Довгий час я працювала у рекламному бізнесі – мала власну агенцію у Сумах. Досвід у поліграфії чималий, тож технічна частина була зрозумілою – знала, як виглядає процес створення книги, що за чим треба робити, як структурувати й таке інше.

Тож, я не просто історію писала, а одразу малювала у голові мультик

У написанні текстів також була загартованою, бо хоч займалася рекламним, але копірайтом. До того ж у мене є донька, з якою завжди багато читали і я розуміла, якою має бути книга, щоб вона приємно сприймалася. Рішення про те, щоб написати щось своє, було цілком логічним продовженням роботи в PR  та певним символом особистого росту.

Волонтерство – справжня робота

Я завжди хотіла відчувати, що потрібна людям. Мріяла стати лікарем, навчалася на вчителя біології та навіть писати почала, бо відчувала себе у цьому більш важливою суспільству, ніж у рекламі. Почала займатися благодійністю задовго до всіх інших проєктів. Спочатку допомагала збирати кошти для дітей, які потребували терапії чи дорогих ліків. Згодом це переросло у благодійний фонд та вийшло на загал.

Я досить неоднозначно ставлюся до висвітлення теми волонтерства у соціальних мережах, бо дехто сприймає це так, ніби мені просто нічим зайнятися

Насправді ж, це потребує великої частини життєвих ресурсів. Справжня благодійність йде від душі та не передбачає жодних винагород. Я сприймаю її як роботу, адже продовжую працювати незалежно від того, є у мене настрій та сили, чи немає. Не заради зарплатні чи певної вигоди, а просто, щоб відчути себе важливою.

На благодійний фонд знаходила час завжди, навіть коли була вагітною, переїздила до іншої країни чи створювала інші великі проєкти

Фонд існує вже близько чотирьох років, за які нам вдалося зібрати більше мільйона гривень та спрямувати їх як на лікування окремих дітей, так і на допомогу цілому відділенню лікарні.

Довго шукала свій стиль

Робота над книгою починається з написання тексту, продумування сюжетних ліній та створення персонажів. Мені було складно, бо не мала у цьому досвіду. Найбільше труднощів – у моменті структурування, коли треба було відсікти зайве й зрозуміти, як зробити історію більш лаконічною. Круто, коли ти захоплюєшся, вільно фантазуєш та не стримуєш себе у кількості яскравих фраз і сюжетних поворотів.

Але коли повертаєшся редагувати написане, стає очевидною необхідність щось прибрати, вирізати й змінити.