Народився чоловік 26 червня 1983 року у селі Штепівка. Останні роки з сім’єю проживав у селі Сад, що на Сумщині. З початку повномасштабного вторгнення за покликом серця пішов боронити рідну країну від північного окупанта. Побратими згадують про Юрія, як про вірного і мудрого друга, відважного і надійного бійця, відповідальну і щиру людину.

Та, на превеликий жаль, війна забирає найкращих… Мужньо і сумлінно виконавши свій військовийобов’язок, Юрій Сич загинув 17 серпня 2024 року у районі населеного пункту Макіївка Луганської області внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу від отриманих травм.

Не дочекалися захисника живим батьки, рідна сестра, дружина та донька. Героєві назавжди залишиться 41 рік…

Чин відспівування за загиблим Героєм відбувся у рідній Штепівці. Далі велелюдна траурна процесія рушила вулицями села до місця останнього спочинку воїна.

Встеливши шлях живими квітами та прихиливши коліна, земляки проводжали полеглого бійця, віддаючи останню шану його пам’яті.

Прощальне слово та глибокі співчуття рідним та близьким Юрія Сича під час поховального обряду висловили тимчасово виконуюча обов’язки міського голови Ольга Зікєєва, начальник другого відділу Сумського РТЦК та СП (м. Лебедин), підполковник Ігор Ячменьов, головаСадівської громади Іван Крючков та побратими.

Поховали бійця у Штепівці на місцевому кладовищі з усіма військовими почестями під звуки Державного Гімну України та триразовий залп почесної варти, повідомили в мерії Лебедина.

Нехай Господь Бог допоможе рідним пережити гіркий біль непоправної втрати.

Спочивай з миром, Герою!

Не забудьте підписатись на наш телеграм-канал. Там ще більше оперативної інформації!