А это не тот правдолюбец который список живых сельчан вписал в список репрессированых. ПЕТЛЮРА ПОШЕЛ НА ******УЙ

Ні пане, це не той. У всьому іншому - аналогічно.

 

орлик написал:

А это не тот правдолюбец который список живых сельчан вписал в список репрессированых.

Нет тот кто ответственный за вписывание добросовестно трудиться в ОДА.

AWASS писав:
Я думаю, что любой патриотизм должен вписываться в развитие всей цивилизации, не выпячивая и не умаляя достоинства, того или иного народа, а делая ВСЮ цивилизацию, все более и более гармоничной. Вот если исходить из цельности всего человечества, тогда патриотизм будет иметь немного другие оттенки, относительно тех, которые проповедуются тобой.

Взагалі, те про що Ви пишете називається космополітизмом. І вперше це поняття вжив, як Ви пам'ятаєте, філософ-кінік Діоген, отой, що жив у діжці. З того часу й поживає це поняття, що протиставило себе патріотизму в історії, завжди маючи якусь невелику кількість прихильників. Все це я до того, що космополітизм розпочався як філософське поняття і має смисл до цього часу лише в межах філософії (а філософів як відомо ніколи багато не буває). Не працює воно прямолінійно на рівні цієї "брудної" реальності. Хоча чому не працює? Воно красиво використовується в якості ідеологеми, щод легше сильнішим націям обдурити слабіших: "Не треба так довго дригатись із своєю самосвідомістю, пошвидше розчиняйтесь у нас; ми ж бо носії наднаціонального принципу, який називається красивим словом космополітизм".
Коли Ви говорите про "всю цивілізацію", то це ідея відірвана від реальності і нею можна жити, лише самому відлетівши від тієї реальності. Немає явища "вся цивілізація", це абстрактне поняття і не більше. Насправді в цій єдино можливій реальності "вся цивілізація" - це сума поодиноких національних егоїзмів - російського, французького, польського, німецького і т. п. з їхніми національними патріотизмами, що виконують охоронницьку функцію по відношенню до клаптика землі на ймення батьківщина і групи людей на ймення нація.
Та все ж таки, якщо такі дуже загальні поняття як "космополітизм", "вся цивілізація" існують, то хіба лише для того, щоб виконувати функцію ідеологічного обдурювання? Якщо пам'ятаєте у Канта ідеї чистого розуму виконують регулятивну функцію. Вони виносяться людиною наперед себе і в якості ідеалу регулюють відносини між людьми на цій "грішній землі", ніби підтягуючи людину до себе, показуючи їй, що є щось вище, заради чого й потрібно жити. Отже, й "космополітизм" чи "вся цивілізація" також можуть відсилати нас до чогось вищого, але це вище зреалізовується лише в межах поцейбічної "брудної" реальності, в межах конкретної нації, а не понад нею в ідеальному вимірі трансцендентних сутностей.

Petlyura, я не говорю то что другие говорят, а говорю от всей полноты души своей. Поэтому и не являюсь приверженцем никакой философской школы, религии, культуры, ... в каждом из этих направлений деятельности людей есть те вещи, которые совпадают с голосом моей души. По аналогии со своей душой и другие души никуда вгонять не стоит, так как нет ничего на свете величественней Человека.

На мой взгляд, ошибка всех школ националистов заключалась в объединении ОБОСОБЛЕННЫХ, причем эта обособленность решалась внешними факторами язык, территория, культура, религия,... Ну, нельзя соеденить коня и трепетную лань, точно также нельзя объеденять людей по внешним признакам специализации, бизнеса, национальности и прочим. Да, человек рождается полностью зависимым от обстоятельств, благоприятство которых и определяют его родители. Но когда ребенок выростает и обретает опыт получения этих благоприятных обстоятельств, то к нему СО ВРЕМЕНЕМ приходит СКУКА, которая вгоняет его в хандру ОДИНОЧЕСТВА. Выходит из этой хандры переродившийся человек и с совершенно другими ценностями, вот этот Человек и готов всегда и во всем поступать по Человечески, никого не отделяя, а всех объединяя

Понял теперь свою ошибку обособленности, которая щзаключается в ЗАВИСИМОСТИ от внешних факторов и чем больше эта зависимость, тем ничтожней человек. А теперь через призму этой формулировки взгляни на "элиту"

AWASS

А как по-твоему из нациста сделать Человека?

 

Белый написал:

А как по-твоему из нациста сделать Человека?

Типова підміна понять. З говна катлєтка. Шулер слов.

 

Белый написал:

А как по-твоему из нациста сделать Человека?

Чтобы ЛЮБОЙ человек начал меняться, он должен вволю наесться теми ценностями, которые он проповедует, а дальше Путь в одиночество. Это одно из неприятнейших состояний, вот тут и нужны настоящие друзья для поддержания духа. Пойми одно, на мой взгляд самое важное, что тот человек который не наелся вволю, потом всю оставшуюся жизнь будет бороться с соблазнами. А это уже жизнь вхолостую, хоть и будет идти своим Путем Роста

Софья писала:
Але я категорично заперечую, коли будь-хто, та включно держслужбовець, пов'язує своє звільнення з політичним переслідуванням, привертає увагу громадскості та валує про упередженість. Тим більше, якщо він згадує про державний пенсіон і рахує роки, які віддаляють його від бажаних 70-90 відсотків з останньої зарплатні, що відповідала рангам/категорія

Пані Софья, це Я говорив про пенсію, не приписуйте, будь-ласка, ці думки Іванущенку. Я думаю, його матеріальні блага від посади цікавлять в останню чергу.
Перечитав ще раз те, що написали і Ви, і Гоша і ось до яких висновків прийшов. Є велика різниця між пересічними людьми, які хочуть просто жити, нікуди не вляпуючись і які раз у чотири чи п'ять років стають виборцями. Цей простий (так і захотілося сказати совєтський) народ обирає владу над собою. Що масово характеризує такий народ, так це безвідповідальність за ціле, за державу (звичайно, виключення завжди є). І є ті, хто хоче влади. І в них трошки інше уявлення про роботу. Серед тих, хто хоче влади якась частина теж безвідповідальні і своє перебування там розглядають як вдалий бізнеспроект. Але серед владців на щастя зустрічаються і люди які знають, що таке СЛУЖІННЯ, і для яких слова одного із героїв фільму "Біле сонце пустелі" "Мне мзды не надо. Мне за державу обидно" мають глибинний сенс. Це люди трошки іншої породи, ніж рядовий обиватель. Колись філософ Х.М. Ортега-і-Гасет написав, що ознакою еліти є здатність страждати за ідеї (тобто за поки що невидиме), а ознакою "масової" людини лише здатність страждати за матеріальні цінності (тобто за видиме). Ваші розмірковування - це розмірковування такої маленької людини. Вигнали з роботи та й вигнали, ще знайду. Бо за такою роботою ніякого іншого - вищого - смислу немає як лише нагодувати та одягнути себе й свою сім'ю. Але деякі люди у владу прийшли не за пенсіями, а служити, служити ідеї України. Ось чого ніяк ті маленькі люди совєтської закваски не можуть зрозуміти, а все на свій рівень опускають. І навіть вчувається якесь роздратування: що вони там собі навигадували, гонять, мовчки йди та й шукай собі іншу роботу. Та це, вибачте, здорові і сильні мужики і ту роботу їм знайти чи організувати свою справу - раз плюнуть. Як Ви зрозуміли мова ж іде не про черговий засіб отримування зарплати. Тому, що вони прийшли в першу чергу - служити ідеї і лише в другу - за благами. Глибинна суть конфлікту в чому? Ідуть "донецькі", які в принципі не знають, що таке служіння ідеї України. Бо совки. Донецькі при владі - це особиста образа для будь-якого свідомого українця.
Я розумію, що те, що я тут понаписував вихована в умовах демократії "маленька" людина назве "ідеалістичною маячнею", а мене людиною, що взагалі не розбирається у природі політичної влади, але мені все таки видається, що приблизно такі ідеї керують тими, хто зараз бореться з "донецькими" із партії регіонів та їхніми сумськими прихвостнями.

Гоша писав:
Отже ще раз повторюсь- державна служба на більшості посад повинна бути нейтральна, орієнтуватись на запити громади.А хто має серйозні політичні і інші уподобання- нехай звільняє місце і йде в партії, громадські організвції, тощо.Ну що сказати?

Та я зовсім не проти. З однією невеликою поправочкою - все це може відбутись в ідеальній Україні, а не в оцій реальній. Так будемо жити в оцій реальності чи у нафантазованій Україні?

 

Petlyura написал:

Та я зовсім не проти. З однією невеликою поправочкою - все це може відбутись в ідеальній Україні, а не в оцій реальній. Так будемо жити в оцій реальності чи у нафантазованій Україні?

Знаешь, не имея идеи-фантазии, не создашь модель развития ИДЕАЛЬНОЙ страны, города, а не имея этого, будешь копаться в грязи реалий, вымазываясь сам и вымазывая других. Тебе какой путь по душе?

 

Цитата:

Але серед владців на щастя зустрічаються і люди які знають, що таке СЛУЖІННЯ, і для яких слова одного із героїв фільму "Біле сонце пустелі" "Мне мзды не надо. Мне за державу обидно" мають глибинний сенс. Це люди трошки іншої породи, ніж рядовий обиватель. Колись філософ Х.М. Ортега-і-Гасет написав, що ознакою еліти є здатність страждати за ідеї (тобто за поки що невидиме), а ознакою "масової" людини лише здатність страждати за матеріальні цінності (тобто за видиме).

Зарплата губернатора - штук 30 гривень, зама - 20... Есть ЖИВЫЕ примеры "служіння"? Не надо Ортегу трогать, сомневаюсь что он об Иванущенко это писал.

Хоть один пример какого-то там "духовного" развития среди нациков, которые были у власти в 2005-2010?

Вообще ты петлюра двусторонен как картонка - "донецкие" тупые и неспособные по определению, нацики(или какие-то там "правоверные украинцы") - белые и пушистые. Тоже по определению.

Самое смещное в тебе - называть при всех свою ограниченность "умом" и считать признаком элитности.

Че ж вы такие раціональні все просрали "быдлу донецкому", а?
МОЖЕТ ЭТО ОНИ И ЕСТЬ ЭЛИТА?

СФ писав:
МОЖЕТ ЭТО ОНИ И ЕСТЬ ЭЛИТА?

Та побійтесь Бога, навіть у найфантастичніших фантазіях якась межа ж повинна бути.

 

CФ написал:

Зарплата губернатора - штук 30 гривень, зама - 20...

Убав

 

Petlyura написал:

СФ писав:
МОЖЕТ ЭТО ОНИ И ЕСТЬ ЭЛИТА?

Та побійтесь Бога, навіть у найфантастичніших фантазіях якась межа ж повинна бути.

Нет Бога на этом форуме кроме телепина, нет аргументов, вместо этого молишь Его покарать меня? Я привык

Это ты выходи из фантазий:
"Донецкие" формируют будущее Украины.
Не ну есть "диячи" типа медуницы, ха-ха-ха...

- вся политическая власть, финансы, образование - у "них" на 99%
- постепенно учаться у России управлять идеологией
- кульутры - полно, "шансон", кобзон...

Petlyura
Є велика різниця між пересічними людьми, які хочуть просто жити, нікуди не вляпуючись і які раз у чотири чи п'ять років стають виборцями. Цей простий (так і захотілося сказати совєтський) народ обирає владу над собою. Що масово характеризує такий народ, так це безвідповідальність за ціле, за державу (звичайно, виключення завжди є). І є ті, хто хоче влади. І в них трошки інше уявлення про роботу. Серед тих, хто хоче влади якась частина теж безвідповідальні і своє перебування там розглядають як вдалий бізнеспроект. Але серед владців на щастя зустрічаються і люди які знають, що таке СЛУЖІННЯ, і для яких слова одного із героїв фільму "Біле сонце пустелі" "Мне мзды не надо. Мне за державу обидно" мають глибинний сенс. Це люди трошки іншої породи, ніж рядовий обиватель. Колись філософ Х.М. Ортега-і-Гасет написав, що ознакою еліти є здатність страждати за ідеї (тобто за поки що невидиме), а ознакою "масової" людини лише здатність страждати за матеріальні цінності (тобто за видиме). Ваші розмірковування - це розмірковування такої маленької людини.
Шановний!
є пересічні, є обрані (інша порода), так і тягне додати про вищу расу... так ти вийди і скажи оце в очі друзям, чи колєгам, що я - обраний і вищий смисл знаю, а ви- "рядовий обиватєль". і хто визначив, що саме ця людина несе щось корисне державі? пройде тривалий час, і лише по результатам можливо буде дати оцінки діячам, і то не факт, як показує історія.
страждати за ідеї????!!! тут цитата: "Такова судьба, Лешенька. Будем страдать. Страданиями душа совершенствуется. Вот папенька говорит, что одни радости вкушать недостойно.– Да пропади он пропадом, ваш папенька с его советами!" Шановний, не страждати потрібно, а бути ефективним! щоб "просте бидло", вибач простий народ, потяглося за тобою. ми любимо успішність, достаток і т.ін. нам хочеться жити в розвиненій державі, а вона складається не лише з гуманітарної сфери. де революційні пропозиції по промисловості та жкх за 5 років правління??? ну можливо ж було хоча б плани скласти, стратегії, а не ті напівфабрикати що маємо..
тому соплі по поводу Бобиренка, Іванущенка і інших розмазувати не потрібно, це додатково викликає до Вас зневагу. Я, наприклад, розумію - ну залишать їх на посадах і що? дадуть втілювати вищу мету??
потрібно Вам, хлопці, не витрачати сили на суди, і розмови про посади, які втратили, а думати державними маштабами! ви ж такі маштабні державники!
сформуйте команду, думайте як ефективно працювати в опозиції 5 років, з чим виходити на наступні вибори, щоб не було соромно і не назначали ідіотів лише за лояльність чи відданість.

 

Белый написал:

 

Petlyura написал:

Донецькі проти правди архівів

 

Petlyura написал:

донецьке бидло

Як адміністрація форуму ставиться до розпалювання ворожнечі та ненависті за териториальною ознакою?

ДОНЕЦКИЙ -это не национальность, не религия, не расовая или этническая приналежность это - гораздо шире. Это совокупность поведенческих стереотипов и традиций,это уровень образования и культуры.
Когда- то М. Бродский
сказал "В Верховном Совете я возглавлял комиссию по расследованию ситуации в Сумской области. Область, в которую пришел представитель «донецких», бывший губернатор Донецка пан Щербань. Это дело было, конечно же, замылено, никто не дал довести его до конца. Но что на самом деле произошло после того, как «донецкие» взяли Сумскую область, я вам расскажу. И сумчане, я думаю, если они меня услышат, еще раз вспомнят. Милиция – «донецкая», СБУ – «донецкая», налоговая – «донецкая», прокуратура – «донецкая», власть вся – «донецкая», мэры городов – «донецкие», всё – «донецкое». Соответственно, после этого и вся собственность – «донецкая». В один момент все предприниматели, все собственники, что приватизировали заводы-фабрики, работали там, все должны были все сдать. Кто не хотел – в каталажку. Трое суток, возбуждение уголовных дел и потом передача акций на офф-шор. Офф-шором руководил сын Щербаня. Поэтому Украина по-донецки мне известна. Сумской области известна. Кто не верит, позвоните своим родственникам в Сумской области, вам всем расскажут, что такое донецкая Украина."

Петлюра писал:

/Але деякі люди у владу прийшли не за пенсіями, а служити, служити ідеї України. Ось чого ніяк ті маленькі люди совєтської закваски не можуть зрозуміти/

В этом казалось бы искреннем и правильном тезисе скрыта большая ошибка.Люди, пришедшие во власть должны служить не ИДЕЯМ Украины, а НАРОДУ Украины.
Не идеи их выдвинули во власть, идеи были инструментом выдвижения среди ЧАСТИ людей, а народ избрал во власть.

А у народа, так уж исторически сложилось, идеи разные, разнополюсные, я бы сказал.Но это наш народ, другого в наличии не имеется.Нельзя придя к власти сказать-"Это неправельный народ, я себе выберу другой... "

Опять- таки надо скурпулезно относиться к тезису патриотичности.Четко разграничивать понятия.

ПАТРИОТ- любит Родину, флаг и гимн,свой народ, березку возле дома.

НАЦИОНАЛ-ПАТРИОТ- любит нэньку Украину,сине-желтый флаг, обязательно с тризубом,в народе уважает только щирих украинцев,ненавидит москальскую березку, а любит чэрвону калыну.

Уловили разницу?Главная ее суть, что национал- патриот, даже если он искренний и идейный делит свой народ на наших и ваших, а для государственного чиновника, представителя власти это недопустимо.

Если у власти г.Сумы будет не нейтральное лицо, а ,например, национал- патриот, традиционно не жалующий москал1в,то ,к примеру,предприятие Фрунзе, принадлежащее россиянину Григоришину и предоставляющее рабочие места тридцати тысячам сумчан может иметь незапланированные проблемы.И таких примеров множество.

В моем понятии патриот- не тот, кто носит осэлэдэць,ест сало и танцует гопак на ночной дискотеке, а тот, кто работает честно на благо народа и общины, не ворует, не дискриминирует людей ни по каким признакам,искренно любит свое государство, имеет свое чувство гордости и достоинства и не мусорит в подьезде.

Если же брать центральную идею национал- патриотизма- единая, свободная и независимая Украина, как государство, то могу вас уверить- любая власть за это.Хотя бы из меркантильных соображений- хочется рулить в СВОЕЙ стране,царевать полноценно.

И последнее.
О гордости (не гордыни) и самоуважении.
Если пришла новая власть и тебя не хочет видеть на руководящем месте.Если твои заслуги не оценены- будь гордым человеком.Не лей слезы и не размазывай сопли на публику.Если ты много сделал, это оценят и скажут публично без тебя.И выступят в твою защиту.

А ты иди, сцепив зубы и доказывай, что ты не мальчик для битья, что ты можешь и способен что- то сделать и без мягкого кресла чиновника и персонального автомобиля.Смотри в глаза судьбе прямо и смейся над неудачами, если ты настоящий боец и мужчина.

Гоша писав:
Если твои заслуги не оценены- будь гордым человеком.Не лей слезы и не размазывай сопли на публику.Если ты много сделал, это оценят и скажут публично без тебя.И выступят в твою защиту.
А ты иди, сцепив зубы и доказывай, что ты не мальчик для битья, что ты можешь и способен что- то сделать и без мягкого кресла чиновника и персонального автомобиля.Смотри в глаза судьбе прямо и смейся над неудачами, если ты настоящий боец и мужчина.

Пане Гоша, а хто сльози взагалі ллє і соплі розмазує?
Цікаво, чому саме так Вам захотілось проінтепретувати повідомлення про можливе звільнення Іванущенка? Перечитайте, будь-ласка, те, що я тут понаписував. Звідсіля , що справді випливає відчуття якоїсь поразки? Смисли преможеного, який ниє, жує соплі і т. п. характеризують швидше Ваші потаємні бажання, ніж сприйняття сьогоденних реалій в таборі національно-патріотичних сил. Життя, як кажуть (а особливо політичне) - це вічна боротьба і вона продовжується.

Між іншим і інші Ваші обмовочки багато про що говорять.
Я про ось це:
ПАТРИОТ- любит Родину, флаг и гимн,свой народ, березку возле дома.
НАЦИОНАЛ-ПАТРИОТ- любит нэньку Украину,сине-желтый флаг, обязательно с тризубом,в народе уважает только щирих украинцев,ненавидит москальскую березку, а любит чэрвону калыну.

Давайте конкретизуємо: яку саме Родіну, флаг і гімн, і бєрьозку на чиїй землі любить патріот?
Але особливо цікавим видається оте розрізнення між патріотом і націонал-патріотом. Вам не здаєтья, що будь-який патріотизм є націонал-патріотизмом? Тому, що патріотизм є любов до якоїсь конкретної частковості, любов же до чогось загального, що надбудовується над частковою батьківщиною називається космополітизмом. Нація ж і є така частковісь в колі інших частковостей. Мені все таки видається, що Ваше намагання вибудувати якийсь "правильний" просто патріотизм на противагу неправильному націонал-патріотизму є не більше, ніж хитрощі, спроба заховати свій конкретний неукраїнський патріотизм, або відсутність будь-якого патріотизму. Тому ще раз: так як немає загальної Батьківщини, загального прапора і загального гімна, конкретизуйте, будь ласка, що Ви мали на увазі?

Петлюрі-

Можливо я десь занадто "наїхав" на національні почуття- ну то не зі зла, як кажуть в народі- "Нехай буде гречка, лиш не суперечка".

А тема націоналізму та націонал- патріотизму просто неможлива без суперечок і дискусій.

Не можу погодитись з фразою "Але особливо цікавим видається оте розрізнення між патріотом і націонал-патріотом. Вам не здаєтья, що будь-який патріотизм є націонал-патріотизмом?"

Не здається.В США практично немає корінної нації.Північно- американські індіанці існують як живий фольклор, як заповідник минулого.
А американський народ- є.Патріотизм- ще той, нам можна повчитись.Прапор зірково- смугастий- не просто символ.На хвилі патріотизму здатні працювати волонтерами безоплатно,нести гроші і дорогоцінності, щоб вирішити якусь спільну проблему. Нам є чому повчитись.

Турція- портрети першого президента Ататюрка, прапор скрізь- в державних установах, на кораблях, в ресторані,підприємстві,в турецькій лазні.Турки- великі патріоти своєї країни, чого і нам би повчитись.Країни, в першу чергу, а не нації.

Можна бути ПАТРІОТОМ своєї футбольної команди, але не можна бути її НАЦІОНАЛ-ПАТРІОТОМ.Це до поняття, що патріотизм- синонім націонал- патріотизму.І таких прикладів можна привести безліч.

Ще раз акцентую:ПАТРІОТ любить свій народ.НАЦІОНАЛ-ПАТРІОТ віддає перевагу корінній нації, інших в кращому випадку терпить.

Безперечно, націонал- патріотичні почуття багато в чому корисні для становлення нації і країни і особливо вони загострені в відносно молодих країнах, як наша.І вони повинні бути і мають право на існування і розвиток.Нема питань.

А от в методі дій- питання є.
Адже поруч з націонал патріотизмом часто- густо йдуть такі негативні риси, як бажання самоізоляції, опори тільки на власні сили і нетерпимості до інших націй , їх представників.

Теорія націоналізму,опори на власні сили в Північній Кореї під назвою "чучхе"довела до злиднів і абсурду націю.

Нетерпимість до опонентів проілюструю на Герої України, лідерові націоналістів Степану Бандері.Людина мала основну здавалось би благородну мету- все заради України і її незалежності.

Три гучні політичні убивства організовані БЕЗПОСЕРЕДНЬО Бандерою-працівника консульства СССР,міністра внутрішніх справ Польщі, генерала Перацького,останнього за те, що він просував польську мову і звичаї на Галичині.

В 1940 році коли після смерті Коновальця за лідерство в ОУН боролися Бандера та Мальник,Бандера в Кракові зібрав трибунал зі своїх прибічників і виніс смертельний вирок прибічникам Мельника, фактично своїм ідейним прихильникам.Тільки ради того, щоб очолити ОУН.

Він боровся за ідею, а правильним засобом вважав кривавий терор.

Скажи, Петлюра,чи варта хоч якась політична ідея того, щоб позбавляти життя своїх опонентів?Так само, як зробили більшовики, коли підло вбили царя, що вже зрікся престолу і його сім"ю.

Терор, який породжував не мир, а зустрічний терор.

Бандера- вбитий в Мюнхені 1959р
ПЕТЛЮРА-вбитий в Парижі 1926р
Коновалець-вбитий в Ротердамі 1938р

Історична закономірність????

Вибачай, ще раз, якщо щось не те сказав, ала залишаюсь при своїй думці- органи влади повинні бути налаштовані патріотично в відношенні до свого народу,прапору, президенту, громади, свого міста,озера в місті,і іншого,але нейтральні в плані відношення до нації, національних питань, за виключенням тих, кому в обов"язки це входить.

 

Коновалець написал:

Шулер слів

Що почитати нацистам під час шкільних канікул :D

http://socmodern.org.ua/?p=691

 

Цитата:

Прочитавши книгу «Боротьба триває. Націонал-соціалізм як він є» (2008) можна зрозуміти причини «еволюції» вітчизняних нацистів. В лапках тому, що досить умовна і торкнулась лише форми пропаганди. «Українська націонал-трудова партія», яка прирівнювала боротьбу проти приватновласницьких інстинктів до «українофобії», одягнула ярлик борців «за безкласове майбутнє». Адже володіючи набором догм довоєнних часів вони не могли витримати конкуренції з лівими.

Праця ставить за мету реалізацію «божественного завдання по спасінню Європи» і розвінчання «міфів про націонал-соціалізм». Для цього автори – Євген Герасименко і Максим Зінковський – не полінилися створити нові міфи. Книга рекомендує підіймати лише «табуйовані теми»: єврейська сіоністська змова, міф про Холокост, сутність расової гігієни (с.210). Але сьогодні «на щит» ультраправі піднімають привабливі гасла лівих, уникаючи зайвої конкретизації: проти «капіталізму», «глобалізації» та «імперіалізму». Раніше нацистам вистачало щирості уточнювати, що вони під цим розуміють.

Протоколи арійських мудреців

Результат кількарічної праці двох «ідеологів» оцінили лише в маргінальних колах. В бібліотеці сайту «автономних нацистів» “фундаментальний теоретико-практичний посібник” (!) знаходиться на першому місці. Твір не втрачає своєї актуальності – саме зараз вирішується питання про переклад книги на рідну мову «українських патріотів»

Можливість будь-якого майбутнього, окрім як націонал-соціалістичного, відкидається з перших сторінок, оскільки інші економічні системи «продемонстрували свою неефективність». При чому аргументація зайва і тому… відсутня. На цьому тлі не виглядає дивною відсутність джерел про успіхи Третього Рейху. Натомість окремі фрази повторюються безліч разів, приміром, «Інтереси суспільства – понад усе» згадується щонайменше 12 (!) разів. Не дарма перші місця у „заповідях політичних солдат” відведено двом імперативам: „вір” та „підкоряйся” (с.215).

В якості єдиного суспільно-політичного орієнтиру виступає лише «німецький народ періоду 1933-1945 років, насильно втягнений у Другу світову війну» (с.18). Схожість назви до «геніального» творіння Адольфа Гітлера не випадкова. Саме з «Майн Кампф» перекочували формули, що обґрунтовують диктатуру в очах обмеженої людини: «тільки окремі вольові особи та/або невеликі групи однодумців, борців в усі часи були й залишаються каталізаторами історичних процесів» (с.10). Надзвичайна увага приділяється моральним якостям таких «вольових осіб», а не реальним механізмам обмеження їхньої волі. В кращих традиціях геббельсівської пропаганди абзаци завершуються знаками оклику, що уподібнює працю до „книги наказів”. Як і їх німецькі попередники, неонацисти визнають принцип фюрерства, обіцяють боротися за «необмежену владу» і дотримуючись нині демократичних законів, клянуться, що «коли самі будуть при владі, то не допустять будь-яку опозицію» (с.20). Неймовірно, але режим «елітарного авторитаризму» (с.175) спиратиметься на «авторитет державного переконання і роз’яснювальну роботу» (с.76). Автори заспокоюють: період партійної диктатури не вічний. Після нього усі владні повноваження концентруються в руках Лідера нації та Вищої ради (с.173).

Як можна здогадатись, конкретика великих змін зводяться до формули «коли ми прийдемо до влади». При цьому намічені тактичні пріоритети, які дозволять вже зараз здобувати симпатії. Серед них «лідирують» «боротьба проти засилля інородців» (с.199), протидія популяризації «негритянської» музики та «збагаченню» мови американським сленгом (с.200). Не страждаючи зайвою скромністю, побиття мігрантів (єдине, чим «прославились» ультраправі) автори книги іменують «боротьбою за народ». Себе ж просто – «нова Велика Україна».

Свобода – це рабство. Революція – це примирення?

Своїм завданням НС-партія вважає «примирити і включити в себе всі існуючі в народі прошарки, класи і течії» (с.20). Відповідно, під революцією вони визнають «примирення всіх українців в українській державі». Більше того, сама можливість класової солідарності відкидається, як „комуністичний міф”, лише на підставі того, що капіталізм вже всіх розколов на „ініціативні групи, партії, прошарки, класи, профспілки” (с.74).

Далі розкриваються найбільші страхи нацистів: «Класова боротьба – це боротьба, спрямована на самознищення народу, це… катастрофа, яку з таким натхненням чекають марксисти» (с.351). «Соціалізм – це спільна боротьба всіх прошарків суспільного організму», – повторюються догми Гітлера (с.24). «Еліта політичних солдат» змусить вас в один прекрасний день пробачити олігархам усі утиски й образи заради системи, що «дозволить повноцінно розвиватись приватному підприємництву, а отже й організованій народній економіці» (с.30); заради суспільства, де „класова боротьба уступає місце класовій гармонії” (с.74). Нав’язуваний «Третій шлях» органічно поєднує недоліки «дикого» капіталізму та радянського «комунізму»: соціальна нерівність триматиметься на тоталітарних методах. Гасло Великої французької революції («найбільш руйнівної в історії»!) «Свобода, Рівність, Братерство» визнається «брехливим» (с.60). Найкумедніше, що сьогодні один із авторів книги вже пише панегірики тій самій «найруйнівнішій» революції і розглядає якобінців мало не як націонал-революціонерів.

Рух, який проголошує «смертельну боротьбу» капіталізму, не посягає на його основу – право на привласнення засобів виробництва, експлуатацію людини людиною і самовільне розпорядження прибутком. Серед рис капіталізму вони помічають «процентне (кредитне) рабство» і пропонують націоналізацію «більшої частини» великих підприємств: «націоналізації підлягає лиш те, що потрібно націоналізувати».

Стверджується, що ліберальна і ліва ідеологія мають між собою безліч спільного: визнання прав людини, захист мігрантів, емансипація жінок. Й лише похапцем оговорюється, що вони мають «різні погляди» на соціально-економічну модель. Всюди нацисти помічають «пропаганду гомосексуалістів», але прикладів не наводять (с.111). А як тоді можна кваліфікувати фразу «НС-партія організовується як цілісне чоловіче співтовариство» (с.127)? Чи не є це такою пропагандою? Чи може це концепція секс-автаркії? Мабуть, не випадково обкладинку прикрашає фото «махрового нациста» Міхаеля Кюнена, який закликав толерантно ставитися до геїв-нацистів. Київські неонаці твердять, що при цьому сам Кюнен не був гомосексуалом. Насправді, питання про сексуальну орієнтацію Міхаеля є дискусійним і в ультраправому середовищі.

Остатки белой роскоши

Розмірковуючи про вирішення «одвічного питання» у розділі „Демократія як інструмент сіонізму”, євреям пред’являють обвинувачення: вони розповсюдили на всі народи ідеї рівності, призначені спочатку для білих (с.105). Менше з тим, дискримінація торкнеться не лише євреїв, а й «слов’ян», які не доведуть вірність національним нтересам.

У расистському екстазі «дослідники» роблять ще кілька сенсаційних заяв, які можуть бути порівнянні з відкриттям Америки. Йдеться саме про відкриття Америки, але в якості прабатьківщини аріїв! “Спочатку “мирний” потік азіатів і чорношкірих подався до Америки, Австралії та Європи, далі створив на цих споконвічно арійських землях проблему національної меншини…” (ст.48). Дивно, що при цьому «расовий класифікатор» відносить американських індіанців до монголоїдної раси (ст.37). Що, власне, теж не дуже точно. Сучасні антропологи вживають термін «американоїди».

«Расові» розділи більш переобтяжені цифрами, ніж «економічні». Не зважаючи на це, вони мають більше спільного, ніж здається. Адже під расовою боротьбою тут розуміють задоволення апетитів транснаціональних корпорацій: «Біла раса потребує значні запаси сировини, так як ресурсів, наявних на її території – Європа, Америка, Австралія – недостатньо» (с.47). «Націонал-революціонери» ностальгують за добою імперіалізму: «апелювання до «сумління» білої людини призвели до того, що вона практично добровільно й безпорадно здала панівні позиції в Африці та Азії» (с.49). Виявляється, всесвітня економіка залежить від «примітивних» рас Третього світу, які узурпували природні багатства на власній території (с.48). Той факт, що в значній мірі видобуток ресурсів знаходиться в руках європейських та американських ТНК, «правим антиглобалістам», очевидно, не відомий. «Ми не можемо повернути час назад – колоніальна ера вже далеко позаду. Тим не менше, як і раніше, присутня гостра необхідність в забезпеченні життєвого простору… Арійський світ повинен знову отримати контроль над сировинними ресурсами!» (с.53). «Буде сформований Новий європейський порядок, який поведе боротьбу за виживання білої раси і відновлення її домінуючого положення у світі» (с.55). Тож неонацисти і сьогодні підкреслюють, що своїм ворогом вважають лише російський, американський та ізраїльський імперіалізми. Отже, неонацисти продовжують вірити в його “добру” варіацію.

Превентивний імперіалізм

Далі нацисти конкретизують своє розуміння національно-визвольного руху: „прагнення до завоювання і могутності є природнім життєвим проявом”. „Звільнений народ змушений проводити свою власну експансію, підкоряти прямо або побічно інші народи, попереджуючи загрозу з їхнього боку”. Проголошується, що націонал-соціалізм культивує націю, яка „атакує першою” (с.133). При цьому відбувається рішуче відмежування від „імперіалізму”, позаяк він загрожує „розчиненням народу-завойовника в підкорених народах” (с.134). Отже, потрібно „збагатити” імперіалістичну війну геноцидом мирного населення? Цинічно вказується, що НС-партія виступає за „справжній мир” (с.147), уточнюючи втім, що він має будуватись на „наших, справедливих умовах” (с.154).

Для «переконливості» вони наводять цитату профашистського ідеолога ОУН Дмитра Мирона-Орлика: «На ворожий шовінізм потрібно відповісти запеклістю і винятковістю власного національного шовінізму» (с.259).

Німецький нацизм замість римського права

Копіюючи програму НСДАП «25 пунктів», українські неонацисти взяли й найбільш беззмістовні пункти, серед яких – «заміна римського права і встановлення українського народного права» (с.374). Римському праву, по якому живе весь світ за винятком кривавих фундаменталістських режимів, вони дорікають за те, що воно «не враховує законів природи та інтересів нації». У якості альтернативи вони пропонують звичаєве право, що засновується на традиціях і моралі. Цікаво, що така позиція суперечить висловленій раніше: формальне право – це лише інструмент, сам по собі нейтральний, який може застосовуватись і на благо (с.61). Вимагати від нього «традиційно-правового розуміння народу» (с.375) – теж саме, що вимагати його, скажімо, від комп’ютера.

Розкритикувавши систему права загалом, вони дають «альтернативу» лише у кримінальній галузі, пропонуючи наївні «новації». Мабуть нацистам невідомо, що наведені ними кваліфікуючі обставини існували ще в Кримінальному кодексі УРСР 1960 року: тяжкість діяння, обставини вчинення, особа злочинця. Окремі елементи правопорядку ультраправі запозичують з традицій, підтримуваних заокеанськими «масонами»: «джерелом права для суду має стати судовий прецедент» (с.377). При цьому ряд положень буржуазного права прямо перекочували у новий НС-порядок (критерії поділу підприємств за розміром співпадають із нинішнім Господарським кодексом; є посилання на звичаї міжнародного права про статус підданих). Варто провести історичну аналогію: поставивши таку недосяжну мету, А. Гітлер не знищив винайдений «велосипед» приватного права (цивільного і комерційного), зате вніс зміни до кримінального закону, передбачивши відповідальність у т.ч. за міжрасові шлюби та інакодумство. Плюс розширив «надзвичайні» повноваження влади і сконцентрував її в своїх руках. «Реформа юстиції» скінчилась не розпочавшись.

Таких «ляпів» і суперечностей кожна ерудована людина знайде безліч. Однак, ми маємо рекомендувати почитати цю книгу молодим людям, які випадково «клюнули» на псевдоемансипативну обгортку неонацизму. Звісно, якщо вони наділені зачатками критичного мислення, то самі все зрозуміють. Адже свобода починається із сумніву.

Я вже тут писав, що облдержадміністрація на чолі із Чмирем, не маючи законних підстав на звільнення Г. Іванущенка з посади директора ДАСО, щоб все ж таки якось свого добитись, пішла незаконного винесення доган. Ось зміст першої (для досягнення бажаного як ви зрозуміли ідеалу потрібно три). Читайте, захоплюйтесь, бо як казав один регіонал: "Я ж не винуватий, шо тут так по-дибільному наприсано":

СУМСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

17.08.2010 м. Суми №529

Про оголошення догани
Іванущенку Г. М.

Проведена 20 липня 2010 року колегія Державного комітету архівів України зазначила, що Державним архівом Сумської області не вжито необхідних заходів щодо усунення недоліків у роботі, викладених у рішенні колегії Держкомархіву від 22.09.2009. Директор Державного архіву Сумської області Іванущенко Геннадій Миколайович не забезпечив вирішення найактуальніших проблем щодо збереження документів, організацію науково-методичного керівництва архівними відділами районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських рад області та контроль за їх діяльністю, не усунув недоліки у складанні документів: форми планово-звітної документації №№ 101, 201, 202, 207 заповнюються без додержання установлених правил, пояснювальна записка до плану розвитку архівної справи на 2010 рік за змістом не співпадає з табличними даними, не внесені зміни до наказу від 25 03.2009 № 16 про розподіл обов'язків, який потребував подальшого доопрацювання.
У зв'язку з цим, керуючись статтею 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», статтею 14 Закону України «Про державну службу», статтями 147, 147-1, 149 Кодексу законів про працю України, за неналежне виконання службових обов'язків директору Державного архіву Сумської області Іванущенку Геинадію Миколайовичу оголосити догану.
Підстава: доповідна записка заступника голови – керівника апарату Сумської обласної державної адміністрації Цупра О. М., наказ Державного комітету архівів України від 03.08.2010 № 106, пояснювальна записка Іванущенка Г. М.

Голова Сумської обласної
державної адміністрації Ю.П.Чмирь

був би Гена Іванущенко гордим - просто пішов би сам з посади. Був би націоналістом-ідейником - може б вчинив би щось героїчне, наприклад грохнув би Чмиря. А так людина чіпляється за посаду, бо банально жить хоче... Абсолютно людське бажання, але справжні борці такі бажання відсувають на задній план. Питання: на що така людина, як Іванущенко чи Бобиренко, готова заради посади і теплого життя?!
ну блін же ж ясно, як два пальці об афсальт, що якщо вже до влади прийшли ті, кого ті ж Іванущенки, бобиренки й медуниці на весь голос називали агентами кремля і бандитами, то на посадах хлопці не всидять. І якщо вони таки за ці посади чіплялися, - значить, готові були поступитися чимось суттєвим. лягли і просили, - а їх все одно витурили. Ну, значить і правильно.

Браво.Не в бровь , а в глаз

А Гоші скажу одне: тому у нас і "не спрацювала" національна ідея, що цю тему окупували всякі іванущенки, бобиренки, медуниці, ющенки, павлички, бартківи, костенки, драчі, тягнибакси, а всякі Жидюлі, казбани, луценки тощо і вишиванку вдягнуть, і Шевченка процитують, - але ярмулку з серця не викинуть.
І в цей КВН українців не пустять, - їх місце серед лохторату. Бо якщо українці появляться на сцені.... В м"якому варіанті просто буде сильна й багата українська держава. в жорсткому - Коліївщина.

Пане shasta, ну чому у Вас така неправильна інтепретація факту спроби звільнення Іванущенка? Давайте ось я Вас навчу як треба правильно. З самого початку наголошую, що я маю на увазі Іванущенка і нікого більше.
Отже, до влади в Україні прийшла банда гомо совєтикусів та російських нациків. Всі вони потенційні чи актуальні зрадники Батьківщини. Серед багатьох своїх зрадницьких проектів у них важливе місце займають спроби перебрехати українську історію (особливо того її рівня, що конструює масові варіанти національної пам'яті). Архіви - це ключова ланка в ланцюгу перекручування і оббріхування української історії. В цих умовах людина з державницькою свідомістю, людина, яка знає, що таке відданість Україні і звідсіля служба Україні повинен стояти насмерть. Відступати нікуди, за нами Україна. І що б там про тебе не говорили, яких би собак на тебе не вішали (найчастіше дорікають небажанням поступитись теплим містечком або небажанням дотримуватись демократичних правил гри при зміні влади) ти повинен стояти, бо інакше це бидло Україну перетворить спочатку в Малоросію, а потім і у федеральний округ Росії. Жалко тільки, що тут мало хто знає, шо таке служба Україні, а не якомусь клану, партії чи особиста відданість черговому великому начальничку. І цей свій "коритницький" рівень розвитку такий "совок" потім розповсюджує на весь світ.
Ну, і з точки зору ось такого тлумачення, хочете Ви того чи ні, але Ваш варіант інтерпретвції об'єктивно працює на інтерес регіоналів, комуністів та інших манкуртів.

Петлюрчику, сонце. по-перше - я вона ) По-друге, ви виходите у своїх інтерпретаціях з помилкових базових суджень.
Ніхто не сперечається з тим, ХТО прийшов до влади і з тим, НАСКІЛЬКИ важливі архіви. Мова про інше.
Ви ж самі говорите про "банду російських нациків". І Іванущенко та Ко про це говорили. І от ця банда прийшла до влади. З прогнозованим ставленям як до архівів, так і до України, так і до каманди "патріотів" включно з Іванущенком, Бобиренком і Медуницею.
ось тепер вмикайте логіку ))
Виходячи з заданого, може "банда російських нациків" залишити на посадах (та ще й хлібних!) каманду "українських нациків"? Якщо залишить, - то хтось із двох не той нацик, яким вирядився, або то взагалі одна банда. Бо за логікою речей, конкуренти конкурентів мають витурити в шию і без вихідної допомоги.
Тепер питання з боку каманди "потріотів" - виходячи з заданих умов. чи могли вони сподіватися, що їх залишать на посадах?! Відповідь така сама: або вони таки "свої" для нової влади чи просто гарно встигають прогнутися, або чужі аж до мордобою. Тому логічно плюнути, заявити публічно про своє небажання проводити лінію "банди російських нациків" і дружно подати у відставку за власним бажанням.
Що зробила каманда "потріотів"? Намагалася втриматися на посадах! значить, гнулась, гнулась, але... Не оцінили! Отже, "банда російських нациків" - справжня, бо послідовна. А каманда "потріотів" - зграйка пристосуванців-невдах у вишиванках.
якщо у вас і після цього не зникне бажання подискутувати на цю тему, давайте по пунктах оспорюйте мої доводи ))

а на смерть стояти треба в іншому місці і в інший час. шо, Іванущенко пішов і застрелив хоча б Чмиря?! Фіг там! він за крісло тримався - і не більше того.

Божечки, якщо Іванущенко аж так переживає за долю архівів - викрав би їх, заховав десь надійно і з чистою совістю пішов би в тюрму за крадіжку А інакше не фіг кидатися красивими словами і рвати вишиванку на грудях. Бо результат чисто тримання за крісло був прогнозований.

shasta моє, а Ви хоч уявляєте що таке архів, коли таке несете? Навіть не коментую... Але дякую всім за увагу до професії архівіста, незважаючи на тональність висловлювань.

 

Іванущенко написал:

Ви хоч уявляєте що таке архів, коли таке несете? Навіть не коментую... Але дякую всім за увагу до професії архівіста, незважаючи на тональність висловлювань.

А чи уявляли Ви собі що таке професія архівіста до призначення на посаду? А чи уявляеєте Ви собі що таке політична етика? Чи готові Ви піти з посади разом з тими, хто Вас призначав на цю посаду? Піти з власної ініціативи виключно з етичних міркувань?!