Реєстрація на цей марафон вже відкрита https://cutt.ly/xymvigj.
За кілька днів до його початку ми поспілкувались з організаторкою заходу Тетяною Кирилюк. Ось яка розмова у нас вийшла, пише Inclusion Sumy.
- Як прийшла ідея створити такий марафон?
- Ідея створити психологічну допомогу для батьків, що виховують дітей з інвалідністю, виникла в мене вже давно. Вона з'явилась ще в той час, коли я сама її дуже потребувала. Бо після того, як я зрозуміла, що наша донька має особливості розвитку і буде не така, як усі, я почала відчувати глибокий психоемоційний стрес, мала пригнічений психоемоційний стан.
Внутрішнє відчуття відчаю, страху, образи, провини, агресії відомо мені не з книжок, я все це пережила на власному досвіді. Ці відчуття деструктивні і заважають безумовному прийняттю дитини і ситуації в цілому.
Самостійно вийти з посттравматичного стресового розладу досить складно. Мені допомогли знання з психології та арт-терапія.
І зараз, розширивши знання в арт-терапії, я знаю як допомогти мамам дітей з інвалідністю.
- Яку мету як організатор ставите перед собою?
Хочу щоб якомога більше мам дітей з інвалідністю перестали жити з відчуттям внутрішнього болю, стали більш щасливими, бо тільки щаслива мама власним прикладом, може зробити дитину щасливою. А ще, змінившись внутрішньо, змінивши власне ставлення до оточуючих, батьки моволі змінюють і їхнє ставлення до себе. Гідна, витримана, гуманна та екологічна поведінка мами завжди викликає повагу.
Впевнена, що у кожної особливої мами, окрім щасливого виховання власної дитини, є ще одне надважливе завдання- це формування толерантного відношення та уявлень про особливості життя і проблем світу людей з інвалідністю у широкого загалу.
- Чи є якісь вимоги до учасниць?
- Цей марафон для ля мам, що виховують дітей з інвалідністю.
-Чи достатня, на Вашу думку, сьогодні підтримка батьків, які виховують дітей з інвалідністю?
- Якщо говорити про Суми, то психологічна підтримка батьків взагалі відсутня. В цьому напрямку , на рівні держави працюють, але дуже повільно. Лише в деяких регіонах України –Харкові, Львові, Одесі, є центри раннього втручання, де комплексна підтримка надається на ранніх етапах. Це медичний та психологічний супровід батьків і дітей, допомога в абілітації. А також у Львові є центр денного догляду «Джерело», де батьки можуть залишити дитину й вийти на роботу. Це прекрасна можливість соціалізації для дітей, а також самореалізації для батьків.
Про медичну допомогу скажу, що вона гарно викладена на папері, а в реальному житті все більш складніше. Мамам в більшості випадків доводиться «воювати» за підгузки, ліки, ТЗР, в результаті чого, виникає відчуття безнадії і злість на систему.
- Хто має стати "агентом" змін?
- Мрію, що все, що написано в Конституції України та законопроектах України буде втілено в реальність(адже у нас одна з найкращих Конституцій, і там всі права осіб з інвалідністю дуже гарно описані). Також мрію, що наше суспільство стане толерантним. Для цього просто необхідно відкрите серце , повага до оточуючих та щире бажання допомогти, адже найцінніший ресурс держави- це діти.
Щодо мене, то я вважаю, що всі зміни потрібно починати в першу чергу з себе. Мені дуже подобається вислів Махатма Ганді : «Ми самі маємо стати тими змінами, що хочемо бачити в світі».Саме тому, я хочу зробити свій вклад в психологічну підтримку мам дітей з інвалідністю.
Прочитати більше про Марафон ви можете за посиланням https://cutt.ly/RymvOkh.
Всего тем на форумах 181270
Все сообщения 272373
Всего зарегистрированных пользователей 65089
Последний зарегистрированный пользователь beredis