Автор солідного фоліанту покроково відстежує товщу століть, зокрема, події столітньої давнини, роки колгоспно-радгоспного будівництва, щедро використовує спогади очевидців тих часів, вдається до архівних документів, аби зібрати крихти правди в цілісну картину про минувшину рідного краю. 

Володимир Підлісний не обмежився дослідженням знакових загальновідомих подій та їх впливом на пересічних селян. Він скрупульозно копирсається у побутових речах земляків, аби донести до наших днів дух минулих часів. При цьому свідомо не робить оцінок, якихось узагальнень, даючи таким чином читачу самостійно перебувати у вирі перипетій, інколи трагічних драм, подеколи комедійних сцен. 

- Намагання осмислити, зазирнути у 20-30 роки ХХ століття, як на мене, найбільш вдале, - розповідає автор книги. – Бо натрапив на такий пласт матеріалів, що аж подих захоплювало! Відчував новизну, актуальність, ось вони – рани, що кровоточать до сьогодні. Впевнений: гола правда двох довоєнних десятиліть, скупі архіви цього сорокаріччя чекають дослідника. Скажу одне – книга є своєрідним маленьким пам’ятником моїм стожилим землякам, які важко жили та працювали від зорі до зорі, однак у тривожних сутінках розбурханого тогодення прагнули кращого майбуття.

Своєрідна екскурсія у давнину багата ілюстраціями. Одних лише фото тут розміщено понад 1100. Здебільшого це знімки дореволюційної епохи,  красномовні свідчення періоду соціалістичного реалізму тощо. Ще читач знайде фрагменти карт слобожанського краю ХVII-XX ст., його північно-західної частини.

Науково-популярне видання розраховане на широкий загал. У ньому неодмінно знайдуть для себе новели науковці, котрі працюють у царині історичної регіоналістики, а тим більше – краєзнавці, студенти, учні шкіл, усі, хто прагне знати минувшину. Такий екскурс дасть можливість кожному на хвильку побачити свого пращура - діда, прадіда, на мить опинися поруч з ним, пройнятися його щоденними турботами.

- Вихід книги був би неможливим без допомоги директора СТОВ «Перемога» Лебединського району Анатолія Васильовича Онайка, - говорить Володимир Підлісний. – Сьогодні зусібіч чуємо про таке поняття як патріотизм. Деякі б’ють себе в груди, переконуючи, що вони найбільші патріоти. Так ось саме Анатолій Васильович проявив свій патріотизм тихо, без зайвого галасу, на ділі довів власну небайдужість до історії свого народу, рідного краю, всього українського. Його підтримка та переконаність у необхідності дослідження історії сіл і хуторів додавали снаги, змушували майже щодня протягом трьох років братися за перо, перелопачувати центнери архівних документів, прошкувати у віддалені села до одиноких осиротілих осель, записувати спогади літніх людей. При цьому повсякчас відчував його надійне плече. Довірою знаного далеко за межами Сумщини господарника я не міг знехтувати.      

З книги ще не вивітрилася друкарська фарба, однак вона викликала широкий резонанс серед перших читачів, якими, закономірно, у більшості стали земляки - лебединці. Перші відгуки свідчать, що цінне видання знайде почесне місце серед шанувальників історії рідного краю. Шкода лише, що воно має обмежений наклад. 

До речі, Володимир Підлісний запрошує всіх бажаючих на презентацію своєї книги «Штепівка та навколишні хутори і села. Долі людей та поселень» 12 лютого цього року в Конгрес-центр Сумського державного університету, який знаходиться на вул. Покровській, 9/1 (будівля бібліотеки колишньої академії Банківської справи). 

®