***
Вітер грав баский у гаї
на цимбалах. І затих...
Сонце землю зігрівало
на долонях золотих.
Птахи пісню заспівали,
промінь ніжний нахиливсь...
У траві дівча всміхалось,
диво - обрій золотивсь...
Дихав день на повні груди...
Дарував навкруг тепло...
І буяло все й повсюди,
...наше літечко прийшло...
Артём Соколов
Автору большое спасибо за настроение!
А тем, кто обычно гадит на форуме в заказных темах, - ФЕ!!!
Проявили бы и здесь своё красноречие - тут же есть о чём написать. Классное же стихотворение!!! А вам бы только гадить...
Zhytnyk
Дякую за добрі слова. Гадаю, що більшість читачів Блогів на Данкорі так звикла то "чорноти", яку виплескують один на одного, що не помічають навколо себе стільки прекрасного: літечка, красунь - дівчат, красунь - жінок, квітів, чудових теплих днів, сонця і т.д., і т.п. Життя при всіх поколіннях було не таким уже й легким для простих людей. І зараз воно і складне, і непередбачуване. Але все ж таки: життя дається раз... І думати, й писати потрібно більше про прекрасне й дивовижне. І на серці, й душі від цього стає легше, святковіше...