Випуск №123 07.04.2015

Випуск №124 08.04.2015

... И следим, чтоб везде порядок был, на ..! А не то, шо сейчас.

Випуск №125 09.04.2015

Випуск №126 10.04.2015

Випуск №127 14.04.2015

Випуск №128 15.04.2015

P.S. Хвилинка історії від Свирида Опанасовича. І пару секунд мистецтва.

Сьогодні, 15 квітня ісполняється 124 роки з дня народження Микити Сергійовича Хрущова. Лічності яркої і протєворечівої. Але в глазах діда він всьо же більше позитивний персонаж нашої історії. І заслуговує, шо в день народження дід написав про нього пару слів.

Як би там не було, факт остається фактом - при Хрущові людям стало житися набагато легше. Полегшено зітхнули селяни, яким Хрущов дав нарешті паспорти і вони вийшли зі сталінського кріпацтва, у містах люди стали переселятися з комуналок в отдєльні квартири. Хрущоби прийнято критикувать, но не забуваєм, шо до хрущоб люди жили в сталінських бараках. І отдєльна квартира в європейському будинку була для них як щастя (проект хрущоб архітєктори стирили у французів).

В Україні спостерігалися явні ознаки національного відродження, розвивалися мова й література. Партійні кадри з Украіни масово почали займати ключові пости в СССР і хто би шо не казав, а преіод Хрущова, який потім по інерції продовжувався і при Брежнєві, є піком могутності Радянського Союзу. І його государственного велічія. При чому все відбувалося без репресій і без великої крові.

Про Хрущова багато всяких анекдотів ходило, і чесно кажучи Микита й сам давав чимало приводів до насмішок. Але дурачком він точно не був. Безсоромно блєфував, запугував світ, задавив Угорську революцію і бунт в Новочеркаську, розкрутив Карибську кризу, но від масштабних воєн воздержувався.

І хоть криво-коряво, але старався для людей. І Америка признала Совецький Союз супер-державою не при Сталіні. А при Хрущові. І саме при Хрущові людство вперше вийшло в космос.

А після трудів праведних Микита спішив додому, де Ніна Петрівна годувала його смачним борщем. І стежила, щоб Микита перед обідом завжди мив руки. А як поів і ситий улибався, Ніна Петрівна ненав'язчиво учила мужа уму-разуму. І не виключено, шо саме завдяки їі мудрим порадам, Хрущов не лише не загинув у сталінській м'ясорубці, але й зробив унікальну кар'єру, а потом захватив і всю владу в СССР.

Ніна Петрівна Кухарчук, в замужестве Хрущова - сама незаслужено обійдена лічность нашої історії. Але вона й сама не пнулася на перші ролі. Хотя по уму і по характеру далеко превосходила не лише свого високопоставленого мужа, но і все політб'юро ЦК КПСС вместє взяте. І кстаті, була щирою патріоткою України.

Говорила спокійно, характер мала тихий, скромний і зовні казалося, що занімається ісключітєльно сім'єю. Даже Сталіну не удалося розкусить Ніну Петрівну, а Сталін був парень болєзнєнно подозрітєльний. І лише за подозреніє в симпатіях до Голди Меєр, отправив жінку Молотова в ГУЛАГовськй санаторій на многолєтнєє лєченіє.. Ніна Петрівна ізбежала цієї участі, хотя націоналісткою була в повному розумінні слова. І привила любов до Украіни й своєму чоловіку, який до кінця життя носив вишиванку.

Про Ніну Петрівну широко заговорили лише під час ізвесного візиту Хрущова в США у 1959 году, куди він взяв з собою й сім'ю. Ніна Петрівна зовні виглядала не так ярко як Жаклін Кеннеді, на фоні якої була повненькою простушкою. Але лише зовні. Бо умом і жіночою мудрістю була першою жінкою не лише Совецького Союза, але можливо і всієї планети. Тому, можливо, і судьба її сложилася набагато щасливіше, ніж у Жаклін.

Американці поначалу не приділили Ніні Петрівні багато уваги, сочтя її простою домохазяйкою. Но внєзапно оказалося, що простенька Ніна Петрівна свободно говорить англійською. А коли Ейзенхауер вдруг заговорив про економіку, то Ніна Петрівна легко зрізала його спокійним і влучним зауваженням. І мило посміхнулася. Після чого презідєнт США вопросітєльно подивився на главу ЦРУ. А главний разведчик Аллен Даллес задумався про отставку.

Архетип шлюбно-сімейних відносин в українскькій родині, точніше оптимальну для українців рівновагу чоловік-жінка, як ізвесно, геніально уловив Гулак-Артемовський та ізобразив у опері "Запорожець за Дунаєм. Бо з опери, например, не зовсім ясно хто там главний герой - Одарка чи Карась. Карась канєшно парень крутий, козацьку вольницю в кулаці тримає, всі його шанують, а султан откровенно бздить. Но додому отой Карась городами пробирається, опасаючись Одарки. Бо Одарка як відкриє на чоловіка своє меццо-сопрано, то Карасю лучше сразу здаваться і не сопротівляться.

Ніна Петрівна може й не була Одаркою, у всякому випадку не страдала дурною звичкою кричати на свого чоловіка. Але вплив на мужа мала величезний. Тому не виключено, що все, що доброго робилося в СССР у 50-х і 60-х роках мало на собі благотворний вплив розумної і мудрої Ніни Петрівни. Микита, який не боявся Америці ракетами угрожать, потрапляючи додому чемно витирав ноги і придивлявся в якому настроєніі Ніна Петрівна. І єслі в харошому, то улибався і радів. Йому було добре вдома.

Вчора, 14 квітня, був также день народження і Ніни Петрівни. Якщо дні народження Хрущова хоть іноді упоминають, то про дні народження його украінської дружини вообще ніколи не згадується. А зря. Бо Ніна Петрівна заслуговує на увагу ніяк не менше, ніж знаменита Настя Лісовська - Роксолана.

А на відміну від Роксолани Ніна Петрівна Кухарчук може бути і взірцем жінки та матері, яка в найтрудніших обставинах зуміла створити і зберегти затишне сімейне щастя. Ото була справжня Берегиня. Згадаймо їі добрим словом.

Доброго ранку, друзі!

Часу в діда сьогодні нема, так сложились обстоятєльства, тому й обзора міжнародних собитій сьогодні не буде, звиняйте.

Но про нєкоторі вопроси внутрішні всьо же напишу. Хотя дідові внутрішня політіка не дуже інтєресна, бо нехай мене звиняє наша високомудра національна еліта, всі вони там або діти, або мудаки. З таким ентузіазмом работать проти самих себе можуть лише полностью лішонні інститнкту самосохранєнія імбіцили.

Берьом таке непонятне і в принципі нікому не нужне образованіє, як Коністуціонний Суд України. Пишу з великих літер, бо так прийнято, а не від уваженія до цього органу і його члєнов, цель существованія яких в обществе мені совершенно непонятна.

Много лєт КС послєдоватєльно і упорно добивається своєї ліквідації путьом усілєнної самодискредитації. То вони не можуть сложити 2+1, бо в них во любасу виходить 2, а не 3. Молодьожі, яка не помнить 2002 року напоминаю - колись Коністуціонний Суд вооружившись калькуляторами пару місяців проводив цю нехитру арифметичну дію і в результаті видав офіціальне заключеніє 2+1=2. Ето коли рішали чи можна Кучмі балотіруваться в презідєнти на третій срок. Коністуціонний суд заказ Кучми виполнив, народ не на шутку возмутився і Кучма не рискнув балотіруваться. Та послав замість себе Януковича. Но дід буває злопам'ятний і Коністуціонному Суду оту арифметичну шалость запомнив.

Потом в ході Помаранчевої революції Коністуціонний Суд заклинило і воно впало в длітєльний ступор, не зная як розрішить вопрос про третій раунд виборів. Аж поки цей вопрос розрішив Верховний Суд і країна вийшла з кризи.

Потом Коністуціонний Суд довго придивлявся до сітуації, як криси з нори, аж поки його не призвав на помощ Яник при совершенії коністуціонного переворота в 2010 году. Коністуціонний Суд воспряв духом і вопреки букві закону та здравому смислу переворот освятив, видавши Янику офіціальну бумажку з гербовою печаттю, шо Яник маладєц, наш царь і благодєтєль з неограніченними полномочіями. Чим все закончилося - пам'ятає даже теперішня молодьож. Ще й дотепер розхльобуєм і невідомо коли все закінчиться.

А сьогодні отой Коністуціонний суд собереться, шоб скасувать Закон про люстрацію. Ще й жалуються, шо їм ніхто работать не дає, бо на них відітє лі давлять.

Значить так, друзі. В кого є зараз возможность, нада йти на 9.00 на Жилянську - там собереться багато хороших людей з целью трошки подавить на Коністуціонний Суд. Бо задовбали.

А заодно суддям Коністуціонного Суда нада простими пронікновенними словами об'яснить, шо вони рискують окончатєльно догратися і добрий український народ їх просто ліквідірує, як ненужне архітєктурне ізлішество в політичній системі України.

Внє завісімості від рішення Коністуціонного Суда по вопросу Закону про люстрації, дід рекомендує притомним діпутатам внести на розгляд Верховного Шапіто поправку в текст Конституції України. За якою упразнить Коністуціонний Суд за ненадобностью. А для гарантованого проходження цієї поправки, дід согласєн распреділить средства, які виділяються на КС среді діпутатов путьом підвищення їм зарплати. В таком случаї дід гарантує молнієносне проходження поправки і нам останеться лише поржать над тупими й недалекими політичними самоубійцами в мантіях.

Коністуціонний Суд Україні не потрібен - ось моє тверде переконання, друзі. В Америці такого суда вообще не существує, достаточно Верховного Суда. І Америка якто нормально себе почуває.

Кстаті, оті дурачки в КС хотя би в курсі, що сьогодні годовщина конституції Пилипа Орлика? Буде дуже символічно, єслі вони іменно сьогодні подпишуть собі смертний приговор.

Висказався.

Собаки лают, а караван идет.

Випуск №130 17.04.2015

Насчет "сам с собою" - не льсти себе. 10 сообщений - 240 просмотров

Несмотря на вчерашний отказ от обзора, Свирид Опанасович все таки его сделал :

Випуск №129 16.04.2015

Собаки лают, а караван идет.

Випуск №131 20.04.2015

Випуск №132 21.04.2015

Випуск №133 22.04.2015

Випуск №134 23.04.2015

Свирид Опанасевич поехал на зароботки в Москву. Программа Суть Событий закрыта.

Не дождетесь.

Випуск №135 24.04.2015

Випуск №136 27.04.2015

Старая собака лает, а караван идет.

Випуск №137 28.04.2015

Зараз в Європі і світі заворушилися разнообразні противники санкцій і це так завжди буває, як тільки на сході України относітєльнє затишшя.

Випуск №138 29.04.2015

Предлагаю желающим обсудить интересную для них тему не использовать первую попавшуюся на форуме, а создать новую ( Кнопка "+Добавить  тему" вверху под заголовком), назвать ее согласно поднятой темы и обсуждать там до полного удовлетворения.
А за очистку этой темы от офтопика благодарю администратора.

"Доброго ранку, чарівні укропочки і злобні укропи! Надворі четвер, перед нами купа вихідних і дід сподівається, що ви проведете їх зміцнюючи здоров'я, всячеськи балуючи близьких і рідних та укріплюючи своє родинне щастя. Ефективно працюють ті, хто вміє вчасно відпочивати"

Випуск №139 30.04.2015

Випуск №140 05.05.2015

"Москва остається на воєнном положенії, подготовка до парада 9 мая розвернулась в таких масштабах, які вполнє сопоставимі з головними битвами другої світовоі війни."

Випуск №141 06.05.2015

Заварюєм собі ранкові спортивні напої, хто чай, а хто кохве, і спокійно вмощуємся, щоб подивиться, шо там у нас проісходить в світі.

Випуск №142 07.05.2015

Надворі в нас четвер, країна готується погрузитися в чергову хвилю вихідних з шашликами, городами, а також спогадами про наших дідів і прадідів, бабусь і прабабусь, які винесли незрівнянно важчі випробування, ніж ті, які випали на долю нашого покоління.

Випуск №143 12.05.2015

Доброго ранку, друзі! Докладую - дід повернувся з творчої відпустки і готов приступить до виконання обов'язків сільського наблюдатєля за міровими собитіями.

Але, як смачно колись висказався Беня Крик, розмовляючи із Мугінштейном про Тартаковського: "повремени мне пару дней, дай вздохнуть, дай мне развести руками".

Дідові "пару дней" не треба, із завтрашнього дня обзори будуть восстановлені, але у тому, щоб "вздохнуть" і "развести руками" потреба є.

Під час влаштованої собі творчої відпустки дід краєм глаза наблюдав і за сіюмінутними політичними собитіями, але сам для себе постановив виходити в ефір лише в случаї чогось карколомного і із ряда вон виходящого. А поскольку собитія розвивалися в рамках ранєє поставленого діагноза, то дід у фейсбук і не пхався. В тому числі, шоб нє расплєскать вдохновеніє.

Я вже зараз і не вспомню хто іменно підбив діда на написання Історії України, но дід крепко попав у цей капкан і саме страшне, шо дідові цей капкан жутко нравиться.

Мені часто доводилося читати откровенія різних авторів про то, в яких муках рождаються їхні проізведєнія. Може це якесь ізвращеніє, але дід пишучи Історію нічуть не страдає. А щиро насолоджується процесом і часто даже рже вголос. В любому случаї знайте, що книгу оцю дід пише весело і з великою любов'ю. І до читача, і до історичних персонажів. Хотя вони й балбеси. Історичні дєятєлі балбеси, а не читачі

P.S. Вчора чисто случайно вирішив подивитися, шо кажуть умні люди про видатних історичних діячів минулих століть. Був колись проект "Великі українці", за яким лічно я якось не стежив і не цікавився. А щас деякі серії подивився. І от Ярослава Мудрого представляв нєкій Табачник. Він кажеться даже акадємік. В любом случаї доктор історичних наук. Так от, отой доктор Табачник пафосно ляпнув, шо Ярослав Мудрий якоби навчив наших предків читати і привив їм любов до книги. Ага... А через тисячу років очередний табачник з таким же дурнуватим пафосом розкаже, шо презідєнт Ющенко привив українцям любов до грошей, а презідєнт Порошенко навчив їх їсти канфети і тортіки.

Дід не збирається опускатися до полеміки з акадєміками, але в дідовій історії отого дурнуватого пафосу нема. Дід пієтєта перед великими іменами не іспитує і чесно розказує хто воно було отой Ярослав і чому іменно він дійсно заслужив собі нік "Мудрий". І точно не тому, що він навчив Русь читати й писати, як наївно полагає члєн-кор Табачник.

Випуск №144 13.05.2015

"Потом Порох на радостях прийняв міністра іностранних дєл Норвегії, з яким довго обсуждав преімущества норвезького газу і всьо такоє прочеє. Тепер наблюдаєм за ходом переговоров із Газпромом і за дєйствіями хунти, яка вже скотилася до откровенного шантажа мілих і добрих російських партньорів."

Випуск №145 14.05.2015

"Міністерська конференція НАТО, яка вчора засідала в Анталії, пройшла під гаслом повзучої експансії і захвата все нових позицій на постсовецьком пространстве. Прибалти просять розмістити в себе бази НАТО, углубляють сотруднічество з Альянсом Грузія та Молдова, а Україна вообще рассматрюється, як всєобща любіміца і з міністром Клімкіним там носилися, як з іменіннком."

Випуск №146 15.05.2015

Путіну не помагають даже казалось би бліжайші союзніки. Бацька постоянно сімулірує, шо в нього шнурки розв'язалися і він не може бігти на защиту ворот Путіна, та й Назарбаєв вообще топчеться на своїй половині поля і з місця не рушає. А коварний Запад це бачить і хитро стімулірує пасивность члєнов ЄврАзЕС.

Випуск №147 19.05.2015

Як дід і предполагав, сперва Москва нєдоумевающе вибалушила глаза і устами скомороха Піськова заявила, шо нічего нє знаєм, ні о чом таком нє слишалі і о чом ви говорітє даже нє понімаєм.
Но ведь єсть в ідєологіі "русскаго міра" постулат: "своих нє бросаєм". Наступив когнітівний діссонанс, і вчора коридорами міністєрства нападєній РФ взад-вперед забігали озадачені адьютанти, а великі фуражки советувалися шо дєлать. В ітоге рішили іти по наіболєє очевидному, а значить наіхудшому путі:
1) признать Єрофеєва і Александрова гражданами РФ;
2) признать указаних граждан воєннослужащими ВС РФ, но в отставке;
3) потребувать від хунти нємедлєнного освобождєнія граждан РФ;
4) по возможності тихенько вивести із території України тольятінський спецназ.

Випуск №148 20.05.2015

Тема захвачених в плєн російських спецназівців продовжує набирати обороти, хунта азартно троллить Москву, Кремль тупо відбрикується і не знає, шо дєлать. Міністр нападєній РФ Шойгу дав подчіньонним тайний і дуже строгий приказ в плєн більше не здаваться і розстрілювать друг друга при малєйшем появлєнії укропів.

Печальна лошадь Лавров замотав лошадіною башкою і отреагірував на коварний замисєл Турчинова про розміщення на території України протіворакетної оборони НАТО угрозою повернути Україні ЛНР і ДНР. В Києві стривожено перезирнулися, но тут же знайшли способ нанести удар по Кремлю, откуда ті не ждуть.

Хунта нанесла ответний удар асиметрично і зашкалююще жестоко – подсунула мікрофон під ніс Ющенкові. І дозволила йому говорити все, що йому слина на язик принесе. І уж Ющенко не підкачав – побачивши мікрофона щасливо розвів руками і наговорив стільки всякої всячини, що сам не поняв, що сказав. Но тут і не нада нічого понімать, тут нада, щоб Кремль попитався хоть шось зрозуміти із сказаного Ющенком. І єслі попитається, то воспалєніє мозгов та повний параліч мислітєльних процесів в російського руководства гарантіруван.

Випуск №149 21.05.2015

Вопрос обміну Савченко та інших плєнних на захвачених російських спецназівців открито не обсуждається, Путін усілєнно робить вид, шо його це не касається. В Путіна по суті два вихода – ілі йти на обмен, ілі наблюдать потім по тєлєвізору пряму трансляцію з Києва увлєкатєльного судєбного процесу над двома терористами, які виполняли в Україні його прикази. Який із двох позорів вибере для себе Путін пока не ясно. Він пока шо нєрешітєльно либиться і пускає носом бульки. Наблюдаєм.

Випуск №150 22.05.2015

І вообще, міф про то, шо "Росія своіх нє бросаєт" лопається зараз, як мильна булька. Во всяком случаї, діпутатами ПАРЄ капітан Єрофеєв і сержант Александров точно ніколи не стануть. Як максимум, Путін просто кине їхнім родственнікам по пару тисяч баксів, шоб заткнулися і не мішали царю наслаждаться своїм історічеським велічієм на фоні замершей в радостном ізумлєнії Росії.