Тепер зрозумів, принаймні, дві речі:
1. Чому зараз у Лондоні повно товарів з усього світу, окрім України, а в 30-ті в умовах бездержавності український кооператив «Маслосоюз» постачав сюди і в Данію (!) та Палестину власну продукцію. Місцеві українці поважного віку пам’ятають, як англійці згадували високу якість українського масла і хотіли б його купувати. «Розпізнавальним знаком» популярного продукту була етикетка з квіткою конюшини – емблемою «Маслосоюзу».
2. Чому, коли в 1939-му прибулі комісари почали переконувати галичан у перевагах радянського ладу та комуністичного світогляду – були висміяні. Бо сперечатися з дядьком, який читав Платонову «Оборону Сократа» (хай і в спрощеному викладі) було важко. Тому й довелося замість аргументів виселяти «штабелями» в «товарняках».
За неповних 2 роки радянської влади Західна Україна втратила 10% населення – т.зв. «ворогів народу». Не те читали…
А книги залишилися. Їх можна побачити і прочитати ОСЬ ТУТ
Висновок про те, що «навчання – світло, а неуцтво - тьма», старий, як Світ. Але із залишками цієї тьми боремося досі…
люды бачылы
Цитата:
До 1941 во Львове было 80% ляхов, а после Нахтигаля(соловейка) сколько осталось?
Respect and uvazhuha
Тут мова не про "Нахтігаль" (хоч і по ньому є що сказати), а про репресії совєтської влади. Як казав Станіслав Людкевич: "Червона Армія нас визволила і нема на те ради..."
2mk75
Якщо порівнювати червону армію+нквс з 1-м батальоном - рахунок буде 1000000:1
Слідопит
В цілому правильно, пане Іванущенко, але коли вчений сприймає тільки один бік проблеми і стоїть категорично тільки на одній точці зору, то іститна його виходить однобокою. Неповною. Як там у Козьми Пруткова "Узкий специалист флюсу подобен". Світ не є чорний і білий. У світі багато відтінків, напівтіней.
Я читав історію одного села Західного регіону, написану за спогадами різних односельців і, відповідно, політично ніяк не заангажовану. Це село Раківчик під Коломиєю. Дійсно, Ваша правда, селяни не зважаючи на жахливу бідність, на подавлення національних ознак до 1917р Австро-Венгрієї, а потім до 1913 Польщею, зберегли українську мову, українську культуру. І дійсно, були освічені і багато читали. Практично в кожному селі була читальня, будувалась коштом і працею селян. Сильною була організація "Просвіта". Так от, Посвіта, яка саме зберігала українська автентичність ближче до 1939 року в багатьох селах стала пропагувати соціалістичні ідеї, поглядати в бік Радянської (як вони говорили Великої) України, бо там була, як їм здавалось воля і свобода, рівенство і братство. А тут була польська влада, утиски та бідність. Це порушувало Статут Просвіти, що забороняв політичну діяльність. Але це факт. Просвіта на Західній Україні в той період часто агітувала за соціалізм і комунізм.
Радянську владу зустрічали як освободителів. Квітами. Потім, звичайно, настрої змінились, але репресій, про які Ви пишете, спочатку не було. З тієї причини, що радянська влада попервах була лояльна і стримана. І цей період був дуже коротким- менше 2 років, бо в 1941 розпочалась війна і влада була німецька. Це окрема історія. А от вже після 1944 року і до приблизно 1955 були жорсткі дії, пов"язані з визвольними змаганнями. Це був дійсно важкий період для села. Вдень була радянська влада, вночі влада ОУН. Вдень стребки, вночі бандерівці. І, якщо людина працювала директором школи, головою сільради, завідуючим клубом, то вона часто страждала, до позбавлення життя включно і від тих і від інших. І це була трагедія села Західної України. Це була латентна війна. Я знімаю капелюха перед цими жителями, що не зважаючи ні на що зберегли любов до України і відчувають себе українцями.
Слідопит
Вибачаюсь, по тексту - до 1939 р. Польщею, (описка).
Геннадій Іванущенко
Так і я з Вами погоджуюсь, пане Слідопите!
Я, здається, ніде й не говорив, про винятково оунівський, чи якийсь інший монопартійний напрямок "Просвіт". Були й такі, що перебували під впливом КПЗУ чи Сельробу. Природнно, що звучали і соціальні питання:
http://ounuis.info/archive/library/books/svit-kapitalu-i-svit-pratsi.html
Десь бачив навіть кадри док.фільму, як зустрічали Ч.А. в зах. Україні. З портретом Слаліна, але... синьо-жовтим прапором.
Щодо репресій, то їх дійсно спочатку не було, але через кілька місяців (не років) вони почались.
Були і квіти: спочатку, у 1939-му ними зустрічали ЧА, а в 1941-му - Вермахт, а коли відкрили поховання в тюрмі на Лонцького, в Бригідках, та інших місцях, тоді вже багатьом симпатикам радянської влади дійшло, що ідеї соціалізму і його практика -різні речі...
Слідопит
В обід поспілкувався зі живим свідком подій у тому ж Раківчику. Втрати з обох сторін такі: у селі за увесь період змагань було вбито бандерівцями дві людини. Чоловіка, що збирав податки, за свідченням був дуже лихий, відбирав останнє, міг затискати пальці в двері, щоб виконати завдання з податку. І ще одного-представника з району, росіянина. Він полюбляв приїжджати в село на вихідний день, його мусили запрошувати на всілякі гостини (весілля, дні народження) і він там пиячив увесь день. Одного разу він в неділю попав на весілля в сім"ї націоналістів. Сидів на покуті, пив і варнякав. А в селі на той час переховувались бандерівці.Їм дали знати. Прийшли, вистрелили і убили на місці. З іншого боку -десятки (близько 40 чоловік) розстріляних, пропавшиз без вісти і виселених до Сибіру. Багатьох доля була невідома. Просто на хаті забивали дошками вікна і обговорювати де хазяї боялись-було небезпечно.
В очевидця, з яким я спілкувався, хата була на краю села, коло лісу і непрохані гості були часто. Бандерівці були тричі. Один раз прийшов загін з 7 чоловік, дали бабці мішечок муки і попросили щось зготувати. Спали покотом на долівці. Прийшли пізно вночі, пішли дуже рано. Ще двічі проиходили і просили щось з харчів. Насправді боялись не їх, а бандитів, яких було дуже багато в той складний час. Бандити приходили набагато частіше, прикидались бандерівцями. На питання "Хто там" відповідали "Хлопці з лісу". Грабували, забирали все. Кожна ніч була наповнена тривогою і страхом. Сусідський хлопець зустрічався з дівчиною з сім"ї націоналістів. Вона попросила віднести в ліс банку з молоком, а його впіймали на виході з села. За те йому присудили 10 років таборів, які він відбув повністю. Вернувся в село з виглядом старого діда. Більшість таких взагалі не вернулись.
AWASS
Телепин, мне самому не совсем нравится тиражирование одного и того в разных ветка, но пусть человек ВЫГОВОРИТЬСЯ, думаю со временем БОЛЬ его пройдет. Но ведь пишет от БОЛИ ДУШИ СВОЕЙ, чего нельзя наблюдать за многими писарчуками от партий
telepin
Авас, тут у нас не психиатрический кабинет.
AWASS
Ой, золотой, тут столько людей с дурдома... Почему ты их не пресекаешь? Или негативное мнение идиота на этом форуме в плюсах?
telepin
Если в стадии ремиссии, то допустимо. А шо робыть...
Сумы за Путина
Буду тыкать свидорастов мордой в ихнее дерьмо
чем Сталин хуже западлянцев
1 октября Чехословакия уступила Польше область, где проживали 80 тыс. поляков и 120 тыс. чехов. Однако главным приобретением поляков стал промышленный потенциал захваченной территории. Расположенные там предприятия давали в конце 1938 года почти 41% выплавляемого в Польше чугуна и почти 47% стали. Как писал по этому поводу в своих мемуарах Черчилль, Польша «с жадностью гиены приняла участие в разграблении и уничтожении чехословацкого государства». Захват Тешинской области рассматривался как национальный триумф Польши. Юзеф Бек был награжден орденом Белого орла, благодарная польская интеллигенция поднесла ему звание почетного доктора Варшавского и Львовского университетов, а пропагандистские передовицы польских газет очень напоминали статьи сегодняшних польских проправительственных изданий о роли современной Польши в Восточной Европе вообще и в судьбах Украины в частности.
Гость111
Вот так всегда!... Разные дебилы поставят в конце свой комент и нормальныей человек уже сюда не зайдет... Давно пора поставить регистрацию
AWASS
Так начни с себя
Гость34