Бойовий шлях, як і військова служба, Віталія Жидовця розпочалися 27 квітня 2022 року. За цей час були бої за незалежність і територіальну цілісність України на різних напрямках, одержав поранення, контузію. І знову із побратимами ішов у бій.

В останній бій старший солдат Віталій Вікторович Жидовець ішов 26 грудня 2024 року біля населеного пункту Олешня Курської області російської федерації.

Відданий військовій присязі на вірність Українському народові, мужньо виконавши військовий обов’язок, загинув оператор відділення управління командира батареї мінометної військової частини. Увесь цей час він рахувався зниклим безвісти…

29 вересня 2025 року Віталію виповнилося б тридцять років. Не судилося Воїнові створити власну сім’ю, до місця вічного спочинку проводжали Героя мама, брат, котрий і зараз боронить Україну від ворога, сестричка, рідні із Успенки, Верхньої Сагарівки, Бурині, Сум…

А сотні і сотні буринців схилилися у скорботі, утворивши «коридор пошани» центральними вулицями міста, котрими рухалася траурна церемонія.

- Довгою дорогою і сумною дорогою ішов до власної домівки наш Герой, - звернувся до присутніх на траурній церемонії секретар Буринської міської ради Володимир ПИСАНИЙ. – Знову біда постукалась у нашу громаду. Сьогодні ми прощаємося із нашим Героєм – Жидовцев Віталієм Вікторовичем.

Віталій Вікторович пройшов важкий військовий шлях, він був людиною честі, був поранений, контужений, але від своєї цілі по захисту нашої держави не відступив. Залишився назавжди вірний присязі, народу України…

За життя він був людиною слова тому і пішов захищати усіх нас.

Від усієї громади висловлюю щирі співчуття усім рідним, близьким, мамі нашого воїна, усім, хто знав Віталія.

Пам’ятаємо наших Героїв, пам’ятаємо, якою ціною дається мир. Дякуємо тобі, Віталію, за захист, дякуємо нашим усім захисникам.

Слава Віталію і Слава Україні!

Віталій КУМЕР, котрий навчав захисника України, розповів про дитячі роки Віталія Жидовця, шкільні роки юнака, коли уже тоді він показав свої найкращі якості сина, брата, онука, племінника, патріота.

Відспівали Воїна у Храмі святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії, а із воїнськими почестями, під звуки Гімну України та прощального салюту на Алеї Героїв стало ще одним більше Прапором України, під яким упокоївся наш Герой.

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!