Сьогодні українська громада вшанувала пам'ять знищених фашистами у Сумській тюрмі 20 лютого 1943 року в'язнів. Серед них було і близько 280 підпільників-оунівців. У мітингу взяло участь більше 150 сумських патріотів. У зв'язку з тим, що феномен антифашистського і в той же час антикомуністичного підпілля ніяк не владається у голові деяких зашуганих гомосовєтикусів (бо за комуністичними міфами антифашистами могли бути або комуністи, або ж ті, кому комуністи дозволили називатися антифашистами), викладаю з ознайомлювальною метою статтю про сумських антифашистів-антикомуністів. «Україна для мене така велична, що я і вдруге не завагаюсь померти за неї» „Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за неї”. Цікаву властивість має людська пам`ять. Чим більше лихоліть проносилось над нашою землею, тим виразніше, рельєфніше проступають з минулого імена і справи тих, чий подвиг залишився непоміченим сучасниками. Непоміченим, бо для одних те, що сталося в ніч на 20 лютого 1943 року було оповито незрозумілою завісою мовчання. Для інших – сама згадка була небезпечною, а один тільки натяк на особисте знайомство з загиблими міг коштувати свободи. Втім, надамо слово свідку однієї з багатьох страт, які стались у нашому місті в роки німецької окупації. Схвильована літня жінка деякий час мовчить, витираючи сльози. Потім продовжує: “Ми жили тоді на Суджанській (нині вулиця Горького) якраз навпроти в’язниці. (на фото: тюрма в Сумах - з фондів музею УМВС в Сумській області). З вікон квартири її було добре видно. Особливо центральний вхід і територію за тюрмою, де були овочесховища. Вдень, коли проходили мимо – чули з вікон стогін і крики арештованих. В ту ніч 20 лютого ми з сестрою не спали вже до ранку. Бачили, як поліцаї з білими пов’язками на руках кидали в погреби гранати. Неля Іванівна Феденченко (а це вона була свідком страти) усе життя дивується: чому ось уже більш, ніж 60 років подробиці тієї страшної ночі оповиті мовчанням. Чому не проводять біля тюрми вшанування пам`яті замордованих окупантами сумчан, як це робилося в інших місцях. Пробувала писати, нагадувала дослідникам, виступала на зборах ветеранів та все марно. Глуха стіна байдужості. А через деякий час тюрму зруйнували і те місце залили асфальтом. Напрошується думка, що про цю подію раніше вигідно було мовчати. Вигідно, бо розстріляні тієї ночі в сумській тюрмі патріоти були не радянськими партизанами і не військовополоненими Червоної Армії. Вони були українськими націоналістами – членами Сумського підпільного осередку ОУН – Бандери і їхня загибель від рук німецьких окупантів аж ніяк не вкладалася в прокрустове ложе радянського міфу про „українсько – німецьких буржуазних націоналістів”. Опираючись на розсекречені архівні матеріали з’ясовується, що на Сумщині, як і по всій Україні в роки Другої Світової війни діяла розгалуджена підпільна мережа ОУН. Закладалася вона похідними групами, які після проголошення у Львові 30 червня 1941 року відновлення Української держави рушили на східну Україну піднімати народ на боротьбу1. А ось уривок із донесення Гестапо: 12 грудня 1942р. Суми. Політична ситуація. Рух опору української інтелігенції стає все більш агресивним. СД розкрило нитки аж до Києва, до центру руху Бандери. Дотепер арештовано обласного провідника Сапуна, двох районних провідників і 38 членів ОУН. Керівники школи перекладачів організовують мережу ОУН (рух Бандери) і підбирають підходящих людей, яких потім представляють як осіб, достойних довіри німецької влади... Театральні групи ведуть нелегальну пропаганду. Їхню діяльність і розмови важко проконтролювати. Згідно з деякими чутками, ОУН має намір будувати в Конотопі фабрику боєприпасів. Центр ОУН є у Києві. ОУН діє за принципом кілець. Можна бачити зовнішнє кільце, а серцевина залишається недосяжною3.” За скупими рядками гестапівського донесення відкривається цікава панорама подій і доль людей, яка раніше була відділена від нас грифом „цілком таємно”. Як стало відомо з інших джерел, в період німецької окупації Семен Семенович Сапун, директор приватної гімназії керував сумською організацією ОУН, що діяла під прикриттям “Просвіти”. У жовтні 1942р. він та інші керівники сумського підпільного осередку були заарештовані німцями і після жорстоких катувань розстріляні. Про це повідомляють матеріали архіву УСБУ в Сумській області. З початком німецької окупації йому вдається організувати “Просвіту” під опікою якої діяли школа перекладачів, українська гімназія, школа художньої вишивки. В школі перекладачів, яка містилася в будинку на Червоній (тоді Українській площі), відбувалася підготовка підпільників ОУН. Сапун влаштовував їх на роботу під виглядом викладачів. Так наприклад за документами школи художньої вишивки її штат складався з 46 чоловік, а фактично зі спогадів колишніх учнів, було 3-4 викладачі. Так само було і з школою перекладачів, про що і згадує наведений вище документ.Часто в приміщенні школи збиралося багато людей. Тут обговорювались плани діяльності, готувалися листівки, які закликали до боротьби з фашистами та боротьби за незалежну Україну. Розповсюджували бандерівські видання: ”Україна в боротьбі”, “За Самостійну Україну” та ін. Що стосується участі населення інших районів в українському підпіллі, то, як виявляється, вона була досить потужною. Так, в Лебединському районі один тільки актив ОУН налічував близько 50 осіб4. До речі, одну з останніх в цьому районі боївок УПА було знищено уже після війни енкаведистами в селі Лифине голодного 1947 року. У деяких, придатніших для партизанської війни районах (наприклад, Кролевецькому Конотопському та Шосткинському) наші підпільники організували не тільки боївки, а навіть цілі загони УПА, які боролися за Українську самостійну державу аж до 1948 року. меморіальна дошка). Тим часом сумських бандерівців підстерігала біда: агент НКВД, залишений для служби в поліції видав гітлерівцям С. Сапуна і його друзів, а начальник Краснопільської поліції (і одночасно командир партизанського загону!) Барановський – краснопільських патріотів на чолі з Гаврилом Мірошниченком. Старший помічник начальника політичного відділу Центрального штабу партизанського руху полковник Конкін того ж 1943 року засвідчував: “Протягом трьох місяців ідуть арешти німцями членів ОУН. Арештовано до 3000 осіб. З них у Сумській області 280 чоловік. Документи Державного архіву Сумської області (ДАСО) підтверджують факт розстрілу і спалення українських патріотів разом з іншими громадянами у дворі сумської в’язниці 20 лютого 1943 року: “В феврале месяце 1943р. отступая из города Сумы немцы согнали всех арестованых тюрьмы в ямы двух овощехранилищ (...) в количестве 650 человек, заперли двери овощехранилищ, открыли воздушные отверстия и начали бросать туда ручные гранаты, затем вылили в эти же отверстия горячую жидкость и подожгли, в результате чего все находившиеся там люди сгорели живьём. Деяким учасникам цієї підпільної групи вдалося врятуватися, але ненадовго: Режисер Сумського театру, теж оунівець Шовкун-Дунайський був заарештований 29.09.1945 року органами НКВД і засуджений за ст. 54-1а, 54-10 ч. 2, 54-11 КК УРСР на 15 років таборів (після звільнення у 1954 році помер на поселенні у м. Ташкент). Згодом сталінськими спецслужбами було створено фіктивний провід ОУН на сході України та ряд регіональних осередків. Таким чином на 5 березня 1944 р. за повідомленням радянських органів безпеки на території Сумської області було виявлено чотири осередки ОУН, заарештовано 18 учасників і на двох оголошено розшук8. Було встановлено нагляд і за родиною С.Сапуна, перейнявши “естафету” від гестапо. Всі ці роки над нею висіло тавро ворогів народу, дружину замучили постійними допитами, очними ставками. Не допомагало і те , що чоловік був розстріляний за антинацистську діяльність. З того часу минуло 65 років. Сімнадцяте літо над нами майорять синьо-жовті прапори, ті – яким присягали українські підпільники в роки війни, мріючи про незалежну, соборну Україну. „Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за неї” – таким було їх життєве кредо. Сьогодні над зітлілими кістками героїв по залитих асфальтом доріжках їздять авто, жваво йде торгівля. І ні імені в назвах вулиць, ні пам’ятника. Хіба що пам’ять і сумління. Але чи прийдуть вони до нас? P.S. Після вигнання гітлерівців з тюрми було звільнено 96 в’язнів. Невже нікого не залишилося в живих? Геннадій Іванущенко - директор Державного архіву Сумської області. |
Всего тем на форумах 180944
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65083
Последний зарегистрированный пользователь beredis
Гость
"Вони були українськими націоналістами – членами Сумського підпільного осередку ОУН – Бандери і їхня загибель від рук німецьких окупантів аж ніяк не вкладалася в прокрустове ложе радянського міфу про „українсько – німецьких буржуазних націоналістів”.
Це брехня. Ніяких організованих ОУНовців на Сумщині не було. Були просто зрадники і ті, хто співробітничав з німцями. Іноді НКВД навмисно приписувало їм буржуазний націоналізм.
А 23 лютого 43-го німці знищили просто полонених.
Ніде ні в архівах німців, ні в наших навідь не згадується ОУН. Це придумав або підробив Іванущенко.
А Сапун був пособником фашистів, режисера теж посадили за те, що співробітничав з німцями... актрів ніхто не знає, бо на вистави ходили тільки німці...
Після війни ті, хто співробітничав з німцями, поховалися по лісах і продовжували воювати з власним народом, поки їх не знищили, бо вони були звичайними бандитами...
А зараз ницики приписують їх до своїх героїв.
Зараз у нас вільна Україна, але типи на зразок Іванущенка руйнують її соборність... роздмухують національну ворожнечу....
vartyukh
Ох, вже ці Гості... Звідкіля у них оцей синдром Хоми-невіруючого? Як кажуть, ти йому в очі сци ...
Моя відповідь: від класної обробки їхніх мізків стереотипами комуністично-расєйської національної ідеології. Обробка була наскільки ефективною, що коли їм подаються факти, які є протилежними їхнім світоглядним ціннісним настановам, то факти просто відкидаються. Бо якщо факти не вписуються у їхню таку єдино можливу правду, то тим гірше для фактів. А повинно бути якраз навпаки. Спочатку факти, а вже на їх основі робляться певні світоглядні висновки.
Коротше кажучи, читаємо уважно:
http://history.org.ua/index.php?urlcrnt=LiberUA/select_PDF_seria.php&isbn=epubl_2007_oun
http://history.org.ua/index.php?urlcrnt=LiberUA/select_PDF_seria.php&isbn=epubl_2009_oun
І лише після цього робимо висновки. Тоді стане зрозуміло, що попередній допис на рівні фактів - суцільна брехня. На рівні цінностей - дрімуча комуністична ідеологічна зазомбованість.
Славик
Petlyura написал:
Вот именно! Коммунистические зомби вокруг нас, завзятых украинцев. Их нужно нейтрализовать.
vartyukh
З ними потрібно дискутувати, екстреміст ви наш форумний.
Іванущенко Г.М.
Це придумав або підробив Іванущенко. (Гость)
"Это все придумал Черчилль в 18-м году" (В. Высоцкий)
№ 1
Список керівників ОУН, складений агентом Гестапо
для начальника Краснопільської поліції Барановського
2 серпня 1942 року
С.З.!
При цьому надаю списки керівників ОУН
Прізвище, імя Посада в державних установах Яку несе організаційну роботу в ОУН Приміт.
Лебідь Київ - Міністр закордонних справ
Андрій (псевдонім) Київ. професор. Організатор по Київщині
Сапун Суми – директор гімназії обласний організатор
(…)* Григорій Андр. Київ. - інструктор Центру ОУН.
Негляд Опанас Бранцівка – секретар школи керівник округи
Дзендзеловський Краснопілля - інспектор керівник району Наш**
Дяченко Михайло Попівка – комірник Керівник підрайону
Забара Степан Єв. Самотоївка, переводчик Керів. підрайону
Мирошніченко Красноп. бургом. сімпатик.
Любченко Лебедин Керівн. району.
Олійник Лебедин Керівн. району.
Кушнір Полтава Керівн. області.
Ігор Іван Андр. Полтава Керівн. області.
Пономаренко Вл. Харків – інс. освіти. Керівн. області.
***2/VIII-42 р.
Архів УСБУ в Сумській області, спр. П-10468, арк. 220.
Оригінал. Рукопис.
_________________________________
*Нерозбірливо – упорядн.
*Підкреслено в тексті – упорядн.
*Підпис (Дзендзеловський) – упорядн.
№ 2
*Розпорядження начальника Краснопільської поліції Барановського
про арешт членів ОУН та проведення слідства
16 жовтня 1942 року
НАЧ. ПОЛИЦИИ с. КРАСНОПОЛЬЕ
Г[-]ну СЕМА**
Приказываю Вам немедленно на основе Ваших данных арестовать всех лиц участников к делу О.У.Н. разделить их по камерам, не допускать переговоры. Никаких передач или свиданий. Поставить пост.
Обыски произвести, искать литературу, переписку, оружия, и т.д.
Относительно Дзензиловского я дал Вам указания направить ко мне.
Учтите, что за связь арестованного с арестованным Вы отвечаете головой своей.
Будьте в деле О.У.Н. безпощадны, и все кто имел к этому делу отношение, всех кто направлял удар против Немцев арестовать по всем правилам.
На каждого человека дайте сводку в чем он обвиняется, в этом деле, с кем он был связан.-
Испольнение немедленное, никаких санкций Жандармерии не нужно, я приказываю и я отвечаю.
Смотрите только что бы невинные люди не попадались.
Нач. Полиции
Цугефирер и Мельдексперирер С.Д.
/Барановский/***
16./X.1942.
Архів УСБУ в Сумській області, спр. П-8778, т. 2, ч. 2, арк. 711 (пакет).
Оригінал. Машинопис.
_________________________________
*Дописано від руки чорнилом: «получил 16.10.42 в 1500, підпис Семи» – упорядн.
**Тут і далі підкреслено в тексті – упорядн.
***Підпис Барановського – упорядн.
№ 3
Витяг з протоколу допиту Дзендзеловського І.Г.
про агентурну розробку Краснопільської організації ОУН
27 березня 1943 року
(...) В предъявленном мне обвинении виновным себя я признаю в том, что я действительно в ноябре месяце 1942 года был завербован немцами как секретный агент гестапо дело в том, что я еще до этого имел [связь ?] с начальником немецкой полиции Краснопольского района Барановским и под его руководством разрабатывал контрреволюционную националистическую организацию ОУН – Краснопольского района. (…)
Архів УСБУ в Сумській області, спр. П-10468, арк. 19.
Оригінал. Рукопис.
№ 4
Донесення колишнього агента гестапо Дзендзеловського І.Г. в особливий відділ НКВС про підпільну мережу ОУН
22 лютого 1943 року
Копія
НАЧАЛЬНИКУ ОСОБЛИВОГО ВІДДІЛУ НКВС
Від ДЗЕНДЗЕЛОВСЬКОГО Івана Гавриловича,
що проживає в селі Краснопілля.
По розпорядженню командира партизанського отряда ім. ВЧК БАРАНОВСКОГО, повідомляю Вам про нижче слідуючу агентуру українських націоналістів /ОУН/, оставшихся для проведення підривної роботи проти Радянської влади.
Нижче подаю:
10. ФЕДОРОВА Мария Дмитровна, село Бранцівка, працює зав. Бранцівської школи,¸переховувала ОУН літературу, чоловік її теж репресований за націоналізм /здається в 1938 році/.
22/ІІ-1943 року.
Підписав ДЗЕНДЗЕЛОВСЬКИЙ
З оригіналом згідно: СТ. СЛІДЧИЙ СЛІДЧОГО ВІДДІЛУ УНКВС
СТ. ЛЕЙТЕНАНТ ДЕРЖБЕЗПЕКИ-
/МЕЩЕРЯКОВ/.
Архів УСБУ в Сумській області, спр. П-11945, арк. 64.
Копія. Машинопис.
Гость
Ці списки дійсно є.
Але їхнє призначення спрямоване не на виявлення організації ОУНівців, а на виявлення пересічних громадян, які підозрювалися або переслідувалися НКВД за буржуазний націоналізм і можуть бути використані у співробітництві з німецькою владою. А таких було дуже багато....
Крім того, це донесення секретних агентів і просто доноси, які іноді мали наклепницький характер...
Це не офіційні документи ОУН. А тому вважати, що в Сумах була офіційна організація ОУН - це просто балачки...
У Сумах і зараз є придурки, які можуть убити когось, чи підірвати щось... Але це не значить, що це організований тероризм...
Гость
Пане Іванущенко! Вам треба ще вчитися аналізувати історичні джерела за їхнім походженням та класифікацією. Навчитися виявляти історичну значущість кожного документа за науковими критеріями історичного дослідження, а не ліпити висновки на основі листування міських провокаторів і зрадників з гестапівцями чи з НКВдістами...
Вам треба вчитися на історика. А може просто вчитися....
vartyukh
Ніфіга собі! Тут деякі з наших Гостей вже й про джерелознавство та методологію історичного дослідження заговорили? І все це для того, щоб знову ж таки зробити поспішні висновки, що пану Іванущенку просто потрібно вчитися. Зараз ніколи, а прийду з роботи, побалакаємо про зовнішню і внутрішню критику джерел.
Славик
Хотел бы сказать, но - промолчу на этот раз.
mentat
Петлюра: "або за комуністичними міфами антифашистами могли бути або комуністи, або ж ті, кому комуністи дозволили називатися антифашистами"
Абббсолютно согласен. Но есть маленькое "но". Все антифашисты разных стран не имели таких одиозных лидеров как Бандера и Шухевич и такой нелюдской идеологии. Например в Польше существовали две партизанские силы. Это общеизвестно. Армия Людова (прокомуннистическая) и Армия Крайова (проанглийская, антисоветская). Последняя в массе своей погибла в Варшавском восстании по политическим причинам, но даже махровые советские источники не называют Армию Крайову профашисткой (в принципе совсем замалчивают), в отличие от ОУН, или французские "маки", или югославские партизаны Тито, они тоже были антифашистами. Если вы скажете, что Сапун не имел никакого отношения к УПА-ОУН, но боролся с захватчиками, я соглашусь с вами. Однако: " арештовано обласного провідника Сапуна, двох районних провідників і 38 членів ОУН. Керівники школи перекладачів організовують мережу ОУН (рух Бандери) і підбирають підходящих людей, яких потім представляють як осіб, достойних довіри німецької влади..." Вы создаёте новые мифы. Нужно ли это?
Гость - Петлюрі
Іванущенко, мабуть, слухав курс методики опрацювання історичних джерел на істфаці у Щербаня. А той правильно вчить: Переписувати те, що попадається на очі і видавати за своє... або так, як собі подобається...
vartyukh
Шо ж це ти гад беспедєльнічаєш. Як ти можеш ім'я самого Петра Миколайовича Щербаня подавати в контексті з іменем якогось там Іванущенка?
Славик
Petlyura написал:
Не коси под моего друга Петлюру.
vartyukh
Гость писав:
Це не офіційні документи ОУН. А тому вважати, що в Сумах була офіційна організація ОУН - це просто балачки
Знову черговий Хома-невіруючий. Як же ж попередньо сформовані вірування не дозволяють помітити історичні факти?
Коротше кажучи,слідчі НКВС, які 5 червня 1945 року допитували одного із членів Сумської ОУН Григорія Сергієнка ситуацію знали краще, ніж наш черговий Гость, тому Сергієнка запитали прямо:
"Вопрос: С какого времени Организация Украинских националистов в городе Сумы считалась организационно оформленной?
Ответ: После письма Сапуна в Западную Украину, в январе 1942 года в город Сумы приехали из Центра ОУН связные Савченко и Швачко, доставили националистическую литературу, значки членов ОУН,***** а также информацию об ОУН деятельности в Западных областях Украины. Сапун их устроил в гимназию якобы студентами, а Савченко по совместительству и охранником. Это давало возможность законспирировать их целеустремленный приезд в Сумы. Так как директором гимназии работал Сапун, то Савченко и Швачко имели возможность и выезжали периодически в прилегающие к Сумам районы для организации там общества "Просвита" и ОУН. Сапун мне говорил, что Савченко и Швачко присланы с центра ОУН не только как связные, но и как инструктора по организации ОУН. Савченко и Швачко контактировали свою работу только с Сапуном. (…) Таким образом, в январе 1942 года была организационно оформлена Организация Украинских Националистов…"
ОУН-УПА на Сумщині. - Суми, 2009. - Т. 2. - С. 95.
І в цілому прецікавий це документ - протокол допиту Сергієнка
У висновку я все про те ж: ЧИТАЙТЕ, будь-ласка, рекомендований вище збірник документів і нісенітниць на цьому форумі стане на порядок менше.
Гость
Petlyura написал:
Ваш шановний Петро Миколайович переклав на українську російський підручник А .Філіпова "Новейшая история Росии" і видав за свій, ні разу не пославшись на автора. Говорять, що на конкурсі наукових праць викладачів у педунівері йому за цей шедевр навідь премію присудили...
Олександр Бойко
Чи не найцікавіше, що є докімент-доповідна МГБ про існування Сумського обласного Проводу ОУН, датовано 1950-м роком.
коловрат
Бойко, ну що ти так примітивно? це ж 100% що місцеве МГБ вислужувалося перед Мацковскім керівництвом і розписувало тяжкість своєї роботи в умовах, коли за кожним кущем - укрбужнацик з утинком ))) за це можна було провали по якимось іншим показникам замилити, за впійманого дядька-грибника отримати орден як за знешкодження "оунівця", і взагалі кар"єрно зростати.
Бандера, очевидно, також повністю вигаданий персонаж. Польська поліція виправдовувала своє існування страшною загрозою гіпотетичного бунту неіснуючих українців, німецький абвер - списував купу марок на агентурну роботу з неіснуючим українським підпіллям, радянське НКВД - набирало бали на боротьбі з укрбуржнаціоналізмом, а українці (яких придумали разом поляки, мокалі і жиди) тішилися думкою, що вони таки є і у них є свої оборонці )))
ну, ти зрозумів іронію )))
гость 80
Ага,вы чтож,думаете,что пан Вонющенко так часто за денежкой аж в Британию мотается,чтобы вам тут про подвиги советских партизан рассказывать??? Кто платит,тот и музыку заказывает безработным музыкантам.