Кліменко Микола Олександрович народився 24 травня 1991 року у Шостці, був єдиною дитиною в сім’ї. З нашим містом пов’язане все його життя. Навчався у Шосткинській загальноосвітній школі № 7, тут він знайшов багато друзів і отримав середню освіту. Хлопчик рано лишився батька і намагався максимально піклуватися та оберігати найріднішу людину – маму. Змалечку дуже любив риболовлю – захоплення справжніх чоловіків.

Професійну освіту здобув на базі Шосткинського медичного училища, за спеціальністю «Фельдшер». За словами рідних і друзів, наш земляк був відповідальним і працьовитим, щирим, людяним. «Він був дуже товариським, цінував справжню дружбу, нікого не залишав у тяжку хвилину. Був дуже чуйним, на нього завжди можна було покластися», - згадують родичі Миколи Олександровича.

У 2011 році наш земляк вступив на контрактну службу до однієї з військових частин, через два роки зустрів свою майбутню дружину Альону. Він був зразковим чоловіком і батьком. У власному будинку ремонт робив самотужки, особливо подобалося будівництво. Багато речей зроблено цими вмілими та сильними руками, яким довелося міцно тримати зброю з початком повномасштабної війни…

Старший сержант Микола Кліменко користувався високим авторитетом серед колег і керівництва. За десятирічну сумлінну службу у рядах Національної Гвардії України нагороджений медаллю. Захищав Батьківщину від окупантів з першого дня повномасштабного російського вторгнення.

17 травня Україна втратила ще одного вірного сина... Він завжди буде оберігати з небес своїх найдорожчих людей – маму, дружину, донечку Поліну (8 років) та синочка Івана (1,5 роки).

Доземний уклін та вічна шана Воїну Світла…