Деменченко Олександр Ігорович народився 9 травня 1982 року у м. Таллін (Естонія). Через деякий час родина переїхала до Шостки, з нашим містом була пов’язана переважна частина його життя. Навчався у школі № 12, після закінчення якої отримав професійну освіту на базі ПТУ № 10 за спеціальністю «Електрик».

Після проходження армійської служби підписав контракт з однією з військових частин. Понад 25 років працював кінологом. За словами рідних, Олександр мав особливий дар — тонко відчувати серце собаки. Його любов до чотирилапих друзів була не просто захопленням, а справжнім покликанням. Кінологія стала для нього не лише наукою, а мистецтвом порозуміння між людиною й твариною. Він з неймовірною відданістю дбав про собак, розумів їх із півпогляду, навчав, виховував і часто рятував.

Це формувало його характер — відповідальний, терплячий, сильний і водночас добрий. Поруч із ним навіть найнепокірніші собаки ставали вірними друзями. Його серце билося в унісон із тими, кого більшість лише гладить по голові. І саме через це багато хто назавжди запам’ятає його як людину, яка говорила мовою довіри, відданості й тиші — мовою, що зрозуміла кожному собаці. Наш земляк користувався високим авторитетом серед колег і керівництва, за зразкове виконання службових обов’язків був відзначений грамотами та медалями.

З початком повномасштабної російської агресії Олександр Деменченко боронив Україну на Сумському напрямку. «Я йду захищати свою сім’ю – донечку та дружину», - говорив він, вирушаючи на чергове завдання. Він був людиною традиційних, споконвічних цінностей – головним скарбом життя вважав свою сім’ю. Вдома на Воїна Світла чекала кохана дружина Тетяна та 10-річна донечка Каміла… Мріяв, як після Перемоги разом поїдуть до теплого, кришталево-блакитного моря та завжди будуть усі разом йти по життю…

20 травня штаб-сержант, старший кінолог стрілецького батальйону Олександр Деменченко приєднався до Небесного воїнства… У невимовній скорботі всі, хто знав і любив його. Схиляємо голови перед болючою втратою, молимося за упокій його світлої душі та за Господню підтримку родини.

Вічна слава Захиснику!

Вічна вдячність…