Сьогодні в Україні ніхто і не дивується, коли держслужбовців чи бюджетників заганяють в Партію регіонів. Це вже не сенсаційна новина. Але загнати у ПР, щоб загнати у Верховну Раду – ось це новаторський стиль.

Так сталося, що на Сумщині є унікальний округ №160, який складається з двох міст: Конотопу і Шостки, з'єднаних невеличкою стрічкою сіл. Цей округ - залишок від витинанки округу №159 з центром в Глухові, зробленої спеціально під Андрія Деркача. І коли в глухівському окрузі для кандидата від влади конкурентів немає, то в Шостці-Конотопі результат не такий передбачуваний.

Не маючи власного прохідного кандидата, в Партії регіонів вирішили такого кандидата рекрутувати. І цим кандидатом є мер Шостки Микола Нога. На місцевих виборах Микола Петрович набрав 75% голосів жителів міста. Це вже не перша його каденція і він стабільно зберігає довіру шосткинців. В цілому результат адекватний реаліям, адже мер справді непоганий.

Мер міста обласного значення – фігура залежна від центральної вертикалі. От йому і доводиться йти на компроміси з провладною партією. В обласному центрі (м. Суми) є вже приклад, коли міський голова Геннадій Мінаєв, який, за його ж власним виразом, будучи "готовым на любую глубину копромиса" з Партією регіонів здобув частку лояльності від влади, але втрачає прихильність самих сумчан.

За відсутності власної підтримки, Партія регіонів намагається паразитувати на рейтингові успішних мерів. Мери з опиняються у безвиході.  "Коли вважають, що, наприклад, в одному регіоні обрали від однієї партії 5 глав міст, а партія в опозиції - що, це 5 глав будуть в опозиції? Я собі цього не уявляю... Я йому голову відкручу", - просто і конкретно заявив Віктор Янукович відразу після місцевих виборів. Всі розуміли, що це не жарт і навіть не гіпербола.

Коли раніше від мера вимагалося займатися каналізацією, водою, газом, демонструючи віддану прихильність до правлячої партії, то тепер постали нові завдання. Сьогодні Миколу Ногу посилають у Верховну Раду від ПР по мажоритарному округу. Саме посилають, бо на вибори він йти не хоче. Перед цим його фактично змусили вступити до партії та очолити міську організацію. Насправді Микола Петрович – нещасна людина, яку викидають з господарських питань у політику.

…Якби ж у справжню політику. У Верховній Раді успішний мер-господарник перетвориться на "кнопкодава", що за помахом руки Чечетова голосуватиме своєю і чужою карткою за всі законопроекти ПР. Які б питання не постали: від здачі національних інтересів до розширення повноважень президента, його картка голосуватиме "за".

    Колись у далекому 2008 Микола Нога відповідаючи на питання журналістів чому він досі безпартійний сказав таке: «Мэр не может быть в стороне от политики, но внепартийность дает ему возможность в реализации проводимой политики опираться на все политические силы, которые есть в городе, и право рассчитывать на их поддержку».

Схоже, що Микола Петрович свої принципи змінив та свій вибір зробив і нарікати за такий необачний крок може тепер лише на себе та на тих осіб які втягнули його в цю брудну гру.

Колись Григорій Сковорода висунув ідею "сродної праці". Полягає вона в тому, що кожен має займатися тим, в чому найбільше досягає успіхів. Гарний вчитель не буде гарним лікарем і навпаки. Керувати містом і писати закони – різні речі. Успішний мер – не означає успішний  народний депутат. Тим більше в такій підневільній фракції, як Партія регіонів. Прикро, що, зрадивши обіцянку працювати на шосткинців, Микола Нога буде працювати на нинішню владу.

…Таких "ніг" на осінніх виборах буде багато. Вони парадним кроком крокуватимуть в прірву разом з Партією регіонів. Помираючи сама, партія влади забирає їх із собою.