Свідчення про ті події і людей, які воювали, страждали і гинули за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для нащадків. Власне, це і є основним завданням новоствореного сайту, матеріали якого, до речі, можна читати сімома мовами (окрім української ще англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською). Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, АБН, СУМ, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео, аудіо та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні. І в цьому є певний парадокс: у той час, як влада в Україні намагається обмежити доступ до архівів, революційна ОУН відкриває свої документи для широкого використання.
Свідчення про ті події і людей, які воювали, страждали і гинули за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для нащадків. Власне, це і є основним завданням новоствореного сайту, матеріали якого, до речі, можна читати сімома мовами (окрім української ще англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською). Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, АБН, СУМ, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео, аудіо та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні. І в цьому є певний парадокс: у той час, як влада в Україні намагається обмежити доступ до архівів, революційна ОУН відкриває свої документи для широкого використання.
За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна. Проте окрім роботи з архівами та історичною спадщиною, ОУН і Світовий конгрес українців, що репрезентує українство у світі, активно висловлюють політичну позицію та всіляко намагаються сприяти вирішенню проблем, що існують в Україні сьогодні.
Зокрема, зараз представники Конгресу співпрацюють з міжнародними організаціями, які спостерігають за виборчим процесом в Україні, стоять на захисті прав і свобод незалежних медіа, як от телеканала ТВІ, відслідковують інші порушення тощо. Стефан Романів, наголосив, що є низка питань, які ОУН і Світовий конгрес українців готові ставити перед владою, аби захистити українську націю.
Учасники презентації відповіли на питання присутніх на заході, а також передали сумським історикам добірку рідкісних видань.
Свідчення про ті події і людей, які воювали, страждали і гинули за Україну, про діяльність ОУН, мають бути збережені для нащадків. Власне, це і є основним завданням новоствореного сайту, матеріали якого, до речі, можна читати сімома мовами (окрім української ще англійською, німецькою, польською, російською, французькою та іспанською). Відвідувачі сайту можуть ознайомитись з документами ОУН, АБН, СУМ, УПА, книжковими виданнями, періодичною пресою. Є тут і відео, аудіо та фотогалереї. Сайт також дає можливість віртуальної мандрівки музеєм Степана Бандери в Лондоні. І в цьому є певний парадокс: у той час, як влада в Україні намагається обмежити доступ до архівів, революційна ОУН відкриває свої документи для широкого використання.
За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна. Проте окрім роботи з архівами та історичною спадщиною, ОУН і Світовий конгрес українців, що репрезентує українство у світі, активно висловлюють політичну позицію та всіляко намагаються сприяти вирішенню проблем, що існують в Україні сьогодні.
Зокрема, зараз представники Конгресу співпрацюють з міжнародними організаціями, які спостерігають за виборчим процесом в Україні, стоять на захисті прав і свобод незалежних медіа, як от телеканала ТВІ, відслідковують інші порушення тощо. Стефан Романів, наголосив, що є низка питань, які ОУН і Світовий конгрес українців готові ставити перед владою, аби захистити українську націю.
Учасники презентації відповіли на питання присутніх на заході, а також передали сумським історикам добірку рідкісних видань.
За словами Стефана Романіва, важко переоцінити значення такого ресурсу, адже актуальність розвінчування міфів щодо ОУН сьогодні незаперечна. Проте окрім роботи з архівами та історичною спадщиною, ОУН і Світовий конгрес українців, що репрезентує українство у світі, активно висловлюють політичну позицію та всіляко намагаються сприяти вирішенню проблем, що існують в Україні сьогодні.
Зокрема, зараз представники Конгресу співпрацюють з міжнародними організаціями, які спостерігають за виборчим процесом в Україні, стоять на захисті прав і свобод незалежних медіа, як от телеканала ТВІ, відслідковують інші порушення тощо. Стефан Романів, наголосив, що є низка питань, які ОУН і Світовий конгрес українців готові ставити перед владою, аби захистити українську націю.
Учасники презентації відповіли на питання присутніх на заході, а також передали сумським історикам добірку рідкісних видань.
АДРЕСА САЙТУ: http://ounuis.info/index.php
Всего тем на форумах 179931
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65047
Последний зарегистрированный пользователь beredis
Гость
Сопли, слюни, ворнякание про гинацит будут?
Гость
"Сопли, слюни, ворнякание про гинацит будут?"
Забув попередити: сайт для істориків, архівістів, політологів, просто для адекватних користувачів, але не для дебілів.
гость
А нам куда?Если мы дыбмилы.
vartyukh
Вам - сюди: http://ukraine-russia.livejournal.com/
Гость
Історики, архівісти, політологи і адекватні користувачі уже стомилися від вашого історичного сміття. Тому сайт як раз для дебілів.
Гость
І ще одне: Чому так Лондон переймається вивченням и пропагандою іторії ОУН? Їм що, більше ні на що витрачати гроші?
Гость
По-Вашому, документи - це "історичне сміття", а сучасні "дослідження" Януковича-табачника - істина в останній інстанції?
Гость
Дослідження Табачника - це дослідження науковця. У них він нікого не звинувачує. А переписи архівів Іванущенком - це компелювання історії на власний розсуд історика-любителя з метою когось звинуватити...
Гость
null написал:
Може хтось дасть відповідь? чому вони не переймаються своїми робінгудами, а цікавляться нашими бандерами?
Гость
Та ніхто там із місцевих ніякими бандерами не цікавиться.
Майже.
Українська історія і там і тут потрібна, насамперед, українцям.
Гость
А що, у Британії є багато українців? Є українські осередки чи навчальні заклади? Напевно, та установа чи організація, яку очолює Іванущенко звичайна структура чи підрозділ британських спецслужб, що ведуть свою політику на території Європи...
Гость
Браво, Олег Володимирович Михайличенко! Так їх, цих патріотів українських. Шкода, що вже немає психушок КДБ, а то ви б їх туди влаштували для "лікування"!
Гость
Гость писав:
"...установа чи організація, яку очолює Іванущенко звичайна структура чи підрозділ британських спецслужб..."
От же ж залякали чоловіка в совєтські часи. Ще й досі шизонутий ходить.
Гость
Интересно, а к каким организациям она относится? Кто ее финансирует?
Гость
Юра Никитин, не тупи. В этом месте Олег Владимирович "отдыхает". Да и на "залякану і шизонуту людину" он не похож. Ему ваши интерконтинентально-националистические дебаты в придуманной кем-то какой-то "Українській Інформаційній Службі-Лондон" до лампочки - как и всем нормальным людям. Назвали бы - "Ukrainian horns and hoofs from London" - так оно на сумских и прочих лохов производило бы большее впечатление. Только без дубляжа по-украински, "чтоб никто не догадался".
Гость
Не зовсім згоден з попереднім Гостем. Якщо почитати особистий блог О.Михайличенка «Про істфак педу», то на залякану людину він дійсно не схожий, а на шизонуту схожий на 100 %.
Гость
Не згоден з вами. У нього особистого блогу тут немає. А те, що він може сприймати деяких гореісториків за примітивних людей, які тільки на цій сторінці котируються як історики, то це свідчить, що він адекватна людина. Бо ніхто, окрім, шизиків зміст того, що пишеться на цій гілці серйозно не сприймає.
Гость
Вопрос к Иванущенко:
Интересно, а к каким британским организациям относится Українська Інформаційна Служба-Лондон? Кто ее финансирует?
Гость
Ви знову про істфак? Ой, як комусь не хочеться, щоб хтось тут викривав примітивний плагіат видатного історика Щербаня і оприлюднював його наукові роботи, більшість яких - це тези у співавторстві. І дійсно, який це шизік розповів про те, як декан істфаку Гончаренко дав переписати свою кандидатську дисертацію магістрантці, яка успішно захистила її у якості своєї магістерської роботи на кафедрі у Щербаня?
Гость
null написал:
Так ответ будет? или снова поговорим о расєйських регианальниих гостях?
Гость
Ты е маскальскьый правакатар.
Геннадій Іванущенко
Відповідаю.
Українська Інформаційна Служба не може "відноситись до британських організацій" уже тому, що вона українська. Існує на українські гроші. Не російські, не англійські, американські чи якісь іще, а на українські. В українців багато чого тримається на солідарності. Щороку середньостатистична українська родина в Британії від свого бюджету жертвує близько 1 000 ф.с. на українську справу: школи, спорт, клуби, церкву, видавничу діяльність (детальніше тут: http://100.sumy.ua/index.php/blogs/4078-2011-07-06-12-50-07 ) Існує УІС з 1948 року. Раніше називалася Українською Видавничою Спілкою, що вказує на пріоритети в її діяльності. Тут, до речі, вперше друкувалися деякі твори наших земляків: Бориса Антоненка-Давидовича з Ромен, Михайла Осадчого з Курманів, Євгена Онацького з Глухова...
Раніше вона мала успішні підприємства, як напр. "Подолія" і в її складі працювало до 40 чол. Зараз там працює кілька чоловік, які займаються видавничою діяльністю. На цьому, а також на пожертвах і тримається бюджет УІС в Лондоні.
Гость
Шановний пане Іванущенко! А як ви думаєте, чому у значної кількості людей, які не заангажовані комуністичною пропагандою і любов'ю до росіян, все ж таки виникає непрязливе відношення до націоналістів і, зокрема, до ОУН?
(Пане Петлюро! Тільки не треба тут знову про "регіаналів" і "бидло")
Геннадій Іванущенко
Як відомо, історія дається в джерелах. Думаю, що закритість і засекреченість, або недоступність документальних першоджерел, які дають можливість дослідити боротьбу ОУН і УПА з одної сторони, а з іншої - десятиліття "ударної" роботи радянської пропагандивної машини викривили сприйняття історії на Сході України. Але є ще усна історія, та інші прояви народної пам'яті. Тому в місцевостях, де діяльність українських націоналістів носила масовий характер ОУН І УПА сприймаються позитивно.
Створення нового ресурсу - сайту Архіву ОУН в УІС-Лондон і має на меті удоступнити ті документи, які опинилися за кордоном. Парадокс полягає в тому, що в Україні, в цей же час, навпаки, повертаються до радянської практики обмеження доступу до документів. Штучно створюючи "закриті теми" в історії зручніше маніпулювати людьми.
Гость
Так може нехай у тих місцевостях вони і будуть героями? А у наших краях є свої герої? Бо ніколи бог ісламу не стане богом православних. А намагання "нав'язати" такі речі завжди буде провокацією війни. Навіщо нам це?
І по-друге - чому ви вважаєте, що радянська практика доступу до документів була зовсім поганою? Ви ж як професійний архівний працівник повинні розуміти, що є такі докумнети, які певними людьми можуть бути використані проти влади, порушуючи моральні норми держави, підбурюючи людей до непокори законам і т.д. Ідеальної держави немає. Але намагання і прагнення до елементарого порядку і миру між людьми повинно бути.
І останнє - ви не задумувалися над тим, чому за часів СРСР усі націоналістичні проводи - українські, російські, єврейські та ін. - називались буржуазними?
Гость
Ні, не задумувалися. Ми просто класно класову теорію Маркса-Енгельса-Леніна-Сталіна вчили. Тому думать там нічого, ми ЗНАЄМО чому.
Гость
Правильно думаєте. Був лозунг "Пролетаріії усіх країн єднайтеся!". А націоналісти не піклувалися про своїх пролетаріїв, бо усі виходці із заможного класу, які переслідували свої шкурні інтереси. Вони пропагували і пропагують сепаратизм і ксенофобію. Тому були і будуть ворогами цивілізації,прибічниками архаїчного сепаратизму.
гость
Лозунг был, Голодранци гоп до купы!!!