«Порко Россо» — найдоросліший, доволі сумний й, на думку багатьох кінокритиків, найкращий фільм Міядзакі, який значною мірою вважається біографічним.

Геніальний японський мультиплікатор усе життя захоплювався літаками та чудернацькими тваринами — у кожному його фільмі можна побачити щось подібне. Але справжньою одою власним захопленням став саме «Порко Россо». І це дещо більше ніж просто розповідь про пригоди льотчика в образі свині. Міядзакі неодноразово наголошував, що це перший фільм, який він створив не для дітей, а більша частина подій побудована на реальних подіях та героях.

Це ода довоєнній авіації, у якій кожен аероплан має реальний прототип. Сам Порко літає на гідролітаку для перегонів «Маккі М.33». Крім того, це справжня історична робота, з відвертим антивоєнним й антифашистським підтекстом (згадати хоча б відмову Порко співпрацювати з Муссоліні, через що його постійно намагаються заарештувати. Додайте до цього глибоку особисту трагедію, історію кохання, дружби та зради, що наповнюють фільм глибиною й психологічною напруженістю.

Спершу мультфільм створювався як 35-40 хвилинний фільм для показу у літаках компанії «Japan Airlines». Робота над стрічкою припала на початок війни в Югославії (неподалік від місць, де розгортаються події у фільмі), тож Міядзакі вирішив перетворити «Порко Россо» на повнометражне авантюрне мульткіно в атмосфері воєнного трагізму.

Сюітіро Моріяма, Токіко Като, Бунсі Кацура VI, Цунехіко Камідзьо, Акемі Окамура, Акіо Оцука