Про те, чи відчують хоч якісь обіцяні новою владою позитивні зміни мешканці нашого міста, ми говоримо з відомим сумським правозахисником Олександром Соколовим. 

- Олександре Олеговичу, новообрана Верховна Рада, до якої сумчани делегували своїх представників, «слуг народу» Михайла Ананченка, Тетяну Рябуху, Ігоря Васильєва працює вже 60 днів. Ваша оцінка, наскільки корисною для людей є ця робота?

- Якби ми зараз обговорювали, що їхніми зусиллями, наприклад,  сумчани отримають платіжки за тепло із вдвічі зниженими тарифами, - це була б одна справа. Але ж нічого подібного не сталося. Цієї зими, вже за нової влади, люди платитимуть за комуналку такі самі захмарні суми грошей. Тобто якимись реально вагомими покращеннями для простих людей ці два місяці роботи нового парламенту, очевидно, не запам’яталися. 

- А чим же тоді запам’яталися?

Не буду навіть згадувати про «кнопкодавство», яке під час виборів «слуги народу» жорстко засуджувалися, а після обрання у ВР на цьому ж і попалися; або сумнозвісний «турборежим», коли самі ж нардепи скаржаться, що голосують за законопроекти, яких не читали…

Особисто для мене найбільше запам’яталося повідомлення ЗМІ про те, що, нібито, нардепам від «слуг народу» роздали по 5 тисяч доларів «тіньової зарплати», але роздали не всім, і ті, кому не вистачило – дуже обурюються.

А найстрашніше, що навіть ця тема відійшла на другий план на фоні «секс-скандалу» із ще одним слугою народу. Чесно, в голові не вкладається: нардеп обговорює умови «зустрічі» із стодоларовою повією, сидячи  прямо на засіданні Верховної Ради! 

Сумчани, у мене просте запитання: а ми їх точно для цього обирали до парламенту?! 

- Заради справедливості уточнимо: головний герой цього секс-скандалу, нардеп «Слуги народу» Яременко спростував, що йдеться про якусь проституцію. Він каже, що це була імітація, постановка, таке собі попередження для журналістів, які працюють у ложі преси над сесійною залою і шукають якісь скандальні новини… 

- Коли я почув виправдання цього пана, то згадав комедію «Тупий, і ще тупіший». І був правий, продовження не забарилося. Після того, як цей «слуга», замість згоріти від сорому і скласти мандат, почав читати мораль журналістам, видання «Букви» повідомило, що мобільну переписку Яременка фотокори знімали у Верховній Раді не лише в день його «спецоперації», а і протягом кількох тижнів до цього. І тепер цю ганьбу про валютних повій, їх послуги і розцінки, в подробицях читає вся країна…

Я з повагою ставлюся до Президента Зеленського, але не розумію одного: чому досі «кнопкодави», шанувальники доларів і клієнти валютних повій, яких викрили журналісти, публічно не позбавлені депутатських мандатів?!  

 А тепер люди дивуються: а де ж позитивні зміни? Де справедливі тарифи, де підтримка промисловості, де робочі місця і європейські зарплати та нормальні пенсії? Чим вони там займаються, у Верховній Раді? 

Ось, тепер бачимо – чим. 

- На щастя, у подібних ганебних ситуаціях не «засвітилися» нардепи, обрані від Сум…

- А у неганебних ситуаціях вони що, «засвітилися»? Ви взагалі бачите їхню депутатську роботу? 

Я – за об’єктивність. Давайте оцінювати нардепів за їхні прямі обов’язки – написання якісних законів. Відкриваємо офіційні дані Верховної Ради: народний депутат Михайло Ананченко – підготовлених законопроектів НУЛЬ. Народний депутат Тетяна Рябуха – «співавтор» у ТРЬОХ законопроектах. 

Дивимося уважно на ці законопроекти. Перший – з пафосною назвою «щодо збереження культурних цінностей». А коли ви його відкриєте, то побачите, що він стосується порядку призначення директорів музеїв та закладів культури. Нічого сказати, ну дуже своєчасний і конче потрібний людям законопроект…

Другий – про посилення кримінальної відповідальності за умисне пошкодження,  викрадення телекомунікаційної мережі та обладнання. Мабуть, на думу Рябухи, саме ця проблема турбує сумчан найбільше.  

- Більше, ніж бідність, недоступні ліки, безробіття, нереальні тарифи…

- Саме про це я і кажу, 99,9 відсоткам людей від її законопроектів ні холодно, ні жарко. Але, давайте без жартів: закон про посилення кримінальної відповідальності за пошкодження телекомунікаційного обладнання містить лише одну-єдину статтю Кримінального кодексу, весь проект закону – 33 строчки. А «співавторів» у нього знаєте скільки? П'ятнадцять! П'ятнадцять народних депутатів, серед яких і наша Рябуха, знадобилося, щоб написати 33 строчки. Чому, на мою думку, так сталося – поясню трошки нижче.

Бо тут найцікавіше, третій законопроект. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до Закону України «Про внесення змін до статті 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України».

Не подумайте, що цей закон із складною назвою зводиться до трьох простих слів – «зняти депутатську недоторканість», ні. Це документ серйозний, дуже вузького профілю, стосується особливостей кримінального судочинства. І ви реально вірите в те, що вчитель початкових класів Тетяна Рябуха могла фахово підготувати цей суто юридичний законопроект?  

- Скоріш за все, вона простий співавтор? 

- У цьому «співавторстві», як кажуть, і сміх, і гріх. За великим рахунком, такий законопроект можуть підготувати два-три народні депутати з гарною юридичною освітою і досвідом. А зазначається, що у законопроекту – СОРОК ВІСІМ (!) авторів-ініціаторів, серед яких, наприклад, наша шкільна вчителька Рябуха, спортсмен Жан Беленюк, купа колишніх безробітних та ФОПів, що стали нардепами від «Слуги народу». Для мене очевидно, що вони аж ніяк не могли розробляти такий проект, просто тому, що вони нічого не розуміють в процесуальній діяльності прокурора, слідчого судді, інших юридичних нюансах, описаних у законопроекті. Думаю, більшість із цих «авторів-законотворців» просто були вписані в законопроекти, для створення масовості. 

…Дивіться, люди вже зараз починають обурюватися: коли ж, нарешті, обрані слуги народу запрацюють в інтересах народу? І далі невдоволення буде тільки наростати, бо надії людей розвіюються, а реальне життя стає все гірше. І от що казатиме та ж Тетяна Рябуха, коли народ масово прийде спитати з неї за результат? Скаже, напевно: ось, я за півроку була співавтором 20 чи 30 законопроектів… 

Тактика – безпрограшна, бо хто там буде розбиратися: реально це була законотворча робота, чи профанація, «авторство за компанію»… 

- Шкода лише, що в такому разі ми знову втратимо час і можливості… На Вашу думку, чому це відбувається? 

- По-перше, думаю, тому, що виборці (і сумчани, зокрема) обрали до парламенту випадкових людей, у яких просто немає необхідних знань, освіти і досвіду, щоб готувати якісне і потрібне країні законодавство. Люди проголосували «за партію», «за прапор», «за світлі очі», а аж ніяк не за професійні якості.

По-друге, згадайте, хто із обраних від Сум народних депутатів чітко наводив виборцям законопроекти і строки, в які планує розробити і подати на розгляд Верховної Ради? Ніхто! Відтак, якщо немає конкретних обіцянок виборцям, то немає і відповідальності, можна місяцями байдики бити.

По-третє, я переконаний: нинішні обранці вважають, що мало хто із їхніх виборців хоча б відкриє сайт Верховної Ради і перевірить активність цих нардепів, скільки і чого вони підготували.

Саме тому, думаю, ми і маємо ситуацію, коли переважній більшості обранців достатньо сидіти в сесійній залі, як зайченятам, тиснути на кнопки, і без особливого головного болю отримувати по 30-40 тисяч офіційної зарплати на місяць, а ймовірно, і по 5 тисяч доларів неофіційної.  

- Питання в тому, чи можемо ми когось звинувачувати у такій «роботі» нових нардепів? Адже таким був вибір людей. І якщо обрали саме таких, виходить, їм довіряють…

- Ви праві, тепер годі когось звинувачувати, люди самі за них голосували. Тільки одне уточнення: це не означає, що країна має терпіти їх усі п’ять років; що зроблений вибір сьогодні люди не мають права змінити завтра. Це як з ремонтом в квартирі: якщо ви помилилися із вибором майстра, ви ж не чекаєте поки він закінчить свою недолугу і неякісну роботу, ви знаходите іншого.

Впевнений, те саме станеться і з цією Верховною Радою. Люди точно голосували не за те, щоб нардепи у сесійній залі замовляли собі валютних повій, або просто відсиджувалися за чималу зарплату. А оскільки в уяві українців вся нинішня влада – це Володимир Зеленський, то через кілька місяців щось одне перестане існувати: або Президент розжене цю Верховну Раду, яка щодня його дискредитує, або цей парламент залишиться і повністю знищить довіру людей до Президента.

І нам з вами знову доведеться робити вибір: або чергові сірі миші у яскравій обгортці, або досвідчені і перевірені на ділі фахівці. Сподіваюся, що принаймні наступного разу люди не зроблять помилку.