О.Шевченко:
Проти створення Українського дому в Сумах проголосувала колишній керівник ОУН у Сумах Алла Ярова, один із колишніх активістів СУМ Віктор Бобиренко.

Они, наверное, правы, потому что видят дальше тебя. Они люди умные и опытные и понимают, что открытие Украинского дома в Сумах может повлечь за собой непредсказуемые события - например, массовые беспорядки, столкновения между разными течениями среди сумского украинства. Возможно, прольётся кровь. Поэтому лучше пока идею с Украинским домом отложить до лучших времён. А пока советую пойти в евреям и договориться насчёт аренды за символическую плату по субботам синагоги. Или можешь пойти к полякам, к немцам, ассирийцам или к Бобыреву. Они - интернацоналисты и всегда готовы помочь своим украинским братьям.

Увесь радикалізм і націоналізм закінчується біля банкомату, в який запхнута твоя зарплатна картка. Зараз у А.Ярової доволі престижна і високооплачувана робота. Людина проявляє лояльність, поміркованість і стриманість. Вітя Бобиренко теж так себе вів на державній службі. Зараз, поза її межами , він публікує різкі статті, викриває корупцію у владі і непатріотичність її представників.

Точка сидіння визначає точку поведінки. І справа не в тому, що ці люди погані чи хороші, а справа в тому, що, за невеликим винятком, ми всі такі. Тихі і помірковані при владі і теплих місцях і непримиримі опозиціонери при відлученні від цих місць.

Недаремно шановні панове, що сповідують націоналістичну ідею, в тому числі і на сторінках цього форуму, постійно звертаються до своїх героїв з минулого. А сучасна історія незалежної України за останні 20 років якось не змогла спродукувати національних (націоналістичних) якщо не героїв, то хоча б незаперечно авторитетних особистостей. Ні на рівні країни, ні, тим більше, на сумщині.
П. Петлюра , схильний до аналітики та роздумів, як це можна пояснити?. Адже в короткий часовий проміжок збулась грандіозна подія, здійснилась віковічна мрія українського народу- мати незалежність і свою державу. І що???

Та я вже ніби трохи писав про це. Насамперед, мені видається, що потрібно відмовитися від таких ідеологічних конструкцій як "віковічна мрія українського народу". Отже, 24 серпня 1991 року. Кому була потрібна у той день самостійна українська держава? Частині українського народу, насамперед етнічним українцям, кількість яких збільшувалася по геомертичній прогресії з кожним кілометром на захід України. Далі, найбільш загартованій у боротьбі з комуністами частині народу - дисидентам. І як не дивно, партійній номенклатурі. Це оті, у кого точка сидіння визначає специфіку політичної поведінки. За самостійну Україну тому, що потрібно подалі від "демократичного" Єльцина. Бо прийде той Єльцин - не дай Боже ще й люстрацію проведе. Ось що рухало комуністичними депутатами, які так дружно дерли свої жирні ручки за політичну незалежність України у Верховній Раді. Решта населення України, як мені видається, просто не "врубилася" про що йде мова. Звідсіля й такі прекрасні результати на референдумі 1 грудня 1991 року. Отже, комуністичній номенклатурі вдалося зберегти реальну владу над українцями.
Основний висновок з усього оцього: це сучасне глобальне нерозуміння більшістю українців природи і функцій демократичної форми державності, яку ми нібито зібрався будувати і прекрасне розуміння сучасною українською ылітою (вони ж - постарілі колишні партноменклатурщики тепер уже разом із своїми дітьми), що влада - це найвища цінність і триматися при ній треба до останнього. В ідеології лібералів є красива максима: "Держава - це служба сервісу". Держава - це лише обслуговувач шкурного інтересу законослухняного громадянина, і не більше. Тому вона завжди вторинна, вона завжди засіб для реалізації мети - свободного існування громадянина. Якщо ж цій максимі колись судилося на бути обрисів реальності, то при умоі якщо: а) населення усвідормить свій шкурний інтерес, а усвідомить воно його тоді, коли матиме (звідсіля : дайош середній клас); б) не боятиметься його відстоювати у боротьбі з тією самою гіпертрофовано роздутою державою. Держава яка працює на громадянина - це наслідок особистих зусиль громадянина. І не просто зусиль, а інколи ще й жертовності. Ох, як же цього слівця не любить і боїться обиватель. Він же бо звик, що якийсь добрий бозя принесе йому його щастя просто так. Отже, держави не повинно бути багато. Це означає чиновників не повинно бути багато. Ну і т. д. і т. п. Про національни аспект української держави, як ви помітили, я поки що нічого не говорив.

Многабукв, петлюра.

это потому что ты боишься простых выводов из тобой написаного:

А саме:
"Украинська идея" - для "патриотив" - способ дорваться до власти.
ты дорвешься до власти - тоже бушь голосовать за жп а не за мову.

Нацианал-пидраитизм - зло.
А бабло пабиждает зло.
Ниче нового.

Так я дозволю собі завершити. Як на мене, то на сучасному етапі творення української нації потрібно подолати перше глобальне протистояння - влади і населення. Ви ж подивіться: ми всі біднішаємо, а кількість чиновників все збільшується (і всі з комуністично-комсомольським минулим). Не знаю настільки вони там ефективні менеджери, а те, що вони ефективний паразитичний клас - це точно. Основе - це сильна українська нація і ефективна українська держава при ній, а не навпаки. На жаль, це глобальне завдання може виконати масовий тип українця трохи з іншими мізками, ніж сучасний. Сучасне ж населення - це ті, кого багато, але на жаль вони не в змозі зупинити жирування класу чиновників. Чиновник, що уособлює сучасну українську державу є істотою принципово продажною, тому ним рулить той, хто має гроші. А отже реально сучасна держава обслуговує інтереси невеликої купки супербагатих укранців. Об'єктивно вона для них, насамперед, і існує як це не парадоксально може звучати для консервативних патріотів (тому не говоріть, що маркстистський метод аналізу суспільства помер). Коротше кажучи, кандидатам у члени майбутнього середнього класу своє місце під сонцем ще треба відвоювати. Війна - основне. Будь готовий до бойових дій - і буде тобі щастя. Дехто також стверджує, що не активна боротьба, а працьовитість середньостатистичного українця може привести до розквіту нації. Тут я скептик. Сучасному паразитичному класу що потрібно? Правильно. Залишатится при владі через своїх дітей і внуків до безкінечності. Що таке працьовитий народ? Це особисте збагачення, а отже й усвідомлення необхідності захисту цього свого багатства. І це власне намагання перевести свій сформований інтерес на політичний рівень. Для українських чиновників це означає, що досить значна частина населення України буде "качати права", не віддавати савого кровно заробленого у вигляді податків чи хабарів, вона реально буде пробувати підім'яти чиновника під себе. Тобто буде тим новим політичгним класом, який захоче сам рулити країною. Об'єктивно сучасному чиновництву, щоб залишитися при владі, потрібно гасити самостійну ініціативу, не давати утворитися самостійній силі на ймення середній клас, яка може поставити на місце чиновника, що зажрався. Звідсіля ми можемо відповісти й на питання чому ніяк не йдуть зараз в Україні реформи, спрямовані на оздоровлення економічної ситуації. Успішно проведені реформи - це смерть для класу чиновнитків як класу паразитичного. Тому найімовірніше, що надалі імітація реформ в Україні продовжуватиметься. Справді, чому ж це оті паразити вкупі з супербагатими добровільно повинні рубати гілку на якій сидять, зрікаючись фактично влади. Бідний народ, відсутність розвинутої економічної системи - це і є єдино можливе середовище де клас чиновників-паразитів може почувати себе комфортно.

(і всі з комуністично-комсомольським минулим).

Яровая? Бобиренко?

 

Олексій ШЕВЧЕНКО написал:

колишній керівник ОУН у Сумах Алла Ярова — нині проректор Академії банківської справи у Сумах, відома у певних колах Києва та Західної України як велика українська патріотка. Так само проголосував один із колишніх активістів СУМ Віктор Бобиренко. Тоді він був начальником Управління СОДА сім’ї, молоді та спорту, нині голова Сумської обласної організації “За Україну”. Прикро те, що лише один голос усе вирішив. Площі були передані приватному підприємцю, редактору російськомовної газети “Панорама” Євгену Положію, який виховав “кадра” Савіна, який працював у цій газеті та організував глумління над українськими символами на Говерлі. Є. Положій — син відомого українського письменника, пише прозу українською мовою теж, видає книжки. Його теж, можливо з подачі А. Ярової, в Західній Україні вважають великим патріотом. Тому у грудні він планує побувати з презентаціями в Івано-Франківську, Тернополі та Львові. […]
22 Грудня 2010

Описаны события 2007 года, когда безумный Черняк (депутат горсовета) и процитированный Шевченко, хотели хапнуть здание по адресу Красная Площадь 6 под "так называемый" Украинский Дом. Они (Просвита (Шевченко) и Видкрите Суспильство (Черняк)) 120-150 (примерно) квадратам дать ладу не могли, а претендовали на все здание. 2-ой этаж выселился (донецкие). И на конкурсе (на конкурсе!) второй этаж отдали в аренду Положию, так как он предложим самую высокую аренду (около 80 грн. м2). И до момента приватизации ее платил, кстати. Какой "Украинский дом"? Причем тут Яровая и Бобыренко, если Черняк и Шевченко внятно не смогли объяснить зачем им столько помещений под "Украинский дом"? И что такое "Украинский дом" вообще и что в нем будет? Сам Черняк на тот момент сдавал в нелегальную субаренду козакам свои 2/3 помещений. А в "Просвите" умудрились за 2 года (с 2005г.) не забить ни одного гвоздя в свою "Свитлицу" и на помещения было страшно смотреть.
Не пойму, зачем поднимать события 3-4 летней давности? Тем более. поднимать добродию Шевченко, который выглядит в этой истории далеко не лучшим образом.

 

Petlyura написал:

Коротше кажучи, кандидатам у члени майбутнього середнього класу своє місце під сонцем ще треба відвоювати. Війна - основне. Будь готовий до бойових дій - і буде тобі щастя.

М"яко кажучи-дуже суперечлива теза. Війна- і буде щастя середньому класу?
По-перше, загальний добробут, порозуміння, громадянське суспільство не формуються у війні. Революція, громадянська війна, "зачистки" і інші важкі моменти історії не дали позитиву, однозначно.
По-друге- війна з несправедливістю, з чиновниками, з владою та олігархами для середнього класу???
Що таке наш середній клас- це, як правило сімейний бізнес, магазинчик, перукарня, майстерня. ці люди будуть платити хабарі, триматись тільки за своє і вийдуть на майдан коли постане повна загроза їхньому бізнесу, як було з Податковим кодексом для спрощенців. Якщо на те пішло, то війну можуть воювати шахтарі, працівники заводу Фрунзе, і їм подібні. Війну і розруху потрібно ліквідувати в першу чергу в головах людей.
Певна річ, треба виховувати і прищеплювати народу той рівень свідомості, при якому потрібно постійно відстоювати свої права і свободи і політичні і економічні. На жаль народ неосвічений, байдужий і з дулею в кишені. То є наш менталітет.

 

Petlyura написал:

(і всі з комуністично-комсомольським минулим). Не знаю настільки вони там ефективні менеджери, а те, що вони ефективний паразитичний клас - це точно.

Скажу те, що знаю. На керівну роботу в комсомолі підбирали так: відповідний вік, якість навчання (успішність),обов"язково стаж роботи з основної спеціальності, рекомендації з останньої роботи, загальна освіченість, навіть загальний вигляд. Постійні навчання, кадровий резерв, коли людина готувалась до певної посади забезпечували те, що на кожному щаблі людина відповідала ПРОФЕСІЙНИМ вимогам в сфері, яку ми називаємо державне управління. Звичайно, був і кар"єризм і партійна дурість, але не було такої кадрової вахканалії, такого махрового непрофесіоналізму і безпорадності як зараз. І ще, не було такої вседозволеності, кругової поруки і дерибану. І було бажання будувати професійну кар"єру, бути затребуваним в майбутньому, а не жити по принципу-"Нацарюю сто рублів і втечу" Звичайно- то минуле, повинні бути інші підходи, але коли ми зминулого не можемо взяти позитивні уроки, відкидаємо все, що було, то й результат маємо той, що маємо.

 

Комиссия по майну написал:

И что такое "Украинский дом" вообще и что в нем будет? Сам Черняк на тот момент сдавал в нелегальную субаренду козакам свои 2/3 помещений. А в "Просвите" умудрились за 2 года (с 2005г.) не забить ни одного гвоздя в свою "Свитлицу" и на помещения было страшно смотреть.

Да совершенно верно. Были банальные шкурные интересы с двух сторон. И дело не в отсутствии помещения для продвижения национальных и патриотических идей, а в отсутствии самых идей как таковых и, главное, количестве носителей их среди сумчан для их реализации.
Был вчера, кстати, в центре и проходил мимо обсуждаемого помещения. Ну как не стыдно владельцу- писателю-интеллектуалу Положию за ужасный внешний вид своего сарая в самом сердце города Сумы.!!!!
Патриоты, бля, шо с одной, шо с другой стороны. Рыцари без страха и упрека. Путешественники в Лимпопо и обратно.

 

Petlyura написал:

Коротше кажучи, кандидатам у члени майбутнього середнього класу своє місце під сонцем ще треба відвоювати. Війна - основне. Будь готовий до бойових дій - і буде тобі щастя.

Югославия не даёт покоя? Здесь будет круче, но не бедные с богатыми, по национальному признаку. Заодно и Белоруссия грохнет. Как в Тунисе. Россия вынуждена будет подписаться. Мечта пиндосов!

 

Petlyura написал:

Успішно проведені реформи - це смерть для класу чиновнитків як класу паразитичного.

Это смерть прежде всего вам. Потому, что в благополучном обществе не могут существовать радикальные политические течения. Чем общество благополучнее, тем оно менее политически активно. Чиновников уничтожить невозможно - они неотъемлемый атрибут державности, как колёса в автомобиле. В нашем же случае: к "Ланосу" присобачили шины от "КрАЗа" и хотим, чтоб это чудо ехало.

 

Комиссия по майну написал:

безумный Черняк (депутат горсовета)

Черняк цілком притомна і порядна людина, а ти типова наволоч.

Леша прочитал статью по твоей ссылке. А теперь скажи мне пожалуйста как у Просвиты можно было отобрать то что по закону было за ней закреплено? Ты случайно не родственник Лени Голубкова (АО "МММ")?
И скажи мне пожалуйста что тебе непонятно еще, если он имеется в самой статье? Не хочу обижать всех нациков, но они какие-то недоумковатые. Как можно допускать к власти людей которые даже не смогли отстоять себе тпкой пустяковый вопрос? Ну допустим мы вас к власти, что дальше? Заменим у Ланоса колеса от КРАЗА на колеса от КАМАЗА. Национальной свидомости и патриотических чувств, если в голове не хватает, недостаточно для управления страной.

 

Гость написал:

Национальной свидомости и патриотических чувств, если в голове не хватает, недостаточно для управления страной.

Нужно всегда начинать с чувств. Если чувства есть, то мозги потом приложатся сами собой. А если чувств нет, то никакие мозги не помогут. Вот если б Черняка избрали мэром, то было бы больше толка, чем сейчас от Мини.

 

Комиссия по майну написал:

как он предложим самую высокую аренду

         Ты уж лучше молчи, а то кто-то еще расскажет как "прозрачно" проводятся конкурсы, чтобы победил нужный человек. 

Ознайомившись з думками однієї сторони стосовно «УКРАЇНСЬКОГО ДОМУ» вирішив поцікавитися цією історією у самого Олексія Шевченка  та попросити у  «Просвіти матеріали, які є з цього питання.

В результаті вийшло своєрідне інтерв’ю

Крім власних питань, використовую запитання опонентів:

Гость: Не пойму, зачем поднимать события 3-4 летней давности? Тем более. поднимать добродию Шевченко, который выглядит в этой истории далеко не лучшим образом.

О. Шевченко:

 Питання «Українського дому» в Сумах буде існувати, доки в Сумах існуватимуть українці.

Кореспондент: Навіщо «Український дім», адже  в одній з телепередач Алла Ярова на запитання про «Український дім» заявила, що «Український дім» в Сумах не потрібний, адже український дім – вся Україна…

О. Шевченко: Українка так сказати не могла. Адже створення та намагання створювати «Українські доми» взагалі і в Сумах не перше. Пов’язане воно з тим, що українці в умовах  перебування в російському чи інших середовищах завжди і скрізь хочуть створити хоч би невеличкий острівець, де вони могли б відчути себе на Батьківщині. Хоч це  своєрідна ілюзія наявності Батьківщини, але вона дає своєрідне психологічне полегшення. Разом також легше зберегти те українське, що  залишилося.

Фактично «Український дім» у Сумах вже декілька разів був.

За  інформацією краєзнавця О. Лєнського

 У 1918 році, за гетьмана Скоропадського такий дім був у будинку Харченка (хороший, великий особняк, який не зберігся) Там розміщалася «Просвіта» і були створені театр, котрий виступав по містах і селах області та велика українська бібліотека.

Тоді «Просвіті» жилося найкраще за всю історію. Їй  допомагала міська управа та українська кооперативна спілка.

Згаданий осередок був знищений пізніше Радянською владою, активісти репресовані.

Серед розстріляних був і засновник,   організатор та перший директор Сумського історико-художнього музею Никанор Онацький

За інформацією краєзнавця Г. Іванущенка.

Під час фашистської окупації «Просвіта» відроджується. Тоді в Сумах  фактично  існував  «Український Дім». Він знаходився у великому, мабуть одному із кращих на той час  триповерховому будинку за тодішньою адресою: Українська площа, 17, де  ще не так давно перебував  свій останній час банк «Україна», а зараз КРУ.

  У цьому будинку, в самому центрі міста, знаходилася  українська гімназія,  школа перекладачів, школа вишивки, працювало багато гуртків, часто збиралося багато людей. Це був відомий у місті осередок відродження української духовності та культури.

Дізнавшись про  антифашистську діяльність просвітян , активістів цього осередку німецькі окупанти спалили живцем в овочесховищі (нині місце автостоянки по вул. Праці). Там же загинув і Семен Семенович Сапун - директор названої приватної гімназії, організатор та керівник «Просвіти» та ОУН у Сумах.  Він колишній вчитель фізики школи № 4 та  мученик підвалів НКВД у довоєнний час , які знаходилися тоді у нинішньому старому корпусі «Палацу дітей та юнацтва». 

Репресії активних просвітян тривали і після Другої світової війни. Брата відомого у всьому світі шевченкознавця Павла Зайцева  Олександра Зайцева «смершівці» знайшли аж у Західній Європі. Він помер у дорозі від розриву серця під час допиту, коли його везли на Батьківщину для слідства і суду.

За іронією долі, саме батько братів Зайцевих був тим учнем, який повідомив колись поліції про українську організацію гімназистів у Олександрівській гімназії.

Після проголошення Незалежності громадським організаціям був переданий будинок колишнього міському партії (біля ЦУМ, або в одному дворі з Інститутом фізики). Але на нього поклав око А. Єпіфанов. Організації з приміщення виселили. У останніх, хто не хотів виселятись зробили підпал. Якийсь час згадане приміщення належало Академії банківських справ, а зараз якомусь банку.

Гость: Описаны события 2007 года, когда безумный Черняк (депутат горсовета) и процитированный Шевченко, хотели хапнуть здание по адресу Красная Площадь 6 под "так называемый" Украинский Дом.

О. Шевченко: Після проголошення Незалежності «Просвіті», біля пам’ятника Т. Г. Шевченку у цьому ж домі за адресою: Червона площа,6 було виділено частину приміщення.

 В кінці 1999 року О. Г. Шевченком, як головою Сумського міського товариства  «Просвіта», був написаний та поданий до Сумської обласної державної адміністрації  проект культурно-духовного центру «Український дім», який вже давно реалізовувався ентузіастами без будь-якої допомоги з боку держави чи Всеукраїнського товариства «Просвіта». Суть проекту полягала у створенні «Українського культурно-духовного центру та надання приміщень для українських патріотичних організацій.

Цей проект   підтримав своїм  Дорученням  від 25.10 2000 р за № 38  пунктом  11 колишній голова Сумської обласної державної адміністрації  В.П. Щербань та колишній міський голова   О. М Андронов,  який своїм листом  від 26.09. 2001 року повідомляв, що відділами Сумської міської ради опрацьована можливість розширення існуючих приміщень товариства  «Просвіта»  в будинку за адресою Червона площа №  6  за рахунок прилеглих приміщень Сумського міського управління земельних ресурсів  для створення «Українського дому» та   вирішується питання про перенесення відділів цього управління в приміщення  іншого будинку… Земельні ресурси виселили.

Після того, як тогочасний голова Сумського обласного товариства «Просвіта» Б.С. Манжела (як з’ясувалось пізніше, колишній штатний працівник КГБ, а пізніше освідомітєль за кличкою «Слива») безпричинно зняв з посади голови Сумського міського товариства «Просвіта» та вивів з членів обласного Правління О. Г. Шевченка і той змушений був покинути товариство - просування проекту «Український дім» припинилось.

Після «Помаранчевої революції» цей будинок  був розподілений між переможцями Помаранчевої революції - депутатами міської ради фракцій «Нічний дозор» (власником 153 м. кв. став депутат О. Такул) та фракції БЮТ, (депутат В. Черняк). Але найбільшу площу  220 м. кв., у цьому будинку депутатами Сумськї міської ради було віддано приватному підприємцю, Є. Положію. Головою Сумської обласної державної адміністрації на цей час був виходець із Західної України П. Качур, а міським головою росіянин Г. Мінаєв

Понад рік новому голові товариства  «Просвіта» О. Г. Шевченку довелося оббивати пороги тодішнього голови міста С. Клочка та його заступника О. Помазана, щоб повернути хоч би частину відібраного у «Просвіти» приміщення. Якщо площа наданого «Просвіті» 1993 року складала 81 м. кВ. то повернуто було 45 м. кВ.

Нині на відвойованій площі   здійснили реконструкцію та ремонт і створили культурно-духовний центр українців «Світлиця», метою діяльності якого є пропаганда любові до України та виховання патріотизму.

О. Шевченко: Черняк не зовсім безумний. Коли колишній в. о. міського голови С. Клочко нагородив його приміщенням за попередню співпрацю, щоб виправдати такий подарунок в очах інших він оголосив, що буде створювати «Український народний дім».

Они (Просвита (Шевченко) и Видкрите Суспильство (Черняк)) 120-150 (примерно) квадратам дать ладу не могли, а претендовали на все здание.

О. Шевченко: Ще й досі не знаю на що претендував Черняк, але «Просвіта» в тому числі і під час пікетувань сесій міськради вимагала, щоб другий поверх віддали українським патріотичним організаціям, зокрема молодіжним. На першому поверсі ми пропонували зробити Український культурно-духовний центр.

Хто хотів насправді захопити приміщення підтверджує приватизація зайнятих площ Такулом і Положієм. Наше приміщення не приватизоване, хоч ми у ньому з 1993 року.

На першому поверсі «Просвіта» займає лише 45 м. кВ. Приблизно ще 150 м. кВ. «Нічний дозор» - Такул та Черняк – БЮТ. Саме представники цих політичних сил під загрозою виселення змусили нас зробити ремонт на першому поверсі більше, як на 70 тисяч гривень. В тому числі зробити загальний туалет та коридор. Особливо свірєпим до нас був депутат від «Нічного дозору» Чевгуз.

Всю цю роботу по ремонтах зобов’язали зробити «Просвіту», - організацію,  яка зовсім не фінансується і навіть не має штату.

 2-ой этаж выселился (донецкие). И на конкурсе (на конкурсе!) второй этаж отдали в аренду Положию, так как он предложим самую высокую аренду (около 80 грн. м2). И до момента приватизации ее платил, кстати.

О. Шевченко: Ніякого конкурсу насправді не було. Положій брав участь у цьому конкурсі один. Жоден місцевий олігарх, знаючи бажання українців зробити біля пам’ятника Т. Г. Шевченка «Український дім» не пішов на таку підлість, як Положій – син відомого українського письменника-патріота. Щоб зробити видимість конкурсу  Положій надрукував інформацію у своїй газеті ніби то у конкурсі повинен був брати участь якийсь підприємець О. Шевченко, який на конкурс не прийшов…

Нині Площа, яка належить Положію  220 м. кВ.   та ще якась частина орендується у Такула. Вся площа приватизована.

Какой "Украинский дом"? Причем тут Яровая и Бобыренко,

О. Шевченко: Приміщення Положію було віддано перевагою у один голос. Якби наприклад Ярова, Бобиренко чи Мінаєв – великі патріоти утримались, можна було б добитися, щоб цей будинок залишили під «Український дім». Де ж йому бути, якщо не біля пам’ятника Т. Г. Шевченку?

 если Черняк и Шевченко внятно не смогли объяснить зачем им столько помещений под "Украинский дом"? И что такое "Украинский дом" вообще и что в нем будет?

И что такое "Украинский дом" вообще и что в нем будет? Сам Черняк на тот момент сдавал в нелегальную субаренду козакам свои 2/3 помещений. А в "Просвите" умудрились за 2 года (с 2005г.) не забить ни одного гвоздя в свою "Свитлицу" и на помещения было страшно смотреть.

О. Шевченко: Ставши головою «Просвіти» я одержав повністю знищене товариство. Попереднім головою Б. С. Манжелою була знищена майже вся документація у тому числі установчі,  бухгалтерські документи, списки людей, печать, бібліотеку, оргтехніку. Найприкрикріше – з’ясувалося, що забрано приміщення. Тому названий час довелося витрачати  на поновлення усього, що було втрачено. Лише по приміщенню до Клочка та Помазана довелося ходити більше року.

Да совершенно верно. Были банальные шкурные интересы с двух сторон. И дело не в отсутствии помещения для продвижения национальных и патриотических идей, а в отсутствии самых идей как таковых и, главное, количестве носителей их среди сумчан для их реализации.
Был вчера, кстати, в центре и проходил мимо обсуждаемого помещения. Ну как не стыдно владельцу- писателю-интеллектуалу Положию за ужасный внешний вид своего сарая в самом сердце города Сумы.!!!!
Патриоты, бля, шо с одной, шо с другой стороны. Рыцари без страха и упрека. Путешественники в Лимпопо и обратно.

О. Шевченко: Стосовно Черняка не знаю чого він хотів.

  Особисто я подавав свій проект «Українського дому» кожній новій владі і кожному міському голові. Зреагували лише Щербань і Андронов.

Стосовно Проекту на форумі буде занадто подавати його цілим, але короткий опис однієї з його частин можу надати.

Український культурно-духовний центр

«Світлиця»

-            саме так називається один із напрямків проекту

«ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ»

«Світлиця» планується, як основний елемент «Українського Дому», який зовнішньо і за змістом   повинен    бути  

  ХРАМОМ  УКРАЇНСЬКОЇ  КУЛЬТУРИ 

Діяльність «Світлиці» передбачає постійно діючу виставкову залу україніки: картини, вироби народних майстрів, предмети української старовини, книги, бібліотека, читальня,  фільмотека та великий екран для перегляду українських фільмів, аудіотека та  музичний центр, студія звукозапису, інформаційний центр і  видавництво,  створення газети та сайту   «Українська Сумщина».

«Світлиця» також може служити залою для презентацій, зборів  та заняття гуртків. Тут же  організаційно-інформаційно-рекламний центр та система оповіщення про різні українські події у Сумах та області, включно про публікації - в пресі, теле та радіопередачі на патріотичні та державницькі теми, тощо.

Згідно історичного, краєзнавчого та народного календарів постійно готуватимуться матеріали для ЗМІ, державних та інших установ з метою інформування про цікаві події, людей, свята шляхом своєрідних політінформацій на основі спеціально підготовлених нами листівок або брошур.

 «Світлиця» може бути  центром, який би спеціалізувався   на популяризації всього українського: книг, періодики, відеофільмів, музики, сувенірів, комп’ютерних програм, поширенні електронних версій наукової та художньої літератури та інше.  Налагодить мережу розповсюдження такої продукції по області, створить систему поширення українського духовно-патріотичного продукту поштою, проводитиме постійні презентації, у тому числі і за активної участі засобів масової інформації. Особливої уваги, на наш погляд,  потребує пропаганда  творчості місцевих авторів, котрі творили та творять українську культуру.

Ніколи не буде достатньо  закладів, які б спеціалізувалися на  популяризації  знань, котрі б  сприяли відродженню українського духу, національної гідності, патріотизму, вихованню хороших естетичних смаків, тому «Світлиці» чи «Українські Доми» дуже потрібні. Чи з’являться вони і чи буде Україна Україною - залежить лише від нас, українців.

У Сумах приміщення «Просвіти» в якому реалізується програма «Світлиця» проекту «Український Дім», знаходитися в символічному для українців місці, - поруч з пам’ятником Т. Г. Шевченку. Воно в центрі міста. Поруч - Банківська академія та Палац дітей і юнацтва, що уможливлює  за необхідності і за домовленістю, використовувати деякі приміщення цих установ.

Товариством вже апробовані такі напрямки діяльності  проекту «Любіть Україну»:

 Система оповіщення про українські культурологічні та державницькі заходи, «Український кіноклуб», «Український дискусійний клуб», «Українська родина» - осередок українських родин, які бажають виховати дітей патріотичними та самодостатніми,  «Рідні джерела» - осередок популяризації кращих українських музичних та літературних творів наших земляків, «Пісня для душі» - для охочих поспівати та знати українські пісні, , «Рада українських патріотичних осередків», «Правові навчання», постійно діюча виставка «Україніка», «Книгозбірня україніки». Чотири роки перемагали у Всеукраїнському конкурсі юних літераторів «Диво калинове» та інше.  

Проекти, які на початковій стадії здійснення: «Український комп’ютер», сайт  -   «Українська Сумщина», , «Інформаційний банк», «Українська фільмотека», «Українська музична скарбниця» «Школа захисту українських національних інтересів»та інші.

 Не апробовані проекти: газета «Українська Сумщина»,  «Екологія душі», «Здоров’я та довголіття», «Центр дослідження українських проблем», видавництво «Українські дзвони» та інші.

Как можно допускать к власти людей которые даже не смогли отстоять себе тпкой пустяковый вопрос?

О. Шевченко: Називатися патріотом і бути ним – дві великі різниці.

 Ну допустим мы вас к власти, что дальше?  Национальной свидомости и патриотических чувств, если в голове не хватает, недостаточно для управления страной.

О. Шевченко:

1. Деви побачили, що «Просвіта» була при владі чи боролася за владу?

2. Де ви побачили різницю між владами крім заяв і декларацій?

3. З українцями в Україні дуже великі проблеми, очевидно кращих тут вибивали і вимивали в інші країни більше 7 поколінь, після чого втрачене не відтворюється.

 

Українець написал:

О. Шевченко: Черняк не зовсім безумний. Коли колишній в. о. міського голови С. Клочко нагородив його приміщенням за попередню співпрацю, щоб виправдати такий подарунок в очах інших він оголосив, що буде створювати «Український народний дім».

 

Українець написал:

О. Шевченко: Ще й досі не знаю на що претендував Черняк,

 

Українець написал:

О. Шевченко: Стосовно Черняка не знаю чого він хотів

Оце так націоналісти, навіть між собою порозумітися не здатні...

 

Українець написал:

Саме представники цих політичних сил під загрозою виселення змусили нас зробити ремонт на першому поверсі більше, як на 70 тисяч гривень.

70 тисяч гривень це, на хвилиночку, 8750 $ при тому, що "Просвіта"

 

Українець написал:

зовсім не фінансується і навіть не має штату.

Тобто, Шевченко пожертвував на ремонт неприватизованого приміщення свої власні кошти? 

Гризня навколо приміщення в центрі міста. Некрасива,шкурна,з бажанням притягнути за вуха ідею.

Гризня,що парадоксально між силами, які позиціонують себе як демократи, нацпатріоти.

Гризня, яка сама дискредитує національну ідею.

І невже можна призначити місце, де будуть любити Україну і назвати його Українським домом.

А за його межами будуть об Україну витирати ноги?

Вийдіть патріоти, нічнідозорівці,українські положії-письменники, і обійдіть кругом вашого обшарпаного з загратованими вікнами убожища, підійдіть до пам"ятника Шевченку і разом прочитайте вірша:

Доборолась Україна
До самого краю.
Гірше ляха свої діти
її розпинають.
Замість пива праведную
Кров із ребер точать.
Просвітити, кажуть, хочуть
Материні очі
Современними огнями.
Повести за віком,
За німцями, недоріку,
Сліпую каліку.
 

Ох, Олексію, Олексію...

Руки прочь от этого злополучного дома! Надо его зруйнувати, чтоб никому не достался.