Про це він розповів у фейсбуці.
“Всім добрий день, як я вже казав, ось продовження розкопок на нулі під Вугледаром. Так вийшло, що наша рота поміняла іншу на Донбасі і через втрату була відправлена на доукомплектування. Ми зайняли рубіж оборони, а через деякий час я дізнався, що в цьому місці під час сильного бою орки зайняли одну з наших траншей, і попередня рота не дорахувалась чотирьох хлопців, їх записали в зниклих безвісти. Це було 2 листопада 2022 року.
Протягом місяця ми спостерігали за орками, обстрілювали їх. Так вийшло, що наша ротація затягнулася на невизначений термін, і одного дня наші міномети накрили траншею орків, вони кинулися тікати, через деякий час наші бійці розмінували прохід до цієї траншеї і зайшли в неї. Орків там не було, і наші хлопці знову почали чергувати тут. Настала темрява, і орки, не знаючи, що траншея зайнята, відправили на чергування одну людину. Він підійшов на кілька метрів, наші солдати запропонували здатися орку, той за автомат схопився і був застрелений. Час перебування нашої роти тривав, і ми не розуміли, наскільки довго ми будемо в цьому місці тримати оборону. Я почав від хлопців дізнаватися те, що в траншеї трупний запах, в одному місці хлопці бачили черевик. Зібравши інформацію про місце бою, я прийшов до свого командира і запитав, чи можу днем пошукати наших зниклих безвісти солдатів, а вночі я відчергую свій час на посту. Мені командир сказав іди, лише акуратно.
Мені пощастило, три дні які я шукав солдатів, були більш менш спокійними, і міни не прилітали в траншею, де я проводив пошук. Вибрав я дні, коли було морозно, досвіду у мене достатньо з пошуку солдатів, я розумів, що поки морозно і сухо, буде менше запах, я буду не сильно брудний, тому що я знаходився на нулі там в полі митись ніде і випрати одяг теж. Перед цим були сильні морози і земля промерзла до 40 см. Взяв із собою наколінники, сокиру і дві лопати велику і маленьку, я почав працювати, вже за годину побачив руку і черевик солдата ЗСУ. На руці був годинник, який досі йшов і показував час. Через деякий час я побачив каску і бронежилет, на спині було чотири вм'ятини від куль, а в касці я побачив два отвори в потилицю. На руці у хлопця був турнікет, він був поранений під час бою, а це означає, що пораненого бійця орки добили в спину і голову. Я зрозумів, що в траншеї мають бути решта наших солдат ЗСУ, і в полоні їх точно немає, раз пораненого добивали, через деякий час я докопав цього бійця і побачив чотири ноги, витягнув одного, сфоткав для архіву, солдат був у наколінниках, рукавицях, касці, броніку та у формі з прапором України. Оглянувши солдата, я знайшов його військовий квиток, по рації передав інформацію, що мені потрібні ноші і група евакуації. Мені принесли мішок для солдата, я його вклав і замотав. Прийшла група евакуації троє людей, забравши свій кулемет, свій бронежилет, я з хлопцями поклав убитого бійця на ноші, і ми винесли його з поля бою. Я одразу вирушив до командира і віддав йому документи солдата, за кілька годин ми знайшли родичів, розповіли про солдата. Бійця відвезли до моргу, привласнили номер, повідомили рідним, зараз проведуть експертизу і можна буде забрати і поховати героя. Звали його Анатолій. Так закінчився перший день розкопок на нулі пошукового загону “Повернення”. Вночі я відчергував як годиться, трохи відпочив, а вранці вирушив докопувати другого солдата. Продовження буде завтра, дякую всім, хто прочитав до кінця історію, яка сталася зі мною на війні з орками”, - написав сумчанин.
Всего тем на форумах 181202
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65088
Последний зарегистрированный пользователь beredis