Металопластикові вікна в Києві стали невід'ємною частиною сучасного будівництва та ремонту, завоювавши популярність завдяки своїм енергоефективним властивостям, довговічності та естетичному вигляду. Процес їх виробництва — це складний технологічний ланцюжок, який поєднує в собі інноваційні матеріали, передові технології та високоточне обладнання. У цій статті ми розглянемо кожен етап виробництва металопластикових вікон, від вибору сировини до фінального продукту, готового до встановлення.
Виробництво металопластикових вікон починається з вибору якісної сировини. Основним матеріалом для виготовлення профілів служить полівінілхлорид (ПВХ). Цей полімер вибирають завдяки його відмінним теплоізоляційним властивостям, стійкості до атмосферних впливів та довговічності.
ПВХ поставляється на завод у вигляді гранул, які потім змішуються з різними добавками для поліпшення експлуатаційних характеристик кінцевого продукту. Серед цих добавок стабілізатори, які запобігають руйнуванню матеріалу під впливом ультрафіолетового випромінювання, модифікатори ударної в'язкості для підвищення міцності, пігменти для надання бажаного кольору та інші компоненти, що забезпечують необхідні фізико-механічні властивості профілю.
Наступним етапом є екструзія профілів. Підготовлена суміш ПВХ з добавками подається в екструдер — спеціальну машину, де матеріал нагрівається до температури плавлення і під високим тиском видавлюється через формуючу головку. Ця головка надає профілю необхідну форму та розміри. Важливо відзначити, що сучасні профілі мають багатокамерну структуру, яка забезпечує відмінну теплоізоляцію. Кількість камер може варіюватися від трьох до шести і більше, залежно від конкретної моделі та призначення вікна.
Після виходу з екструдера гарячий профіль охолоджується у спеціальних ваннах з водою, що дає йому можливість зберегти задану форму. Потім профіль розрізається на відрізки стандартної довжини і відправляється на склад або безпосередньо у виробничий цех для подальшої обробки.
Паралельно з виготовленням профілів відбувається процес виробництва склопакетів. Склопакет — це конструкція з двох або більше листів скла, розділених дистанційною рамкою і герметично з'єднаних по периметру.
Виробництво склопакетів починається з різки скла заданих розмірів. Сучасні автоматизовані лінії дають змогу виконувати цю операцію з високою точністю. Наступним кроком є миття та сушіння скла, що забезпечує ідеальну чистоту внутрішніх поверхонь склопакета. Для створення необхідного повітряного прошарку між стеклами використовується дистанційна рамка. Вона може бути виготовлена з алюмінію або пластику і заповнюється спеціальним абсорбентом, який поглинає вологу всередині склопакета, запобігаючи запотіванню. На рамку наносять первинний герметик, який забезпечує попереднє склеювання конструкції.
Зібраний склопакет проходить через прес, де відбувається його остаточна герметизація. На цьому етапі по периметру конструкції наноситься вторинний герметик, який забезпечує повну герметичність і міцність з'єднання. В якості вторинного герметика часто використовується полісульфід або силікон. Деякі виробники також пропонують заповнення простору між стеклами інертними газами, такими як аргон або криптон, що значно підвищує теплоізоляційні властивості склопакета.
Коли профілі та склопакети готові, починається процес збірки вікна. Перший етап — це різка профілів на заготовки необхідної довжини згідно з розмірами майбутнього вікна. Ця операція виконується на спеціальних пилах, які забезпечують точний різ під заданим кутом. Потім у профілях фрезеруються технологічні отвори для установки фурнітури та дренажні отвори для відведення конденсату.
Наступним кроком є армування профілів. Всередину ПВХ-профілів вставляються металеві підсилювачі, які забезпечують жорсткість конструкції і запобігають деформації вікна під впливом вітрових навантажень та температурних коливань. Армування особливо важливе для великих вікон та дверей.
Після армування профілі зварюються в єдину раму. Ця операція виконується на спеціальних зварювальних станках, які нагрівають торці профілів до температури плавлення і з'єднують їх під тиском. Зварні шви потім обробляються на фрезерних станках для надання їм естетичного вигляду.
Далі в раму встановлюється фурнітура — петлі, замки, ручки та інші механізми, які забезпечують функціональність вікна. Сучасна фурнітура надає можливість реалізувати різні режими відкривання: поворотний, відкидний, комбінований. Якість фурнітури напряму впливає на зручність користування вікном та його довговічність.
Фінальним етапом збірки є встановлення склопакета в раму. Склопакет фіксується за допомогою спеціальних штапиків — пластикових планок, які розміщуються по периметру рами. Між склопакетом і рамою встановлюються ущільнювачі, які забезпечують герметичність конструкції.
Перед відправкою замовнику готове вікно проходить фінальний контроль якості. Перевіряється геометрія конструкції, якість зварних швів, правильність установки фурнітури та склопакета, плавність роботи всіх механізмів. Також проводиться тест на герметичність, щоб переконатися у відсутності протягів.
®