Не секрет, що сьогодні у Верхній Сироватці – справжній соціальний вибух, громада розколота, влада по суті припинила виконувати свої функції, а посада сільського голови настільки дискредитована, що ще довго не матиме достатнього рівня довіри. 

Однак спокійно спостерігати за процесом – собі буде дорожче. Тому актив Верхньої Сироватки почав об’єднуватися навколо людей, які стоять поза політикою та є патріотами саме свого селища, і довівши свою ефективність власним життєвим досвідом, прагнуть повернути суспільні процеси у селі до конструктивного русла.

Лідером нового об’єднання виступила людина шанована і в селі, і на районному та обласному рівні, людина, яка менше говорить, а більше робить – О.І.Дем’яненко.

– Олександре Івановичу, за нашою інформацією Ви відмовилися йти на сільського голову, проте погодилися балотуватися у сільські депутати, чому?

– Перш за все – на вибори я йду не один, а цілою командою, яку, я надіюсь, люди підтримають, і ми зможемо навести лад у селі. Ми абсолютно аполітичні, збираємося співпрацювати як із владою, так із усіма конструктивно налаштованими організаціями та партіями.

По-друге, дійсно – йду в депутати, бо вже просто втратив довіру до інституту сільського голови – у нас ця посада стала настільки демонічною і авторитарною, що працювати там уже нормально навряд чи можна.

Тому я вважаю, що краще зробити невеличку справу, будучи звичайним депутатом, ніж мати високу посаду і при цьому розвалити село. А далі – якщо кожен із моєї команди зробить по маленькій справі – то так велике діло може і вийти. Головне, щоб кожен розумів свою відповідальність і брав на себе той тягар, який зможе достойно нести.

Так, до мене зверталося багато людей, з пропозиціями балотуватися на сільського голову – але повторюсь, для мене посада – це не самоціль, я ставлю завдання дійсно зробити якусь конкретну та потрібну справу.

– Для прикладу, чи можна вважати такою «невеличкою» справою встановлення у селі безкоштовного доступу до мережі Інтернет?

– Так, відвідуючи матчі нашої футбольної команди, спілкуюся із молоддю. І якось само собою і виникла ідея влаштувати у Верхній Сироватці безкоштовну мережу Wi-Fi. Зробили розрахунки, визначили найкраще місце, для максимального охоплення користувачів і почали втілювати у життя. Буквально за кілька тижнів цей проект вдалося реалізувати.

Звичайно, я розумію, що старшому поколінню це не дуже потрібно, але для розвитку села – справа важлива. Якщо молодь буде цікаво у нас жити, буде робота, перспективи – то ми будемо розвиватися, а значить від цього виграють всі.

Вважаю, що депутат має мислити саме такими категоріями, щоб ми могли прогнозувати, що буде із Сироваткою через рік, два, п’ять чи десять, щоб бачити картину у цілому, по кожній галузі, по кожній вулиці, по кожному підприємству чи установі.

– Саме тому Ви і залучаєте в свою команду представників із різних сфер?

– Так, звичайно, без цього сьогодні просто ніяк. У нашій команді всі місцеві. Вони вчителі, фермери, керівники та підприємці, спортсмени, молодь та пенсіонери, учасники АТО. Це люди з життєвим досвідом та авторитетом в селі. Таким чином ми будемо підходити до всіх проблем комплексно, а значить і кінцевий результат буде значно кращим. Більш того, буде набагато краща комунікація із громадою, адже всі ми живемо тут і хочемо, щоб життя ставало кращим. Попереду багато роботи – газифікація Залізняку, добудова дитсадку та стадіону. Негоже, коли навпроти самої сільради розбита дорога, не кажу вже про інші шляхи в селі.

– Як можна приєднатися до Вашої команди? І чи обов’язково йти в депутати, щоб бути разом із Вами?

– Приєднатися дуже просто – всі знають мене, знають де я живу, де буваю і що роблю. Тому підходьте – завжди радий спілкуванню.

Що ж до депутатства, то я б взагалі на цьому не акцентував увагу – якби можна було б, то і від нього відмовився, як зробив це, відмовившись від посади сільського голови.

Головне ж не посада, тим паче за неї ніхто платити не буде – головне, щоб наші люди змогли об’єднатися, щоб їх бажання і потреби буди почуті владою як у нас, так і на вищих рівнях. От тому ми приймаємо до команди усіх небайдужих жителів. Бо одне діло, якщо нас буде п’ять депутатів, а зовсім інша справа – якщо на підтримку цим п’яти ще прийде п’ятсот верхньосироватчан! Тоді влада просто змушена буде працювати на громаду, а не ми на владу.

Ви тільки уявіть – у нас найближчим часом знову може стати питання із сміттєзвалищем, адже існуюче у Бобрику вже перебуває на межі своїх експлуатаційних можливостей. Значить будуть намагатися або знову розмістити полігон на нашій території, або розширити існуючий, який також буде уже на території нашої громади.

Звичайно, простіше домовитися із сільським головою і таким чином все вирішити. Але якщо у нас люди будуть об’єднані, якщо ми за кілька годин зможемо всіх поінформувати і вивести це на загальні збори – то такий “фокус” уже не пройде. З громадою змушені будуть рахуватися, і доцільність та ефективність функціонування полігону вирішить саме громада. Звісно ж, у цьому питанні необхідно виважено враховувати інтереси жителів як міста Суми, так і нашої громади.

Я говорю про реальні виклики, і про реальні можливості їх подолання. Роботи вистачить усім, але потрібен комунікатор, який зможе об’єднати людей. Саме таку роль покликана виконати наша команда, причому ми цим вже активно займається і сьогодні.

– Якою командою Ви плануєте зайти у сільську раду?

– В ідеалі у нас має бути п’ятнадцять, тобто більшість депутатів, щоб тримати на контролі ситуацію в ОТГ, аби у нас знову не повторилася нинішня ситуація. Від цього залежатиме і захист інтересів громади. Чим більше матимемо наших депутатів, тим прозоріше та ефективніше будуть прийматися рішення. Адже якщо подивитися що відбувається зараз – то зазвичай сільський голова, щось там вирішує, веде переговори, а громада взагалі про це нічого не знає.

Якщо ж у нас буде достатньо депутатів, то робота буде будуватися вже зовсім по-іншому – з людьми будуть радитися, пропозиції кожного будуть враховувати і тоді ми дійсно будемо обирати для нашої майбутньої Верхньосироватської об’єднаної територіальної громади найкращі варіанти розвитку, тоді у нас дійсно буде надія, що село наше буде рости, ставати заможнішим, з кращими дорогами та медичним обслуговуванням, з розвитком освіти та медицини. 

– Дякую за спілкування, Олександре Івановичу. Бажаємо успіхів у ваших започаткуваннях, щоб Верхня Сироватка та Бобрик стали справжнім взірцем розвитку!

Олександр Гончаренко, газета “Вперед”

®