повноваження щодо здійснення контролю за рішеннями Комісії були фактично передані нотаріальній спільноті України, яка отримала переважну більшість у складі ВККН – 11 з 14 осіб. Широке представництво нотаріальної спільноти у складі Комісії — це черговий крок на шляху реформи нотаріату, зроблений з метою поступового переходу до саморегулювання нотаріальної діяльності», – зазначає заступниця Міністра юстиції з питань державної реєстрації Ольга Оніщук.

У сфері безоплатної правової допомоги у 2020 році фахівцями системи було надано 534,2 тис. консультацій, роз’яснень та інших видів безоплатної первинної правової допомоги. Щодо вторинної правової допомоги, цьогоріч було зафіксовано 81,9 тис. випадків захисту та надання БВПД у кримінальних справах і 54 тис. випадків – у цивільних та адміністративних справах.

«Важливо, що цього року було розширено можливості в отриманні БПД дистанційно завдяки запуску мобільного додатку «Безоплатна правова допомога». Нині одним натисканням у смартфоні можна отримати консультацію, правову підтримку і роз’яснення прав та обов’язків. Це значно спрощує доступ до правосуддя: будь-яка людина, яка опинилася в складній життєвій ситуації, може витягнути телефон і отримати правову допомогу», – повідомляє заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

За матеріалами Міністерства юстиції: 

https://minjust.gov.ua/news/ministry/pidsumki-2020-chogo-vdalosya-dosyagti-minyustu-protyagom-roku