Під час заходу, який продовжувався понад шість годин, присутні, а це гості з Києва, Харкова, Полтави, керівництво Сумщини, голови районних рад та адміністрацій, сільські голови, голови новостворених ОТГ, громадськість, обговорювали питання децентралізації в Україні. Зокрема, як об’єднуватимуться райони, що потрібно зробити, аби скласти повноцінний та якісний Перспективний план створення спроможних громад, функції госпітальних округів та роль обласної ради у цьому процесі.
Голова Сумської облдержадміністрації Микола Клочко нагадав, що до минулого року на Сумщині процес децентралізації йшов з великими потугами. Була створена лише Березівська ОТГ у Глухівському районі. Вже у 2016 році область значно підтягнулася, і на сьогодні створено вже 22 територіальні громади, на території яких проживають 157 тисяч людей. Ще близько 10 об’єднаних громад планується утворити до кінця 2017 року. Загалом же, згідно з перспективним планом, на території Сумщини передбачено створити 59 ОТГ.
Голова Сумської облради Володимир Токар вважає, що 2017 рік буде переломним для Сумської області в темпі створення ОТГ: «Ми, як головний орган місцевого самоврядування Сумщини, мусимо допомогти громадам у цьому питанні і, перш за все, – дбати про людей. Реформа повинна пройти для жителів області безболісно, аби вони не втратили того, що мають».
Центральною ж фігурою форуму був експерт з питань реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, консультант Мінрегіону Юрій Ганущак, який по суті є творцем реформи децентралізації. До нього було найбільше питань і у влади, і у громадськості.
- Цією реформою ми даємо впевненість людям, що держава про них дбає, - наголосив пан Ганущак у своєму виступі. – Головна ідея децентралізації – це право на помилку. Місцевий керівник, коли бачить свою помилку, буквально за місяць-два відкатує назад і приймає правильне рішення. Надання права робити і виправляти помилки це є рух, який стимулює розвиток території.
Мене часто питають колеги-європейці: як у нас за два роки вже 20% об’єдналися в громади? У них зазвичай проходить 10 років, 5% об’єдналися. Реформи йдуть десятиліттями… Я вам скажу: насправді ми готуємо цю реформу вже 10 років. Уже 2010 року була готова теорія, в якій ми детально розписали всі перспективні плани. І зараз приблизно на 90% співпадає.
Управління територіями - це процес, який може бути або жорстко авторизований – роби так, як я сказав, або те, що називається у французів «м’яка сила», тобто спонукання до правильної дії. Саме для цього й існують державні адміністрації, щоби вказувати на помилки, на порушення закону.
Децентралізація – це 20 років, не менше.
- Зараз, після двох років реформи, ми вже не гонимося за кількістю, зараз на першому місці якість. Зараз потрібен успіх створених громад. Успіх полягає в тому, щоб громада створювалась відповідно до перспективного плану. Причому тепер треба складати перспективний план не на основі минулого, а на основі майбутнього, щоб не було білих плям. Все одно тим селам, голови яких не хочуть приєднуватись, доведеться вступати в громади. Ми зацікавлені в результаті. Результат – це сильна об’єднана територіальна громада. Як правило, навколо міста. Але є випадки і сильних сільських громад. Я пропагую створення сільських громад, але не менше 200 кв. км. Чому? Тому що фінансовою основою для неї буде плата за землю. Тоді можна буде взяти фахівця, який проведе інвентаризацію землі і підвищити плату в чотири рази, навіть не піднімаючи ставки, лише за рахунок простої інвентаризації. Є такі випадки в Україні. По-перше, люди, які платять, бачать, куди йдуть гроші. По-друге, земля обробляється, бо який сенс обробляти землю, якщо ти за неї не платиш. Тоді фермери горді, що вони є платниками податків і що їх податки працюють на громаду. Вони стають поважними людьми. Коли ми задумували цю реформу, то орієнтувалися на особливості саме цього людського менталітету. Український менталітет полягає в тому, що ми є самостійниками в душі. Але самоврядування відрізняється від атомізації, тобто від анархії, тим, що ти визнаєш розумну владу над собою, яка дає тобі частинку влади, не більше, ніж потягнеш, але і не втручається у діяльність.
На думку пана Ганущака, до осені 2017 року потрібно перейти критичну межу - більше половини сільського населення та площі, які будуть охоплені спроможними об’єднаними територіальними громадами. Далі можна буде говорити про незворотність реформи адміністративно територіального устрою. І приділити увагу іншим аспектам реформи децентралізації влади.
- Наша головна мета у перспективному плані – це закрити всю територію повністю, без білих плям. Зробити цей план хорошим. Далі йде об'єднання, - висловив свою думку Ю.Ганущак. - Я буду просити Кабінет Міністрів внести поправки в методики, щоб у сільських громадах було не менше 200 кв. км, ну і щоби не менше 300 дітей. Якщо в громаді менше 3000 населення, вона зазвичай не може бути повністю спроможна, крім випадків, коли посеред села б'є нафтовий фонтан. Хоча це також не дуже добре. Поясню. Якщо до багатого села чи міста приєднується якийсь хутір, голова громади буде егоїстично поводитися: я ж вас годую. Звідти проблеми, які пішли у нас в Донбасі. Коли хтось починає когось годувати, одразу чекай проявів егоїзму та сепаратизму. Зараз є люди у Києві, Дніпрі, які вважають, що нині вони годують Україну, в тому числі й депутати чи посадовці. Вони мають пам’ятати, що там стоять наші хлопці і стримують Орду.
У вас в області є перспективи для інвесторів. З одного боку, близько до Орди, з іншого - у вас пішли вже процеси. Інвестор прийде й туди, де є енергійні керівники, які стимулюють розвиток. Хоча я вам скажу, що й Орда не вічна.
Звичайно, пан Ганущак знає і про проблеми об’єднання збоку місцевих чиновників, які не хочуть покидати насиджені місця.
- Я звертаюся до керівників райдержадміністрацій, - повів далі розмову експерт. - Часто ви боїтесь, що вас покарають, якщо у вас не буде об’єднаних громад. А створивши одну, ви заспокоюєтесь, бо вже ж не покарають. А самі далі не хочете працювати, бо відбираються ваші власні функції, бо влада вислизає. У вас є підлеглі, яких доведеться звільняти, бо частина повноважень перейде до ОТГ. Шановні, ви поставлені державою працювати там, де держава вирішила, що ви корисні для неї. Як тільки починається саботаж, ставте хрест на своїй кар’єрі.
Про голів районних рад. Ви політики, які мають знаходити рішення за будь-яких обставин, крім саботажу. Краще очолити процес, ніж саботувати його. Закон нам каже, що район можуть і ліквідувати, якщо в ньому не буде ініціативи зі створення ОТГ, тож думайте…
Краще бути реформаторами, ніж саботажниками. Очолюйте процес. В усіх країнах, де проходила така реформа, вона завершувалася, не зважаючи на будь-який спротив.
Рано чи пізно, але вчасно буде примусове об'єднання, як було в інших країнах.
Цю ж проблему підняв мер Глухова Мішель Терещенко, коли задавав питання пану Ганущаку.
- Ми знаємо, що у нас є, але не знаємо, що будемо мати, - розпочав пан Терещенко. – Ми бажаємо створити найкращу громаду в Україні. Це можливість для Глухова стати центром розвитку. Це шанс для міста. 1 березня у нас були громадські слухання, ми сформулювали потенціальну майбутню громаду. Депутати підтримали нашу пропозицію. Ми розіслали листи десяти головам сільрад із пропозицією об’єднання із Глуховом. Проте наступного тижня райрада зробила альтеративний варіант із величезною громадою. А ми почали отримувати листи від сільських голів, які відмовили від наших пропозицій. Досі ми не отримали жодної згоди. Хоча ми знаємо, що сільські голови не робили громадські слухання. До того ж нам відомо, що жителі хочуть об’єднатися із нами, а сільські голови пишуть, що ні. У нас досі працює незаконний голова райради, який досі захищає «руський мір», який не хоче будувати сильний кордон, тобто займається саботажем. Ви казали, що саботаж – це хрест на кар’єрі. На жаль, в нашій області нема хреста. У нас із громадою району є бажання жити разом, але у районної ради, на жаль, ні.
- А хто казав, що буде легко, - відповів Юрій Ганущак. – Давайте так: вам треба запропонувати ваше бачення Центру розвитку місцевого самоврдяування. А потім добитися, щоби проголосувала обласна рада. Я думаю, у вас достатньо харизми, щоб переконати депутатів. Центр розвитку місцевого самоврдяування вам допоможе. Наступний крок – умовте хоч одну, щоб до вас приєдналася. Якщо буде дуже треба, я приїду до вас і умовлю всіх інших. Сільські голови хочуть, щоб ви їм вклонилися. Треба з’їздити до кожного, поговорити, нагадати, де працюють їхні люди, де навчаються їхні діти. Треба показати їм ваші переваги.
Райони, більшість території яких покрита об’єднаними територіальними громадами (ОТГ), мають укрупнитися. Їхні повноваження переходять до громад, для них не залишається компетенції. Юрій Ганущак з іншими експертами напрацював законопроект, який має вирішити питання функціонування районів до остаточного завершення адміністративно-територіальної реформи.
- Законопроект про порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж районів встановлює таку схему. Якщо більше половини населення входить в ОТГ та/або центр району входить в ОТГ, відбувається об’єднання районів. Тому що цей район не є спроможним фінансово, кадрово, інфраструктурно виконувати свої повноваження. Депутати районної ради того району, що ліквідується, переходять до того, до якого приєднується, до наступних виборів. А голова ради цього району стає заступником голови об’єднаного району, – пояснив пан Ганущак. - Законопроект також пропонує схему встановлення меж районів: по зовнішній межі сільських, селищних та міських рад. Кількість таких об’єднаних районів буде не більше 100. Питання районів необхідно вирішити якнайшвидше. У тому числі, для збалансованого бюджету 2018 року. Вже бюджет 2016 року став для районів проблемним. У бюджеті 2017 з’явилися стабілізаційні гроші, щоб збалансувати установи у районах, які є неповноцінними. Але у цьому році у нас буде 400 ОТГ. Просипиться абсолютна більшість районів. Ми не можемо втратити час, необхідно на весняній сесії прийняти рішення, які дадуть змогу збалансувати бюджет 2018 року і продовжити реформу. Якщо ми цього не зробимо, будуть величезні проблеми у бюджетному процесі та опір районів. За підрахунками, утримання районної держадміністрації чисельністю до 100 людей коштує 6 мільйонів щорічно. Апарат районної ради обходиться у від 1 мільйона 200 тисяч до 1 мільйона 800 тисяч. Це – вартість водогону одного села. Громадам також не вистачає кваліфікованих кадрів, які могли б перейти з районного рівня. 15 травня 2017 року відбудуться слухання у Комітеті Верховної Ради цього законопроекту.
Утім, як і в будь-якій реформі, є камені спотикання. У даному випадку це і опорні школи, і первинна медицина, і передача майна громадам, і фактичне усунення з процесу реформи децентралізації міст обласного значення, і, що найголовніше, – кадровий потенціал.
- Одна з основних проблем новостворених ОТГ - це недостатність кадрів, кваліфікованих кадрів. Законопроект передбачає, що кадри з райдержадміністрації можуть перейти на роботу до громад. Бо взяти фахівця з середини чи молодого не завжди правильно. Фахівець готується довго, він повинен мати досвід.
Є випадки, що створюється громада, а з обласного рівня їй не передають установи, бо бачать, що не вистачає досвіду.
Усіх, хто є фахівцями, всіх, хто хочуть працювати в новій системі, всіх будемо залучати.
Щодо опорних шкіл. Я розумію, що мала дитина має ходити у школу поряд. Це не викликає сумніву. Але якщо ви хочете граної освіти для своєї дитини, зрозумійте, що гарна школа – в центрі ОТГ, чи в центр району. Перші чотири роки ходіть у сільську школу, далі в центрі ОТГ, потім в опорну, чи, можливо в райцентрі. Тільки так.
Нагадаємо, наразі у Сумській області створені п’ять опорних шкіл – у Недригайлові, Боромлі, Великій Чернеччині, Березі та Маколаївці. У перспективі створення ще близько 20 опорних шкіл.
Тему госпітальних округів піднімали під час форуму не раз. Зокрема, заступник голови облради Тетяна Головко, яка наголосила на бажанні влади отримати шість, а не п’ять госпітальних округів.
Цю ж проблему підняв ректор СумДУ Анатолій Васильєв.
- Ми готові служити об’єднаним територіальним громадам. У травні ми проведемо круглий стіл із представниками ОТГ щодо їхнього і нашого бачення медичної галузі і підготовки фахівців.
Я ознайомився із цифрами. Виявилося, що Україна на четвертому місці у світі за кількістю лікарняних ліжок на душу населення. А хіба в нас медицина на такому ж рівні? А це ж кошти! Я гадаю, реформа назріла, і ми готові до її впровадження.
- Хто сказав, що не може бути децентралізована медицина? Амбулаторний округ – це рішення у сільській місцевості. Це зона радіусом 5 км, троє лікарів і двоє допоміжного персоналу. А ОТГ набагато більше – це 3-4 таких амбулаторних округи. Це та сама схема, яку я бачу. І вона абсолютно працююча. Звичайно, при зовнішньому контролі з боку госпітальної інспекції. Лікар має прийняти рішення: чи лікувати пацієнта, чи передати на другий рівень. Для цього потрібно поставити первинний діагноз. Для цього потрібно зробити аналіз крові, аналіз сечі, кардіограму. Це той мінімальний набір, який має бути в амбулаторії. У Хорватії є норма – два чоловіки на місяць відправляються на другий рівень. Якщо більше, перевіряють: що сталося? епідемія? чи халтура? Таким чином можна розчистити тих нефахівців, які купили дипломи.
Другий рівень. У малих лікарнях персонал деградує, бо немає достатньої практики. Скільки має робити операцій за день лікар? П’ять – це норма Європейського Союзу. Якщо госпітальний округ це 100 тисяч чоловік, то треба приблизно 900 операцій на рік, щоби хірургу не забув свою справу. Це вже щось. Тому так і робили госпітальні округи, з урахуванням цих умов.
90% випадків мають вирішуватись у госпітальному окрузі. 10% можуть йти на вищий рівень. Онкологію та кардіологію немає сенсу робити в усіх округах.
Що ж до кількості округів, я вам скажу, що у Дніпропетровській області їх всього п’ять. А що Сумщина набагато більша? Вони все порахували: хто куди буде їхати. Їх влаштовує.
У районній лікарні ви не наберете стільки пацієнтів, щоби тримати лікарів у тонусі. Вам що краще: поближче, чи подалі, але краще? Вирішуйте самі.
Всего тем на форумах 180607
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65071
Последний зарегистрированный пользователь beredis