Попрощатися з полеглим воїном прийшли рідні, односельчани, побратими, сусіди, друзі, представники місцевої влади. Люди ставали на коліна, зустрічаючи траурну ходу, зі сльозами в очах — віддаючи шану мужньому захиснику.

Воїн загинув 18 липня 2025 року біля населеного пункту Новомихайлівка Краматорського району, боронячи територіальну цілісність України.

Сергій Колівер народився 28 серпня 1988 року в селі Обложки. Більшу частину життя жив в селі Полошки. У дитинстві мав хист до різьблення по дереву — любив майструвати, творити щось своїми  руками. Цей інтерес до практичного й корисного залишився з ним на все життя.

Пізніше закінчив Глухівський національний педагогічний університет  імені Олександра Довженка — факультет інформатики та трудового навчання. А ще — служив за контрактом, працював у господарствах

«Агрозем» та ТОВ «Велетень» трактористом. Він завжди любив техніку,  розбирався в ній, ремонтував і собі, і друзям. Ще одним його захопленням  була риболовля — у спокої біля води він знаходив час для себе.

Сергій був відкритим та життєрадісним. Мав багато друзів, завжди знаходив спільну мову, ніколи не тримався осторонь.

У грудні 2024 року підписав контракт із Збройними Силами України.

За кілька тижнів до загибелі отримав поранення в руку, але, ледь одужавши, знову повернувся на позицію. Не міг інакше.

16 липня він подзвонив сестрі по відеозв’язку й сказав: «Виходжу на позицію, не хвилюйтесь. Все буде добре».

А вже наступного дня його мама отримала коротке повідомлення: «Мамусь, я виходжу. До скорого...»

Це були останні слова, які почули від нього рідні.

У Сергія залишилися мама, тато, сестра та донька, повідомили в мерії Глухова.

Спочивай з миром, Сергію.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!