Трудности перевода

эрзац или суррогат языка

Украинский язык состоит на 80% из польских слов (даже таких как -але,-ранок,-хiба и т.д. только пишутся они латинскими буквами в польском языке...просто во времена ополячивания была тотальная неграмотность на Украине), дало о себе знать польское господство. Но интересен тот факт, что отсутствуют древние письмена на украинском языке. И чем древнее брать документ, тем больше язык в нем становится похож на старославянский язык, который между прочим сохранился в своем первозданном виде и сейчас, на нем идут службы в церкви...когда земли, бывшие под Польшей, перешли к Российской Империи, царским чиновникам не было никакого дела до языка малограмотного населения Украины, который был не пригоден, ни для делопроизводства, ни для употребления...тотальная неграмотность, которую впоследствии ликвидировал Ленин!!! люди разговаривали как могли, слыша чужую польскую речь захватчиков(панов)....и именно разговаривали, писать и читать не могли поскольку были неграмотными, а если бы были хоть сколько-нибудь грамотными, то писали бы латиницей, как пишут в Польше...впоследствии была принудительная украинизация 20-30 годов, а именно, вводились в обиход и переводились на украинский совсем диковинные слова, которые по мнению тогдашних украинских чиновников, звучали слишком по-москальски...так, например, вместо слова аэропорт было введено совсем диковинное слово летовище....а вместо слова группа, было введено совсем не применимое к людям, слово "гурт", что означает стадо....или например слова шкира-кожа, но в украинском словом шкира почему-то заменяется как кожа человека, так и шкура животного...и к слову сказать, этот процесс продолжается и по сей день!!!! а именно, вводятся в язык заимствования, как из польского, так и из немецкого языков....например, слова накшталт, на шпальтах, порцелян - немецкого происхождения, кто владеет немецким- в курсе!!!!!!и этот новояз, или эрзац, называется теперь украинским?!!!!!!

profitmaker

Smile

гость

Это нужно Путину и Абрамовичу. 

profitmaker

сам наш народ с нашими бандитами уже не справится, потому на данном этапе так будет лучше...

гость

Утопично. Cool

profitmaker

убедитесь в правоте моих слов когда пройдут выборы как начнут выполняться все обещания и как взвинтят цены на все чтобы отбивать бабки вбуханые на выборы...Вам просто мало лет а я это уже тысячу раз проходил...

гость

Я тоже проходил, но наверное меньше. Все рано, утопия. Glasses  

artyukh

Пане profitmaker,, що оце за херню ви тут понаписували? Які 80 % польських слів в українській мові? Не читайте вранці російських націоналістичних газет. Там багато шкурного російського інтересу і мало правди.

Славик

"""Пане profitmaker,, що оце за херню ви тут понаписували? Які 80 % польських слів в українській мові? Не читайте вранці російських націоналістичних газет. Там багато шкурного російського інтересу і мало правди."""

Правильно пишешь, друг Петлюра. По утрам надо работать, зарабатывать деньги. А газетку почитать можно и перед сном, чтоб скорее уснуть. Так нам кажется.

profitmaker

так не тiлькi польських Ви маэте рацiю а ще й нiмецьких багато - дах наприклад....

profitmaker

Dach-дах крыша по-русски

profitmaker

порцелян, накшталт, на шпальтах i т.д. i т.i.

Гость

 
так не тiлькi польських Ви маэте рацiю а ще й нiмецьких багато - дах наприклад....

Ай-яй-яй, профит, ну как не слдыно перекручивать факты Smile

Всем известно, что все языки произошли от украинского. Потому как именно триполье стало началом цивилизации. Вся свидомая спильнота уже давно изучает эту историческую аксиому, в том числе и с помощью нашего земляка, великобританца по призванию, архивариуса по грантованию - самого Иванущенка.  Smile

profitmaker

Smile ага и китайский от украинского фараоны тоже на украинском разговаривали Du bist so richtig!!!!!!!!!

profitmaker

вообще украинцы-праотцы всего человечества кто бы сомневался!!!!!!!!1 Smile

Славик

"""Всем известно, что все языки произошли от украинского."""

Нет, далеко не все. Я знаю несколько языков, который вряд ли имеют в своей основе украинское начало.

artyukh

Панове, ги-ги не пройде. Ви ж не забувайте, що я колись навіть на філолога вчився.  Тому почнемо розбиратися у вашому невігластві серйозно. Але вже наперед скажу, що зумовлене воно не тим, що пан profitmaker взявся судити про повністю невідому йому проблему, навіть не заглянувши до підручника з історії слов'янських мов, а, що набагато печальніше, він тупо скопіював писанину расєйського нацюччя.

Спочатку трохи про 80 %. Потрібно розрізняти запозичення і те, що називається "шар первинної слов'янської лексики" в національних слов'янських мовах. Отже, слов'янська мовна сім'я - наймолодша серед мовних сімей індоєвропейських народів. Як відомо, слов'янство виникає з середини V століття нашої ери.  Первинно слов'янська мова - це кілька близьких один до одного діалектів. І до цього часу різниця між окремими слов'янськими мовами дуже невелика. Так говорять, що різниця між нижньонімецьким і верхньонімецьким діалектами німецької мови така ж, як між українською і чеською мовами. Тому якщо і не 80 % слів, то дуже близько до цього - це або спільні слова, або спільні корені слів у різних окремих слов'янських мовах. Такі слова однакові, що в польській, що в українській, що в російській, що в інших мовах. Ось тільки зациклюватися на польсько-українському варіанті спільності не потрібно.

Тепер щодо запозичень. Існує велика наукова література з цього питання. На українську мову польські впливи помічені вже в добу пізнього середньовіччя. Далі - найбільші - в добу Речі Посполитої. І, врешті, в ХІХ-ХХ століттях. Тільки ось біда для заангажованих расєйських нацюків - вони ніяк не хочуть бачити зворотнього процесу: впливу української мови на формування польської (або російської). Расєйьке нацюччя ну ніяк не хоче помічати і впливів польської мови на формування російської. А там були "круті" впливи. Щоб довго не говорити про це, ось загальний висновок: НА РОСІЙСЬКУ МОВУ ПОЛЬСЬКІ ВПЛИВИ МАЛИ БІЛЬШЕ ЗАЧЕННЯ, НІЖ НА УКРАЇНСЬКУ.  Подивіться, будь-ласка, на ось цей словничок В. Вітовського: http://www.universitas.com.pl/ksiazka/Nowy_slownik_zapozyczen_polskich_w_jezyku_rosyjskim_40.html

Він нарахував близько 7500 польських слів у російській мові. Правда, один щирий расєйський нацюк задумав його переплюнути. Але скільки не старався знайти польські слова в українській мові - більше 550 не знайшов. Зі злості навіть назвав свій словник "кратким" : http://russian.kiev.ua/books/zheleznyj/pdu2/pdu2_8.shtml

Взагалі, які правила гри пропонує російська націоналістична пропаганда в мовній сфері? Отже, расєйське нацюччя вибудовує такий бажаний для них сценарій розвитку української мови: українська мова повинна розвиватися лише на власній питомій основі. І не дай Боже якісь запозичення. Ну не має ця мова права на запозичення і все тут. Ну, а так як не лише українська мова, а й будь-який інший мовний організм без іншомовних запозичень обійтися не може, то це дає підстави отому нацюччю назвати українську мову штучною, недорозвиненою, несамостійною, діалектом польської чи російської мови і т. п.  Власне це їм і було потрібно з самого початку. І саме для цього вони приписували розвитку української мови отой сценарій обов'язкової самодостатньої незатуманеності, щоб потім прийти до таких потрібних їм висновків. 

Але будь-який школяр скаже, що мовні запозичення - це норма для будь-якої національної мови. Про рівень запозиченбь свідчить таке явище, як словники іншомовних слів. Візьміть ці товселезні словники (часто у кількох томах, як наприклад російський) і ви там побачите, що 40-60 тисяч іншомовних слів - це норма для національної мови. Про що свідчать іншомовні слова? 1) Про те, що національна мова не стоїть на місці, а розвивається, охоплюючи все нові й нові аспекти реальності, для називання яких в рідній національній мові відповідних слів не було. Тому й скористалися іноземними. 2) Про рівень зближення через шар спільних слів з іншими національними мовами. Тому всі ці запозичення - це нормально. Ось тільки коли на українську мову дехто дивиться пристрастним недоброзичливим поглядом, от нормальне раптом стає ненормальним. 

Пане profitmaker, та не дивіться ви на українську мову через расєйські нацюцькі окуляри, подивіться на неї краще ЗСЕРЕДИНИ носіїв цієї мови. Саме такий погляд і буде АДЕКВАТНИМ.

Гость

 
Нет, далеко не все. Я знаю несколько языков, который вряд ли имеют в своей основе украинское начало.

Поросячий? Smile На счеть телячого я в курсе Smile

гость

Профіт,  взагалі дивна людина, він впевнений, що  перший секретар кпСС Брєжнєв не мав відношення до введення Радянських військ до Афганістану.  Він вважає, що маразматік Брєжнєв був повним маразматіком, і не знав, що СРСР ввів свої окупаційні війська до Афганістану.     

profitmaker

вот он тот самый краткий польско-украинский словарь, который сам говорит за себя

По-украински По-польски По-русски
1 аби aby лишь бы
2. агенція agencia агентство
3. але ale но
4. але ж ale ž однако
5. альтанка altanka беседка
6. аматор amator любитель
7. амбасада ambasada посольство
8. аркуш arkusz лист (бумаги)
9. багнет bagnet штык
10. багно bagno болото
11. байка bajka сказка
12. баламут bałamut волокита, повеса
13. балія balia лохань (для стирки)
14. барва barwa краска
15. батог batog кнут
16. башта baszta башня
17. безлад bezład беспорядок
18. белькотання bełkotanie бормотание
19. білизна biełizna белье
20. блазень błazen шут
21. блакитний błękitny голубой
22. блискавка błyskawica молния
23. бляшанка blaszanka жестянка
24. бо bo так как, потому что
25. боївка bojowka дружина
26. борг borg долг
27. брак brak нехватка
28. брама brama ворота
29. братерство braterstwo братство
30. бриля bryła глыба
31. бруд brud грязь
32. брутальний brutalny грубый  
33. будинок budynek дом
34. бурштин bursztyn янтарь
35. вага waga вес
36. вада wada недостаток
37. вапно wapno известь
38. варта warta стража
39. вартість wartość стоимость
40. великий wielki большой
41. вельмишановний wielceszanowny многоуважаемый
42. верства warstwa пласт, слой
43. веслування wiosłowanie гребля
44. вечорниця wieczornica посиделки
45. вибачати wybaczać извинять
46. виборчий wyborczy избирательный
47. вибух wybuch взрыв
48. видатний wydatny выдающийся
49. виднокруг widnokrąg горизонт
50. видовисько widowisko зрелище
51. виконати wykonać выполнить
52. викреслити wykreślić вычеркнуть
53. викрити wykryć разоблачить
54. вимагати wymagać требовать
55. вимір wymiar измерение
56. винищувати wyniszczać истреблять
57. винний winny должен (напр.деньги)
58. виняток wyjątek исключение
59. випадок wypadek случай
60. випробування wyprobowanie испытание
61. вир wir водоворот, вихрь
62. вирушати wyruszać выступать, отправляться
63. вистава wystawa постановка
64. витримати wytrwać выдержать
65. витягнути wyciagnać вытянуть
66. виховання wychowanie воспитание
67. Відень Wiedeń Вена
68. відомо wiadomo известно
69. відшкодувати odszkodowac возместить
70. вік wiek возраст
71. влада wlada власть
72. влох wloch итальянец
73. вовкулак wilkołak оборотень
74. водоспад wodospad водопад
75. войовничий wojowniczy воинственный
76. вплив wplyw влияние
77. вправний wprawny ловкий, умелый
78. впровадити wprowadzic ввести
79. вразливість wrazliwość впечатлительность
80. врешті wreczcie в конце концов
81. втручатися wtrącac się вмешиваться
82. в'язень więzien узник
83. гай gaj роща
84. гайворон gawron ворона
85. гак hak крюк
86. галас hałas галдеж
87. галузь gałaz отрасль
88. ганок ganek крыльцо
89. ганьба ganba позор
90. гармата armata пушка
91. гарт hart закалка
92. гасло haslo лозунг
93. гатунок gatunek сорт
94. гвалт gwalt насилие
95. генерація generacia поколение
96. гинути ginaść погибать
97. гідність godnosć достоинство
98. глод glod боярышник
99. гнобити gnębić угнетать
100. гной gnoj навоз
101. гоїти goić заживлять
102. голити golić брить
103. голосно głośno громко
104. голота hołota беднота
105. господарство gospodarka хозяйство
106. готівка gotòwka наличность (денег)
107. гребля grobla плотина
108. гречкосій hreczkociej провинциал
109. громада gromada общество, коллектив
110. гроно grono кисть, гроздь
111. грудень grudzien декабрь
112. губити gubić терять
113. гудзик guzik пуговица
114. гума guma резина
115. гуркіт hurkot грохот
116. даремно nadaremnie бесполезно
117. дарма darmo напрасно
118. дзвін dzwon колокол
119. дзьоб dziob клюв
120. дівчина dziewczyna девушка
121. діжка dzieza квашня
122. добробут dobrobyt благосостояние
123. довести dowieść доказать
124. довколо dokola вокруг
125. догана nagana выговор
126. догори do gòry вверх
127. додавати dodawaść прибавлять
128. додому do domu домой
129. дорадник doradza советник
130. досить dosyć довольно, хватит
131. другорядний drugorzędny второстепенный
132. єдність jedność единство
133. жадати pozadać желать
134. жалоба zaloba траур
135. жарт zart шутка
136. жваво zwawo живо, проворно
137. жебрак zebrak нищий
138. живиця zywica смола
139. живлення zywienie питание
140. живцем zywcem живьем
141. жито zyto рожь
142. життя zyćie жизнь
143. жнива zniwa жатва
144. жоден zoden ни один
145. жужіль zuzel шлак
146. жуйка zujka жвачка
147. з z из, с
148. з-за zza из-за
149. забити zabić убить
150. забобон zabobon суеверие
151. забов'язати zobowiązać обязать
152. забороняти zabraniać запрещать
153. забудова zabudowa застройка
154. забуток zabutek памятник старины
155. завада zawada помеха
156. завжди zawsze всегда
157. завзятий zawziety упорный
158. завчасно zawczasu заранее
159. завітати zawitać наведаться
160. загарбати zagarnac присвоить
161. загартований zahartowany закаленный
162. загинути zaginać погибнуть
163. загоїти zagoić залечить
164. загубити zgubic потерять
165. зажадати zazadać потребовать
166. заздрість zazdroscґ зависть
167. зазнати zaznać испытать
168. зазначити zaznaczyć подчеркнуть
169. займенник zaimek местоимение
170. заклад zakład предприятие
171. заклопотаний zakłopotany озабоченный
172. закоханий zakochany влюбленный
173. закрутка zakrętka отвертка
174. закутий zakuty закованный
175. залежати zalezeć зависеть
176. залицятися zalecać się ухаживать
177. залога załoga экипаж
178. залюдняти zaludniać заселять
179. замах zamach покушение
180. замкнути zamknać запереть
181. замовити zamòwić заказать
182. заможний zamozny зажиточный
183. замордувати Zamordować убить
184. замулити zamulić заилить
185. замість zamiast вместо
186. занадто zanadto слишком
187. занедбаний zaniedbany запущенный
188. занотувати zanotować записать
189. зануряти zanurzać погружать
190. заохотити zachećić побудить
191. запал zapał задор
192. запалення zapałenie воспаление
193. запалити zapałic закурить
194. запальничка zapałlniczka зажигалка
195. запаска zapaska передник
196. запевнити zapewnic убедить
197. запеклий zaciekly ожесточенный
198. запитання zapytanie вопрос
199. заплав zapław разлив, половодье
200. запобігливий zapobiegliwy предусмотрительный
201. запропонувати zaproponować предложить
202. запхати zapchać засунуть  
203. зап'ятий zapiaty застегнутый
204. зарадити zaradzić посоветовать
205. зараз zaraz сейчас
206. заробити zarobić заработать
207. засада zasada принцип, основа
208. заспівати zaspiewać запеть
209. застосувати zastosować применить
210. заступник zastępca заместитель
211. зателефонувати zatelefonować позвонить
212. затока zatoka залив
213. затримати zatrzimać задержать
214. затулити zatulić закрыть, заслонить
215. затятість zaciętość упрямство
216. зауважити zauwazyć заметить
217. захват zachwyt восторг
218. захід zachod запад
219. зацікавити zaciekawiać заинтересовать
220. зашкодити zaszkodzić навредить
221. збанкрутувати zbankrutować обанкротиться
222. збочити zboczyć сойти с верного пути
223. зброя zbroja оружие
224. збудити zbudzić разбудить
225. збудувати zbudować построить
226. збіг zbieg стечение, совпадение
227. збіжжя zboze хлеб, зерновые
228. зважати zwazać принимать во внимание
229. зверхність zwierchność власть, управление
230. звиклий zwykly привычный  
231. звироднілий zwyrodnialy выродившийся
232. звичай zwyczaj обычай
233. зволікання zwłoczenie промедление
234. згаслий sgasły потухший
235. згвалтування zgwałcenie изнасилование
236. згода zgoda согласие
237. згори z gòry сверху
238. зграя zgraja стая, сброд
239. здатність zdatność способность
240. здається zdaje sie кажется
241. здобич zdobycz добыча
242. здолати zdołać справиться
243. здряпати zdrapać соскоблить
244. здрібнілий zdrobniały измельчавший
245. зиск zysc прибыль, барыш
246. зле złe плохо, скверно
247. злодій złodziej вор
248. злочинець złoczynca преступник
249. змова zmòwa заговор
250. зморшка zmarszczka морщина
251. змусити zmusić заставить
252. зміна zmiana смена
253. змінний zmienny переменный, изменчивый
254. знайда znajda найденыш
255. знаний znany известный
256. зневага zniewaga оскорбление, обида
257. зненавидити znienawidzić возненавидеть
258. зненацька znienacka внезапно
259. зникати znikać исчезать
260. знову znòw опять, вновь
261. знущатися znęcać sie издеваться
262. зобов'язати zobowiązać обязать
263. зовнішний zewnetszny внешний
264. зодовільняти zadowalniać удовлетворять
265. зошит zeszyt тетрадь
266. зрада zdrada измена
267. зранку z ranu утром, с утра
268. зрештою zreszta впрочем
269. зробити zrobić сделать
270. зрозумілий zrozumiały понятный
271. зруйнувати zrujnować разрушить
272. зсувати zsuwac сдвигать
273. зубожіння zubozenie обнищание
274. зухвало zuchwale дерзко, нагло
275. індик indyk индюк
276. інший inny другой
277. кава kawa кофе
278. кав'ярня kawiarnia кафе
279. кайдани kajdany кандалы
280. канапа kanapa диван
281. кашкет kaszkiet картуз
282. квітень kwiecien апрель
283. келих kielich бокал
284. керувати kierować управлять
285. кишеня kieszen карман
286. кнур knur боров
287. колисанка kołysanka колыбель
288. коло koło круг
289. коло koło около
290. комора komora кладовая
291. кошик koszyk корзина
292. коштовність kosztowność драгоценность
293. краватка krawat галстук
294. кравець krawiec портной
295. крадіжка kradziez кража
296. крапля kropla капля
297. кресало krzesiwo огниво
298. крок krok шаг
299. кроква krokiew стропило
300. крук kruk ворон
301. кудлатий kudlaty косматый
302. кулька kulka шарик
303. куля kula пуля
304. купа kupa ворох, груда
305. курча kurczę цыпленок
306. кут kąt угол
307. кухоль kufol кружка
308. лагідний łagodny нежный, мягкий
309. лазня łaznia баня
310. лан łan поле, нива
311. ласка łaska милость
312. лаяти łajać ругать
313. ледве ledwie едва
314. лемент lament вой
315. липень lipiec июль
316. лихо licho беда, зло
317. ліжко łozko кровать
318. лобода łoboda лебеда
319. лужний ługowy щелочной
320. луска łuska шелуха
321. лупати lupać раскалывать
322. маєток majątek имение
323. макуха makuchy жмыхи
324. малярство malarstwo живопись
325. мапа mapa карта
326. мешканець mieszkaniec житель
327. місто miasto город
328. мовити mòwić говорить
329. можливо mozliwie возможно
330. мружитися mruzyć жмуриться
331. мул mul ил
332. мурований murowany каменный
333. мусить musieć должен
334. муслін muslin кисея
335. набой naboj заряд
336. навколо naokolo вокруг
337. надзвичайно nadzwyczajne крайне
338. надмір nadmiar избыток
339. найближчий najblizczy ближайший
340. наймит najmita батрак
341. наклад nakład тираж
342. належне nalezne должное
343. напій napòj напиток
344. наречений narzeczony жених
345. натхнення natchnienie вдохновение
346. недоречний niedorzeczny нелепый, вздорный
347. неділя niedzeieła воскресенье
348. незлічений niezlićzony бесчисленный
349. нелюдський nieludzki бесчеловечный
350. несвідомість nieswiadomość несознательность
351. нескінчений nieskonczony бесконечный
352. несподівано niespodziewany вдруг, неожиданно
353. нотатка notatka заметка
354. ноші nosze носилки
355. обуритися oburzyć się возмутится
356. огидний ohydny противный
357. ознака oznaka признак
358. око oko глаз
359. оксамит aksamit бархат
360. опір opor сопротивление
361. опріч oprocz кроме
362. ослін osłona ограждение
363. остаточно ostatecznie окончательно
364. пагорб pagorek бугор
365. пазур pazur коготь
366. палац pałac дворец
367. паливо paliwo топливо, горючее
368. палити palić курить
369. пан pan господин
370. панич panicz барчук
371. панна panna барышня
372. панувати panowac властвовать
373. панщина pansczyzna барщина
374. папір papier бумага
375. парасолька parasolka зонтик
376. паркан parkan забор
377. па`ша pasza корм
378. пекло piekło ад
379. пензель pędzel кисть (для рисования)
380. перешкодити przeszkodzić воспрепятствовать
381. перли perłly жемчуг
382. печеня pieczen жаркое
383. питання pytanie вопрос
384. пиха pycha гонор, высокомерие
385. підмет podmiot подлежащие
386. підступний podstępny коварный
387. підсумовувати pidsumovywać подводить итоги
388. піхва pochwa ножны
389. пляма plama пятно
390. поблизу poblizu вблизи
391. повинен powienien должен
392. повідомити powiadomić известить
393. повідомляти powiadomiac извещать, сообщать
394. повітря powietze воздух
395. повстання powstanie восстание
396. погляд pogląd взгляд, воззрение
397. подарунок podarunek подарок
398. по-друге po drugie во-вторых
399. подряпати podrapać поцарапать
400. поза poza вне
401. позичати pozyczać одалживать
402. покладати pokładać возлагать
403. покотем pokotem вповалку
404. пологовий połogowy родильный
405. полювати polować охотиться
406. попит popyt спрос
407. порада porada совет
408. поразка poraźka поражение
409. поратися porać się возиться
410. порцеляна porcelana фарфор
411. посада posada должность
412. посуха posucha засуха
413. потилиця potylica затылок
414. потуга potęga мощность
415. правдоподібно prawdopodobnie вероятно
416. прагнення pragnienie жажда
417. прапор proporzec знамя, флаг
418. прасувати prasowac гладить (белье)
419. призьба pryzba завалинка
420. прикрость przykrość досада
421. примус przymus принуждение
422. принаймі przynajmniej по крайней мере
423. пухлина puchlina опухоль
424. разом razem вместе
425. раптом raptem вдруг
426. регот rzegot хохот
427. решта reszta остаток, сдача
428. риса rys черта
429. рідкий rzadki жидкий
430. рік rok год
431. робити robić делать
432. розвага rozwaga рассудительность
433. розмова rozmova беседа, разговор
434. розпач rozpacz отчаяние
435. розпуста rozpusta разврат
436. російський rosyiski русский
437. рудий rudy рыжий
438. рух ruch движение
439. смажити smazyć жарить
440. скарб skarb казна, клад
441. скарга skarga жалоба
442. скористатися skorystać воспользоваться
443. скроня skron висок
444. скубати skubać щипать
445. смак smak вкус
446. смарагд smaragd изумруд
447. смерека smereka елка
448. смуток smutek печаль, кручина
449. сніданок snidanie завтрак
450. спис spisa копье
451. сповідь spowiedz исповедь
452. сподіватися spodziewć się надеяться
453. спритний sprytny бойкий
454. сприяти spizyjać способствовать
455. спростувати sprostować опровергнуть
456. спротив sprzeciw сопротивление
457. спіж spiz бронза
458. стайня stajnia конюшня
459. стискати scieskać сжимать
460. стілець stolec стул
461. страва strawa еда, пища, блюдо
462. страйк strajk забастовка
463. сумління sumienie совесть
464. сурма surma труба (сигнальная)
465. сходинка shodek ступенька
466. так tak да
467. тесля cieśla плотник
468. торба torba сума, котомка
469. тортури tortury пытки, истязания
470. тримати trzymać держать
471. труна trumna гроб
472. тутешній tutejszy местный, здешний
473. увага uwaga внимание
474. ув'язнення uwięzenie заключение (в тюрьму)
475. угода ugoda соглашение
476. угорі ugóry вверху
477. умова umowa договор
478. уникати unikać избегать
479. урода uroda красота
480. фарба farba краска
481. фіранка fieranka занавеска
482. фортеця forteca крепость
483. фурман furman возница
484. хвилина chwila минута
485. хвіртка furtka калитка
486. хвороба choroba болезнь
487. хилити chylić наклонять
488. хіба chyba разве
489. хорт chart борзая
490. цвинтар cwentarz кладбище
491. цегла cegla кирпич
492. цибуля cebula лук (овощ)
493. цілковито całkowicie всецело
494. цукерка cukierek конфета
495. чапля czapla цапля
496. чарівник czarownik колдун
497. час czas время
498. частка czastka доля
499. чекати czekac ждать
500. червень czerwiec июнь
501. червоний czerwony красный
502. черевик trzewik башмак
503. чи czy или
504. чинний czynny действующий (напр. закон)
505. чому czemu почему
506. чуприна czupryna шевелюра
507. шаль szał бешенство, безумие
508. шибениця szubienica виселица
509. шибка szyba оконное стекло
510. шинок szynk кабак
511. шкапа szkapa кляча
512. шкіра szkora кожа
513. шкода szkoda вред
514. шлюб ślub брак (женитьба)
515. шляхетний szlachetny благородный
516. шмагати smagać хлестать
517. щохвилини co chwyla ежеминутно
518. шпиталь szpital больница
519. штука sztuka искусство
520. штучний sztuczny искусственный
521. шукати szukać искать
522. щупак szczupak щука
523. щур szczur крыса
524. як jak как
525. який jaki какой
526. якийсь jakiś какой-то
527. якість jakość качество
528. якось jakoś как-то (однажды)

 

profitmaker

ще питання будуть?

profitmaker

краткий он потому,что как я уже говорил ранее, в украинском языке много слов не только из польского но и из других языков....но в этом словаре основные так сказать ходовые что ли и наиболее употребляемые....посмотрите сами ради интереса...

profitmaker

 
Він вважає, що маразматік Брєжнєв був повним маразматіком, і не знав, що СРСР ввів свої окупаційні війська до Афганістану.

Наркотично залежна людина яким був на той час Брежнєв не міг розуміти навіть як його звати а про війну з Афганістаном та й годі говорити....

artyukh

Пане profitmaker, ви чому не читаєте мною написаного? Чи для кого я пишу? Тому моя відповідь така: ну і шо? Ви просто ще раз проілюстрували і свої і мої думки. У будь-якій мові є запозичення з інших мов. Вся справа у тому, як ставитися до тих запозичень Чи як до норми, чи як до ознаки недорозвинутості української мови. Расєйські нацюки якраз і пропонують другий варіант.

За те, що ви полінтяйничали мене зрозуміти продовжую вас громити.

А шо ото у вас там за "старослав'янский язик", яким ідуть "служби в церкві і січас" і який зберігся "в первозданному виді"? Знову звертаємося до азів. Давньослов'янська мова - це дописемна мова ранніх слов'ян. Мова, якою ведуть богослужіння зараз називається церковнослов'янською, колись у давньоукраїнських текстах XVI-XVII століть вона  називалася словенською.  Це македонський діалект давньоболгарської мови, якою Кирило і Мефодій вели проповідь християнського вчення серед моравів у ІІ пол. ІХ століття і якою  ними були перекладені перші частини Святого Письма. Сакральною мовою на Русі вона стала після прийняття останннньою християнства у 988 році.  У Києві чи Чернігові цією мовою на рівні побуту ніхто не розмовляв. Розмоляли на своїх місцевих слов'янських діалектах. Ось ця жива розмовна мова частково і втілилася в текстах давньоруської літератури, які є по-суті писаними церковнослов'янською мовою, але  із вкрапленнями місцевих говірок. Така мішанина і називається давньоруською писемною мовою. У зв'язку з тим, що різниця у епоху Давньої Русі між слов'янськими мовами була ще дуже невеликою, то діалект болгарської мови (тобто церковнослов'янську) наші предки, будемо сподіватися,  розуміли непогано. 

Отже, в добу Давньої Русі потрібно говорити про кілька мов. І великою помилкою є твердження, що писемна мова чи мова богослужіння була і мовою побутового спілкування.  Якраз розвинуті після давньоруської доби варіанти усної дописемної мови і стали основою формування української літературної мови з кінця XVIII століття.  Росіяни пішли іншим шляхом. У тому ж вісімнадцятому столітті зусиллями Татищева, Ломоносова, Тредіаковського почав формуватися варіант літературної російської мови, коли на місцеві великоруські говірки була накладена саме церковнослов'янська мова. Ну і вийшло те, що вийшло - літературна російська мова. І різниця між українською і російською мовами не лише у впливах на українську мову польської, а ще й на російську мову церковнослов'янської.

artyukh

Між іншим, пане profirmaker, у зв'язку з тим, що в російській мові запозичення з польської ще більші, ніж в українській можна створити словничок з точністю до навпаки тому, який ви з таким задоволенням скопіювали у Желєзного. Ось вам швидко, дешево і сердито:

ВИВЧАЄМО МОСКОВСЬКИЙ ДІАЛЕКТ ПОЛЬСЬКОЇ МОВИ

Польська мова Російська мова Українська мова

Чловек                     Человек                    Людина

Самольот                Самольот                  Літак

Єнзик                        Язик                            Мова

Окно                          Окно                            Вікно

Конь                          Конь                            Кінь

Кот                             Кот                               Кіт

Ойчец                        Отец                           Батько

Уліца                         Уліца                           Вулиця

Дом                            Дом                             Дім

Церкев                      Церковь                    Церква

Вудка                        Водка                          Горілка

Мост                          Мост                             Міст

Жона                         Жена                           Дружина

Ґраніца                     Ґраніца                        Кордон

Он, она, оно            Он. она, оно                Він, вона, воно

Ґнев                           Ґнев                              Гнів

Ґвужьдь                   Ґвоздь                         Цвях

Менщизна                Мужчина                     Чоловік                             

Куліси                       Куліси                          Лаштунки

Май                            Май                              Травень

 Але я що хочу сказати? Всі ці ігри патріотів, тобто використання фактору національної мови для "міряння пісьок" в політичних цілях  завжди веде до викривленого сприйняття мовної реальності. І ті, хто цим займається не більше, ніж брехунці, часто самі цього не усвідомлюючи.  Правильне відтворення реальності - є нормальна українська мова, є нормальна російська мова, є нормальна польська мова.  Ненормальною та чи інша мова стає, коли голова хворіє ненавистю. 

гость

Этот дядя,  профит очень станный тип. 

artyukh

Так, каша в голові

profitmaker

насамперед прошу мене вибачити шановний пане Petlyura вчора в мене було дуже мало часу ознайомитися бiльш менш детально з Вашими думками, але те що я вчора встиг так це помiтити Вашу згадку про короткий украiнсько польський словник...надаю Вам належне за Вашу обiзнаннicть i кажу щиро Ви справляэте враження дуже розумноi людини....нажаль менi не вдалося вiдкрити словник польських запозичень в роciйськiй мовi тому що для цього потрiбна реiстрацiя....але залюбки це зроблю якомога скорiше....зовсiм не маю нiякоi ненавистi нi до украiнскькоi мови, яку дуже люблю, нi до росiйскоi нi до польськоi...але хочу зауважити можливо Ви зi мною погодитесь що як не крути навiть судячи з цього короткого словника ну дуже багато я б навiть сказав зрадницьки дуже багато запозичень в украiнськiй мовi саме з польськоi....при чому самих найбiльш вживаних слiв...все ж такi польська навала за часiв 14-17 сторiччя дала про себе взнаки....як Ви вважаэте? а про те, якi э стародавнi письмена саме украiнською мовою, кажучи просто, так би мовити, icторичнi пам ятки саме украiнською мовою?!....я цiлковито визнаю за собою право помилятися...але ж факти...потрiбнi факти....а те що в мене э, як Ви дуже образливо висловились на мою адресу(каша), поки що не на користь украiнськiй мовi....а взагалi дуже приэмно подискутувати з дуже обiзнаною людиною....як кажуть у спорi народжуэться iстина чи не так? а що до пiдручникiв з iсторii всi ми знаемо як замовчували про голодомор за часiв СРСР....так що посилатися на пiдручники як на першоджерело мабуть не зовсiм буде правильно...тому що як сторона зацiкавлена та заангажована завжди буде викладати тi чи iншi факти на cвiй лад...

Гость

Профік, ти якийсь правда на всю голову бренькнутий ))) у писхушку тирнет провели? Big smile

profitmaker

оскорбление самый последний аргумент....когда других аргументов нет...

гость

1798 року «Енеида на малороссийский язык перелицованная И. Котляревским» вийшла у Санкт-Петербурзі коштом Максима Парпури без відома і згоди Івана Котляревського. Книга була орієнтована на російського читача. Папура опублікував перші три частини поеми без коректорської правки, з помилками. Наприкінці твору він помістив українсько-російський словник під назвою «Собрание малороссийских слов, содержащихся в Енеиде», й сверх того еще многих иных, издревле вошедших в малороссийское наречие с других языков или и коренных российских, но неупотребительных". Словник містив 972 слова й став основою для подальших коментарів «Енеїди»[1].

Друге видання «Енеїди» побачило світ 1808 року. Його опублікували в типографії Івана Глазунова в Санкт-Петербурзі на основі видання 1798 року. Текст поеми і словник були скопійовані з помилками. Це видання, так само як і перше, вийшло без відома і згоди Котляревського[1].

1809 року, за фінансової підтримки Семена Кочубея, Іван Котляревський закінчив написання четвертої частини «Енеїди» і видав її разом із попередніми трьома окремою книжкою: «Вергилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским. Вновь исправленная и дополненная противу прежних изданий, Санктпетербург, в медицинской типографии». На окремій сторінці Котляревський зазначав, що попередні публікації вийшли в світ без його згоди[1]. Книжка містила словник з першого видання, а також авторський додаток під назвою «Дополнение к малороссийскому словарю», що мав 153 слова. Чимало помилок лишилися не виправленими[1].

1821 року Котляревський закінчив написання пятої частини «Енеїди», а 1827 року — шостої[1]. Письменник також склав новий українсько-російський словник до «Енеїди» на 1547 слів на базі першого словника з видання 1798 року. З біографічних нарисів про Котляревського відомо, що він працював над «Енеїдою» до кінця життя. Незадовго до смерті автор продав рукопис харків'яниновіО. А. Волохінову, який видав його завершений твір у шести частинах в 1842 році

 

А до того Еніїди писали на староукраїнській мові. 

view counter

Статистика

Всего тем на форумах 179677
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65032
Последний зарегистрированный пользователь beredis

Вы можете отметить интересные вам фрагменты текста, которые будут доступны по уникальной ссылке в адресной строке браузера.